У Копенгагені зруйнували скульптури української художниці
22 грудня у Копенгагені невідомі знищили дві скульптури української художниці Марії Куликівської з її виставки "My Body Is a Battlefield" ("Моє тіло – моє поле бою").
Про це УП.Культура повідомила мисткиня.
"Якраз перед Різдвом у Копенгагені мої скульптури були навмисно знищені: дві вагітні фігури та одна меморіальна фігура з квітів. Це був цілеспрямований акт насильства над жіночим тілом – моїм власним тілом, відлитим у скульптурній формі", – сказала Марія.
Художниця виготовила скульптури у київській галереї-притулку Garage33, незалежному просторі, керованому художниками, колективно створеному під час війни.
За словами Марії, знищення її робіт відбувається не вперше. У 2014 році її скульптури розстріляли проросійські бойовики в "Ізоляції" в окупованому на той час Донецьку, а після перформансу "254" на сходах музею Ермітажу художницю затримали та погрожували примусовим психіатричним ув'язненням.
"Те, що сталося в Копенгагені, відповідає тій самій логіці: знищення мистецтва як політичного тиску, насильство без відповідальності. Це не вандалізм. Це систематичне насильство, яке повторюється", – додала Марія.
Наразі справою займаються правоохоронні органи Данії.
Український дім відреагував на руйнування та опублікував коментар, у якому спільно з Spilne Art засуджують акт ненависті.
"Ми сприймаємо руйнування цих робіт не лише як непоправну шкоду, заподіяну мистецтву, а як напад на історії, гідність, сенси, які втілювали скульптури Марії Куликівської. Це була пам'ять про війну, вразливість і життєстійкість українських жінок, яку спаплюжили", – йдеться у повідомленні.
Про виставку "My Body Is a Battlefield"
Виставку відкрили 18 листопада. Вона мала тривати до 26 грудня.
Роботи Марії Куликовської символізують силу, стійкість і красу української культури, яка продовжує жити й творити навіть у час війни.
У центрі концепції – її власне тіло як реальне місце пам'яті, боротьби й болю. Протягом понад десяти років художниця створює скульптурні об'єкти – точні копії свого тіла, через які осмислює теми втрати, жіночої тілесності, війни та виживання.