Штучний інтелект у світі мистецтва: проблема, перевага чи недолік часу? Суд снобів
Чи можна вважати згенеровану Midjourne картинку кота – артом? Як співпрацювати із штучним інтелектом (далі скорч. ШІ) "чесно"? ШІ ворог чи партнер?
Дослідження Grand View Research стверджує що штучний інтелект поширить свій вплив на різні галузі, з очікуваним річним темпом зростання на рівні 37,3% між 2023 і 2030 роками. Удосконалення ШІ призводить до його невідворотньої інтеграції у мистецький світ. Колись антиутопічне поняття "людина+машина", стало абсолютно реальним сьогодні. Виникає риторичне питання: чи це простір конкуренції, чи простір співпраці?
В одному з випусків подкасту культурного проєкту "Сноби", технологічний український художник Роман Кіз у розмові з міждисциплінарною молодою художницею Sinopa, зазначив: "У креативній індустрії почали побоюватися технологій, бо вони несуть загрозу "заміни". Я почав розбиратись у цій темі, і дійшов до того, що ці технології не замінять людину, а доповнять її".
Під штучним інтелектом розуміють низку технологій, які дозволяють виконувати "інтелектуальну" діяльність з опосередкованою участю людини. Відтак людина задає правила – алгоритм, машина створює результат. Цей процес є непередбачуваним, оскільки митець не може контролювати його всеціло. MidJourney, DALL-E, Stable Diffusion – це лише деякі з інструментів, які дозволяють перетворювати промпт на цифрове зображення.
Отримавши запит від людини, ШІ-генератори сканують мільйони зображень та на основі отриманих даних видають щось наближене. Переглянувши мільйони фотографій собак зі словом "собака", він може скласти пікселі у формі абсолютно нового цуценя. Але машина спирається на те, що вже було створене, знане та відчуте колись кимось, та видає суперуніверсальний та середньостатистичний результат. Інакше кажучи, MidJourney, та йому подібні технології, не можуть створювати, щось у корені нове. За таких обставин виникає питання: де шукати авторський почерк та самого автора у цій роботі?
Українська художниця Валентина Sinopa коментує: "Мої роботи концентруються на моїй емоційності. Я вкладаю дуже великий ресурс та емоції у процес створення художньої роботи. Навіть якщо ШІ буде малювати мої картини, він не буде переживати тих емоцій, відповідно не зможе транслювати їх у моменті". Отже комп’ютерам необхідно відтворити людську свідомість, перш ніж вони зможуть відтворити таку кумедну річ, що називається "мистецтвом".
Разом з тим як діяти з тим що "художник не постарався"? Згадується крилатий вираз: "таке могла б намалювати моя дитина", але за допомогою ШІ-генератора будь-хто, може намалювати будь-що за лічені секунди. Тож у роботі ШІ немає нічого проривного та революційного, юзер MidJourney задає інструкцію та отримує абсолютно шаблонний результат.
Усе зміниться, якщо ми повернемо цю перспективу. Існує дві протилежні позиції: ШІ-арт, та арт, який був згенерований ШІ. Ілюстративним є приклад угорсько-французької художниці Віри Молнар, якій, аби створити алгоритмічний арт, довелося вивчити дві ранні мови програмування. Цікавою також є історія британського художника Гарольда Коена, який створив окрему компʼютерну програму AARON, призначену для автономного створення творів мистецтва.
У цих кейсах присутній експеримент, де митцям, аби створити щось якісно нове та небачене раніше, довелось співпрацювати з новим медіумом. ШІ-арт може бути творчим та унікальним, у випадку коли алгоритм дій створює та тренує сам автор. Такі роботи можуть експонуються у галереях, та мають своє місце на NFT–маркетплейсі, оскільки їх можна оцінити з точки зору цінності та рідкості.
Український художник та скульптор Вася Дмитрик, у своїй кінетичній інсталяції "Опалювальний сезон", також скористався ШІ. У центрі виставки зібрані деформовані цвяхи, які покриті сажею та іржею. Створений спеціально під цю виставку "трасограф" протягом експонування рухатиме цвяхи по аркушу та створюватиме сет робіт з їхніми слідами. Своєю чергою, штучний інтелект спрограмував різні рандомні режими пересування електромагнітного поля.
Вася Дмитрик розповідає: "Робота механізму здійснюється офлайн контролером – це, власне, "мозок" трасографу, для якого ми створювали спеціальні 10-ти годинні сети. (Запас часу розраховувався щоб покрити весь робочий день виставкової площі, де експонується робота). Ми хотіли досягти повністю випадкових траєкторій руху двіжка. І для цього навчили ШІ писати треки руху через Python".
Присутність ШІ у світі мистецтва відчутна, це явище має свої переваги та недоліки. Аби зменшити концентрацію суперечок довкола впливу штучного інтелекту необхідно відокремлювати ШІ-арт від арту, який був згенерований ШІ. Перше належить до творів, які повністю або значною мірою згенеровані самим штучним інтелектом без значної участі людини. Друге представляє собою результат співпраці між людиною та машиною, де митець вносить свої ідеї, концепції та креативність у процес творення.
Цей матеріал підготували справжні "Сноби". Приєднуйтесь, слухайте, читайте, діліться своїми думками та розмірковуйте разом з нами!
Тетяна Тадай, авторка проекту культури Сноби, культурна менеджерка.
Співавторка матеріалу – Вероніка Трейтяк, журналістка та редакторка «Сноби», дослідниця арт ринку України.
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.