"Скарби купця": волинські археологи знайшли найбільшу кількість давньоруських прикрас

У місті Володимир на Волині досліджують "Скарб купця", знайдений у 2025 році. Він містить колекцію давньоруських скляних браслетів. Вціліло 573 прикраси та інших предмети.

Про це повідомив керівник Волинської археологічної експедиції ДП "НДЦ "Охоронна археологічна служба України" Віктор Баюк.

За його словами, "скарб" знайшли під час масштабних археологічних досліджень в історичному урочищі "Апостольщина" в межах території Окольного міста княжого Володимира на Волині. Експедиція тривала у 2025 році.

"Скарб купця" складається з 573 цілих давньоруських скляних браслетів, масивного хреста-енколпіона (облачення священника високого рангу), 9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків, 18 ромбічних пряжок, оформлених псевдозерню, 5 срібних скроневих кілець, свинцевої накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола, щиткового срібного персня, бронзового кистеня, пломби із солярним знаком у колі "дорогочинського типу" та інших фрагментів.

"Знахідка цілих скляних браслетів у такій кількості є безпрецедентною для історії археологічних досліджень теренів Києво-Руської держави", – зазначив Віктор Баюк.

Він додав, що самі браслети розділені на 109 типів, що різняться формою (виті, гладкі, трапецієподібні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті у різних відтінках) та розміром діаметра (від 4,0 до 5,9 см.). Наявні серії з однакових виробів від 5 до 31 екземплярів, окремі екземпляри зустрічаються в одиничних зразках або в кількості від 2 до 5. Також триває реконструкція фрагментів, які можуть доповнити цю колекцію.

"Власником такого багатства мав бути купець, який цілеспрямовано привіз речі на торжище до Володимира або ж тікав зі своїм крамом на Волинь від війни. Стосовно обставин сховку, то цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир наприкінці зими 1241 року", – прокоментував археолог.

Баюк зауважив, що попри те, що ці прикраси були поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу, у цілих формах зустрічалися лише як виключення в одиничних зразках.

Після опрацювання науковцями, предмети передадуть до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького для створення експозиції.