Волинська феєрія: як у Луцьку відкривали гігантську "Космогонію" Петра Антипа
Майже два роки у Музеї сучасного мистецтва Корсаків на Волині тривав перформанс горлівського митця Петра Антипа. Впродовж цього часу він працював над картиною, що своїми розмірами претендувала на рекорд – "Космогонією". Щоб подивитися на неї до Луцька приїжджали гості з інших українських міст, проводилися екскурсії. А окремі частини картини показали в Українському домі у Вашингтоні.
Ще одна неординарна деталь про "Космогонію" – куратор проєкту. Ним став не традиційний представник світу сучасного мистецтва, а бізнесмен, співвласник групи компаній VolWest Group і засновник Музею Віктор Корсак.
На відкритті завершеної картини побувала журналістка УП.Культура Анастасія Большакова. Вона розповідає, що цей проєкт значить для містян і для сучасного мистецтва.
Стежте за найважливішими подіями української культури в Telegram i WhatsApp!
У Луцьку відкриттю "Космогонії" справді зраділи. Попри хмарну погоду й наближення дощу, містяни сунуть до розважального центру. В одній з його частин у 2018 році постав Музей сучасного мистецтва Корсаків. З того часу це важливий культурний осередок для лучан.
"А сьогодні якась виставка відкривається, що тут вперше за рік так багато машин?", – дивується таксист, в'їжджаючи на паркінг. Розповідаю йому про відкриття "Космогонії", чому той відчутно радіє. Раніше, говорить чоловік, таке вже було, коли проєкт показали вперше. Деякий час до міста приїздили цілими групами, щоб глянути на роботу Петра Антипа. А зараз до Луцька глядачі їхатимуть може й більше, міркує мій водій.
Перед офіційним відкриттям картини на відвідувачів чекає презентація габаритної книжки, як її називають у музеї, "філософського трактату". В ній розтлумачують сенси "Космогонії" – трактують символи, "дискутують" з Ніцше, пояснюють психоаналітичні терміни й багато іншого.
На вході до зали вже зібрався натовп, хтось шукає знайомі обличчя серед місцевої мистецької тусовки; фотографи і репортери намагаються знайти вигідні позиції для дальніх планів; гості уважно вчитуються у буклет з описом виставки.
Масштаби презентації з кожною хвилиною ростуть – хоча вже настав час початку, робітники музею все несуть додаткові стільці. Простір вібрує кількістю голосів. Дві жінки поряд обертаються, щоб подивитись на кількість прибулих: "Боже, тут ще й скільки таких молодих і творчих прийшло. Вони ж тепер теж цікавляться всім цим – це ж треба!". На цьому здивуванні шум розмов стихає, наростають хвилі гучних оплесків.
"Музей сучасного мистецтва Корсаків зустрічає вас й радіє вам! Ви стали нашими співавторами й учасниками в такій історичній події. Ви точно вийдете звідси іншими людьми!", – починає ведуча. На презентації більше говорить Віктор Корсак, директор музею й ідейний засновник "Космогонії". Для нього вона мала свій сенс – пошук філософського балансу між добром і злом. Були у Корсака і більш преземлені плани щодо проєкту: "Космогонія" мала стати методом популяризації української культури для світу.
Саме перед початком повномасштабного вторгнення Корсак анонсував проведення міжнародного бієнале в Луцьку. 22 лютого 2022 року митців почали запрошувати до участі, а вже за два дні почалася повномасштабна війна. Проте від наміру створити щось грандіозне він не відмовився – з цього й з’явилася картина розміром зі склад.
"Думка зробити локомотив українського мистецтва залишилась і ми її хочемо матеріалізувати саме через Космогонію", – розповів Віктор Корсак.
Петро Антип у презентації участі майже не брав. За ці два роки постійної роботи він багато говорив з відвідувачами й певно сказав усе, що хотів. Як розповів художник, для нього цей проєкт був не проявом містичної "музи", а роботою, яку потрібно було рутинно виконувати, дотримуватися графіка.
По завершенню невеликої урочистої частини відвідувачі йдуть до імпровізованої сцени – столу, за яким сидять автори проєкту. Хтось дякує за гучний проєкт, частина людей вже вишикувалася за автографами до книги. Організатори анонсують, що вже зовсім незабаром відбудеться відкриття.
Тим часом частина людей підіймається на другий поверх. Для них вже знайомий шлях до барвистої космічної зали: піднятись нагору сходами, повернути праворуч, потім ще один раз. Саме там відкривається вид на приміщення у 5 тисяч квадратних метрів і на Космогонію.
"Музей відкрили задля створення простору для рефлексії, дискусій та пошуку істини, де відвідувачі переживають унікальний естетичний досвід, здобуватимуть натхнення та пізнаватимуть", – тим часом читаю я на буклеті до виставки.
По завороженим очам громади це помітно. Багато людей заходять сюди вже далеко не вперше. Впродовж цих двох років тут відбувалося чимало подій і презентацій окремих частин картини. Тож для них цей грандіозний фінал найважливіший. На оглядовому майданчику зібралося понад дві сотні глядачів, вони уважно досліджують всі елементи Космогонії, найменші її символи. А ще склад, яким досі лишається це приміщення. Внизу на дерев’яних піддонах зберігаються продукти з магазинів, ліки і невеликий простір для гуманітарної допомоги війську. Тут космічне перегукується з тим, з чим ми стикаємося щодень.
На стінах біля входу окремою експозицією представили ескізи полотна – точні заміри кожного шматочка, що нагадують пазл. Окремим експонатом стали черевики Петра Антипа, про які не раз жартували як про новий артоб’єкт. Трохи далі фотографії зі створення картини: тут були школярі, політики, дієвці культури, закохані пари, а ще Ірина Фаріон, Оксана Забужко й багато інших.
І от настає мить відкриття. Захопливо про нього розповідає міський голова Луцька Ігор Поліщук:
"Дуже часто можна чути, що мистецтво не на часі. Але саме мистецтво допомагає нам триматися, пережити ті події, які зараз тривають у нашій країні, наповнюватися та допомагати Збройним силам України. Бажаю, аби десятки тисяч лучан та гостей нашого міста могли доторкнутися до цього прекрасного мистецтва", – радісно завершив він.
Пафос відкриття врешті дещо збиває сам Петро Антип. Художник вийшов до глядачів разом з онуком Тимофієм і стисло усім подякував. Пожартував, що цей "менший художник" допомагав створювати йому цю роботу.
Далі команді "Космогонії" вручили відзнаку Національного реєстру рекордів України за створення найбільшої картини. Її реальна площа сягає 2086,5 квадратних метрів. Трохи розгледівши картину, можна знайти символи східних релігій і християнства, великий вибух з якого зародився всесвіт – всього понад 700 елементів. Все дуже містично і заплутано, глядачу пропонують самому скласти з цього набору сенс на власний смак і рівень.
Так закінчився перформанс довжиною у 22 місяці. А за ним, як розповідає Віктор Корсак, на команду чекає відпочинок від постійної роботи. Але не дуже надовго, бо в музеї планують створити репліки окремих частин картини й показати їх світові. Настільки великими, наскільки дозволять об’єми галерейних залів.
