Що відомо про пошкоджену пам’ятку ЮНЕСКО в центрі Львова після удару дронами
Вдень 24 березня російські війська атакували центральну частину Львова ударними дронами. За попередньою інформацією, під удар потрапили об'єкти культурної спадщини, зокрема пам'ятки у межах історичного ареалу міста, внесеного до списку ЮНЕСКО.
Про це повідомив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.
Станом на 17:48 відомо, що пошкоджена пам'ятка архітектури національного значення – ансамбль Бернардинського монастиря. Комплекс також внесений до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом.
Пожежею охоплені примурні будівлі монастиря. Ступінь ушкоджень наразі визначають фахівці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав генерального директора ЮНЕСКО Халеда Ель-Енані відреагувати на атаку.
"Росія жорстоко вдарила по центральній частині Львова, міста виняткової культурної цінності та об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Було завдано шкоди Всесвітній спадщині ЮНЕСКО. Я закликаю генерального директора ЮНЕСКО Халеда Ель-Енані негайно та найрішучіше відреагувати на цей злочин", – написав він у соцмережі X.
Окрім цього, пошкоджено житловий будинок поблизу Соборної площі – поруч із самим монастирем. Також руйнування зафіксовано на вулиці Степана Бандери, неподалік Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".
Водночас про атаки повідомляли також у Вінниці, Тернополі та Івано-Франківську.
Наразі уточнюється інформація про постраждалих і масштаби руйнувань.
Бернардинський монастир
Бернардинський монастир – одна з ключових історичних пам'яток Львова, збудована у XVII столітті як частина оборонної системи міста. Комплекс поєднує риси ренесансної та барокової архітектури і є важливою складовою історичного середовища, внесеного до спадщини ЮНЕСКО.
Приміщення монастиря нині належить Центральному державному історичному архіву у Львові – одному з найбільших архівів Центрально-Східної Європи та найбільшому в Україні. Тут зберігається одна з найдавніших і найбагатших колекцій документів XII – першої половини XX століття, що охоплюють історію України та значної частини Європи.
Коментар історика
Історикиня Ірина Склокіна наголошує, що пам'ятки історії та культури, а також бібліотеки, архіви і музеї мають залишатися недоторканими під час збройних конфліктів – їхній захист гарантує Гаазька конвенція 1954 року. Водночас відповідальність за їхнє збереження лежить як на стороні агресора, так і на державі, на території якої вони розташовані.
За її словами, після воєн у колишній Югославії на міжнародному рівні почалася дискусія про включення знищення культурної спадщини до критеріїв геноцидальної політики – саме через випадки свідомого та цілеспрямованого руйнування культурних інституцій і колекцій.
У випадку України, зазначає Склокіна, є приклади очевидно інтенційного знищення спадщини – зокрема, Музей Григорія Сковороди у Сковородинівці на Харківщині та Музей Романа Шухевича на Львівщині. "Це прямі ідеологічні жести знищення спадщини, що суперечить путінському канону "правильної" історії", – підкреслює вона.
Водночас більшість українських пам'яток зазнають ушкоджень унаслідок застосування неточної зброї, бойових дій на лінії фронту або через інженерні роботи, зокрема спорудження фортифікацій, якщо йдеться про археологічну спадщину.
Чи був архів у Бернардинському монастирі цілеспрямованою мішенню, має встановити подальше розслідування, додає історикиня.