Прозорий як принципи: історія створення ольвійського дельфіна для премії УП 100. Бізнес
Цьогоріч вперше відбулася церемонія нагородження УП 100. Бізнес – рейтингу "Економічної правди", що відзначає найефективніших власників та управлінців країни. Переможців рейтингу нагородили унікальними нагородами – скляними дельфінами-скарбничками, створеними вручну у Львові.
Кожен дельфін невеликий, прозорий, й трохи відмінний від попереднього. УП.Культура розповідає про давньогрецьке місто у Чорному морі, ремесло створення гутного скла і про те, що означає щось створювати в Україні зараз.
Рішення, що з'явилося прямо з вогню
У квітні головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва опинилася в студії гутного скла "Дзиндра Скло" у Львові – і спостерігала, як майстри самостійно видувають різні фігури й створюють готові вироби. Як це описала сама Севгіль, "дивилася, як розпечена маса, яка ще хвилину тому була піском і вогнем, повільно набуває форми і характеру".
"Нагорода має бути саме такою – створеною руками українських майстрів із живого скла", – вирішила вона тоді.
Команда обговорювала ювілейну монету як відсилання до річниці. Розглядала образи, традиційно пов'язані з українським підприємництвом: бджолу як символ організованої колективної праці, тура як символ сили й витривалості. Жоден варіант не давав команді відчуття, що він точно відповідає суті нагороди.
Але зрештою вдалося звернутися до набагато давнішого джерела, пов'язаного з українським корінням й, власне, розвитком бізнесу як такого.
Гроші у формі тварин
Ольвія - давньогрецька колонія на узбережжі Чорного моря, на землях нинішньої Миколаївської області. У VI–IV століттях до нашої ери вона посідала перше місце серед грецьких міст-колоній Північного Причорномор'я у політичному, економічному і культурному вимірі.
Місто заснували грецькі переселенці наприкінці VII — на початку VI століття до нашої ери. Воно розташовувалося поблизу злиття річок Гіпанію та Борисфену — сучасних Південного Бугу і Дніпра. Це географічне положення забезпечувало Ольвії доступ одночасно до морської та річкової торгівлі і перетворило місто на один із найважливіших торговельних центрів регіону.
Місто торгувало зерном, рибою, ремісничими виробами, з'єднуючи різні частини стародавнього світу. Чорне море сприяло торгівлі й слугувало дорогою іноземних та місцевих суден, які перевозили крам.
Перші ольвійські монети мали форму стріл. Їхню появу історики пов'язують з культом Аполлона: спочатку стріли слугували "храмовими" грошима, а пізніше стали загальним платіжним засобом. Дещо пізніше, на початку VI століття до нашої ери з'явилися монети у формі дельфінів, чий образ також мав релігійне підґрунтя: він був пов'язаний з Аполлоном Дельфінієм — іпостассю бога, якого вважали покровителем мореплавців і морської торгівлі. Спершу монети-дельфіни слугували дарами на честь Аполлона, але згодом увійшли до загального грошового обігу. Власної назви ці монети не мали, тож сучасні дослідники називають їх «дельфінами» або «рибками» через характерну форму.
Тривалий час обидва типи монет існували паралельно. Та вже з середини VI століття до нашої ери дельфіни стали панівною ольвійською валютою. Їх й досі знаходять у скарбницях храмів і в поселеннях заможних городян. Проіснували ці гроші майже триста років – аж до кінця IV століття до нашої ери, коли їх витіснила мілетська монетна система (зі звичною для сучасників круглою формою і карбуванням різних символів на ній, до прикладу правителів, Богів та предметів).
"Мені хотілося, щоб у цій нагороді була присутня саме ця тяглість – від давньої Ольвії до сучасної України. Ми століттями були частиною великих торговельних шляхів. Наші міста будувалися завдяки торгівлі" – пояснює Севгіль Мусаєва.
Так сам Дельфін уособив обмін, довіру й розростання – ті цінності, які організатори хотіли вкласти в нагороду.
Четверо майстрів і сто унікальних виробів
Втілити ідею взялися львівські гутники Тарас та Ірина Дзиндри. До роботи також долучилася дизайнерка Надія Шаповал і команда студії Pole, яка відповідала за цифровий етап. Так фахівці розробили 3D-модель дельфіна, адаптовану до технології видування скла, виготовила фізичні прототипи в масштабі 1:1 методом 3D-друку і створила анімацію для відеосупроводу церемонії.
Головна складність, за словами Тараса Дзиндри, – перекласти пластмасову 3D-модель мовою живого скла. "Скло – це абсолютно інший матеріал", – каже він. На розробку форми пішло 3-4 дні. Потім почався тираж: сто нагород виготовляли впродовж двох-трьох тижнів зусиллями команди з чотирьох майстрів.
"Це колективна праця – кожен з команди впливає на кінцевий результат".майстер гутного скла
Гутне скло – одна з найдавніших технік роботи з цим матеріалом. Майстер формує виріб біля розпеченої скловарної печі, поки маса ще пластична: видуває, надає форму, обертає. Піч має горіти безперервно, а зупинити її або змінити температуру означає почати все спочатку. Кожен дельфін унікальний: формувався вручну, і жодна з сотні нагород не є точною копією попередньої. На кожну скарбничку витрачали щонайменше тридцять хвилин.
Пісок, вогонь і прозорість
Дельфін вийшов прозорим – і це, за задумом Севгіль Мусаєвої, не випадковість. Перетворення піску на скло – процес, у якому не можна нічого приховати: матеріал або вдається, або ні й кожне вкраплення у ньому видиме будь-чийому оку.
"Він прозорий і чистий – таким самим, якими мають бути принципи бізнесу".головна редакторка Української правди
А ще цей дельфін – скарбничка. Така форма сама по собі запрошує зберігати і примножувати, надалі дотримуючись принципів і нагадувати собі, які здобутки стоять за всіма зусиллями незалежного бізнесу. Тим же, чим були бронзові дельфіни двадцять шість століть тому в Ольвії: грошима, які підносили Богам у храмах, зберігали вдома як матеріальну оцінку проробленої роботи.