Бюджет культури-2027: зростання є, розвитку нема
28 жовтня 2026 року Верховна Рада проголосувала Державний бюджет в першому читанні. Близько місяця є на внесення змін — фінальний документ мають прийняти наприкінці листопада.
Спеціально для УП.Культура голова правління Коаліції дієвців культури Ольга Сагайдак проаналізувала те, як новий бюджет планує підтримати культурний сектор, і чому з часів Кравчука у Кучми нічого сутнісно не змінилося в ньому бракує стратегічного бачення.
Цей текст складається з двох частин. Перша пропонує критичний аналіз бюджету з огляду на його стратегічні та концептуальні недоліки. Друга — детальний розбір кожної статті фінансування культури з коментарями авторки.
Дисклеймер: оборона залишається безумовним державним і суспільним пріоритетом, а загальні видатки держбюджету в 2027 зростають на 13,5% переважно з розрахунком на зовнішню допомогу партнерів.
Державний бюджет — важливий, але не домінуючий ресурс культурної екосистеми.
Бюджет-2027 відображає пріоритети державної культурної політики, але не є бюджетом усієї культурної системи України. Базова мережа налічує 32 746 закладів культури, серед них 888 музеїв, 45 заповідників, 110 театрів і 1 341 мистецька школа. Переважна більшість цих закладів фінансується з місцевих бюджетів.
Державний бюджет безпосередньо фінансує лише невеликий сегмент цієї мережі. Наприклад, програма 3801190 охоплює 13 державних музеїв, тоді як у базовій мережі їх 888. Аналогічно, державні програми охоплюють лише частину театрів, заповідників, бібліотек та закладів мистецької освіти.
Отже, прямий фінансовий вплив державного бюджету на культурну екосистему є обмеженим, тоді як вплив політик може і має бути значно ширшим.
Ключове питання державного бюджету культури має змінитися: не "скільки коштує утримати систему?", а "яку зміну в культурній екосистемі держава купує за вкладений ресурс?".
Бюджет зростає, але значна частина приросту — це подорожчання існуючої системи
У 2027 році збільшиться фінансування музеїв, заповідників, театрів, мистецької освіти, центрального апарату та інших державних інституцій. Проте значна частина приросту піде на заробітну плату, нарахування, комунальні послуги, охорону та інші витрати на функціонування.
У музейно-бібліотечній мережі збільшення фінансування переважно забезпечує оплату праці та комунальні видатки. У заповідниках зарплата, охорона і комунальні послуги поглинають майже весь ресурс, тоді як видатки на реставрацію залишаються мінімальними.
Таким чином, зростання бюджету не означає збільшення ресурсів на розвиток: держава передусім компенсує зростання вартості утримання існуючої мережі.
Формується новий великий блок фінансування культурного продукту
Другий виразний тренд — масштабування програм прямого фінансування культурного виробництва та попиту.
Найбільшим новим інструментом стає "Тисячовесна" — 5,4 млрд грн, що радикально змінює пропорції конкурсного фінансування культури. Для порівняння, бюджет УКФ становить 425,3 млн грн, а традиційна програма державної підтримки кінематографії — 394,0 млн грн.
Помітно масштабуються й інструменти УІК — субсидії книгарням, "єКнига", закупівля книжок для бібліотек; збільшується програмна діяльність Українського інституту.
Отже, поряд із традиційним бюджетом утримання формується значний бюджет інструментів культурної політики.
Головна системна проблема — фрагментована архітектура фінансування
Різні частини культурної екосистеми фінансуються за принципово різними моделями: кошторисне утримання бюджетних установ; субсидії державним підприємствам; пряме фінансування визначених організацій; державне замовлення; персональні стипендії; конкурсні гранти; великі програми, які безпосередньо адмініструє Міністерство.
При цьому не завжди зрозуміла логіка вибору конкретного інструменту або оператора. Особливо виразно це проявляється в аудіовізуальному секторі, де паралельно працюють "Тисячовесна", Держкіно та УКФ.
У фінансуванні театрів, художніх колективів і творчих спілок також відсутні прозорі формули розподілу державної підтримки та чіткий зв'язок між ресурсом і результатом. Чому, наприклад, одна громадська культурно-просвітницька організація — Товариство "Просвіта" — має гарантований рядок в Державному бюджеті? Яка логіка вибору і розподілу коштів між 10 творчими спілками?
Окремим є питання доплат за звання, премій, одноразових і довічних стипендій. Це — або атавізм радянської системи, яка купувала толерантність діячів культури, або покриття дірок соціальної політики, де такі виплати слугують допомогою для малозабезпечених верств населення.
Бюджетні програми складаються на три роки, але звичка короткотермінового планування під політичний запит залишається
Це помітно у бюджетах чотирьох інституцій. У Державній агенції розвитку туризму та Українському інституті національної пам'яті зростають витрати на адміністрування, зокрема на збільшення штату. Водночас Український інститут та Український інститут книги майже вдвічі збільшують кількість заходів, але їхні команди та зарплати залишаються приблизно на тому самому рівні.
Брак довгострокового планування особливо помітний у мистецькій освіті. Головний пріоритет закладів — зберегти кількість студентів, адже від цього залежить їхнє існування та робота викладачів. Інших чітких пріоритетів у бюджеті не видно. Яку освітню послугу замовляє держава, що буде робити зі тисячами випускників-митців, чи може надавати якісну освіту офлайн і з гарантуванням безпеки? — питання риторичні. Якість надання цих послуг ілюструє фінансування Національної академії мистецтв (не освітній заклад) – де платять довічні стипендії академікам на рівні прожиткового мінімуму і щороку закладають кошти на аспірантів та дослідження, яких не можна знайти в публічному доступі.
Державний бюджет не відображає актуальні виклики, пов'язані з війною
Перш за все, це стосується політики щодо ветеранів і ветеранок зі сфери культури, їхнього захисту та можливості повернутися до професійної діяльності. Також не спостерігається видатків на нагальні потреби у зацифруванні та документуванні культурної спадщини, евакуації, консервації та стабілізації об'єктів, захисті працівників культурних інституцій.
Державний бюджет має фінансувати не лише державну власність, а й державну культурну політику
В умовах децентралізованої культурної мережі ключовим питанням стає не лише "скільки держава витрачає на власні установи?", а й "як державна гривня впливає на всю культурну екосистему?".
Держава має забезпечувати стабільне функціонування стратегічних національних інституцій, особливо тих, що зберігають колекції, спадщину та виконують унікальні публічні функції. Але утримання не повинно ставати самоціллю.
Показовою альтернативою є модель Мистецького Арсеналу та Українського дому: держава забезпечує базову інституційну спроможність, тоді як близько 35–39% ресурсів інституції мають генерувати самостійно. Але така модель поки не доступна закладам та установам, а лише колишнім державним підприємствам, які зараз трансформуються в некомерційні товариства.
Пріоритетом державного рівня мають ставати інструменти системного впливу
Державний ресурс потрібно концентрувати там, де національний рівень створює найбільшу додану вартість:
- спроможність стратегічних державних інституцій та виконання ними визначеної суспільної місії;
- розробка і впровадження політик та спільної інфраструктури — реєстрів, цифрових систем, стандартів, досліджень, реставраційної та методичної інфраструктури;
- відкриті конкурсні та формульні інструменти, доступні державним, комунальним і недержавним закладам незалежно від підпорядкування;
- модернізація і трансформація — обладнання, цифровізація, доступність, енергоефективність, професійний розвиток, нові управлінські моделі;
- співфінансування, здатне мобілізувати ресурс громад, власні доходи інституцій, донорське та приватне фінансування.
Це дозволяє державній гривні працювати не лише на окремого балансоутримувача, а створювати зміни для всієї культурної екосистеми.
Від фінансування утримання — до фінансування результату
Найслабшою ланкою бюджетних програм залишаються показники результативності. Вони переважно вимірюють кількісні результати — кількість заходів, відвідувачів, вистав, студентів, музейних предметів, публікацій чи нормативних актів, — але майже не дають змоги оцінити якісні результати та вплив: доступність культури, стан і збереженість спадщини, розвиток аудиторій, професійну спроможність, міжнародну присутність, залучення додаткового ресурсу та суспільний ефект.
Тому базова логіка державного фінансування має поступово змінюватися від ланцюжка
гроші —> установа —> утримання —> кількість заходів
на суспільна проблема —> політика —> інструмент —> фінансування —> вимірюваний результат —> системний вплив.
Оскільки більшість культурних закладів фінансують місцеві бюджети, держава має поступово зміщувати фокус із утримання власних установ на розвиток усієї культурної сфери.
Державні інституції мають і надалі отримувати базове фінансування, але воно має відповідати їхнім завданням і результатам роботи. Додаткові кошти варто спрямовувати на те, що допоможе розвиватися всій культурній сфері: спільну інфраструктуру, модернізацію, конкурсні програми, співфінансування та інструменти, доступні різним культурним інституціям.
Текст вище мав би бути висновком до аналізу програм державного бюджету у сфері культури, який я наводжу нижче. Для його підготовки були використані: Проєкт Державного бюджету від 15 вересня 2026 року, бюджетні запити, підготовлені розпорядниками коштів, офіційні сайти організацій та установ. Заплановані видатки, відсотки зростання і скорочення, приклади фінансування заробітних плат чи проєктної діяльності, прогнози результатів — для тих, хто має час та цікавість до деталей.
Програма 3800000 Міністерство культури України
Бюджетний запит на 2027 рік: 15,18 мільярда гривень
3801010 "Керівництво та управління у сфері культури"
Бюджетний запит на 2027 рік: 357,781 млн грн
Це адміністративна програма, яка забезпечує діяльність центрального апарату Міністерства культури України. Тобто ці кошти не йдуть безпосередньо на утримання закладів культури, виробництво культурного продукту чи підтримку культурних проєктів.
3801010 у 2027 році зростає до 357,8 млн грн (+42,8% порівняно з 2026 роком). Майже весь приріст пояснюється збільшенням витрат на персонал (+90,8 млн грн) та оплату послуг (+16,1 млн грн). Одночасно штат апарату збільшується з 317 до 341 одиниці, що частково може бути пов'язано з передачею Міністерству функцій у сфері туризму та курортів.
Однак бюджетний запит не дає достатнього функціонального обґрунтування такого масштабного приросту та не дозволяє пов'язати додаткові ресурси з конкретними новими завданнями. Результативні показники переважно вимірюють кількість адміністративних операцій, а не ефективність чи вплив державної політики. Тому ключове питання до програми — не саме збільшення апарату, а чи супроводжується збільшення адміністративної спроможності на 107 млн грн пропорційним підвищенням якості та результативності управління сферою культури.
3801030 "Забезпечення інформаційної безпеки, заходів з національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування" ("Тисячовесна")
Бюджетний запит на 2027 рік: 5,4 млрд грн
3801030 у 2027 році зростає з 4,0 до 5,4 млрд грн (35%) і стає одним з найбільших механізмів державного фінансування культурного та медійного виробництва.
1. Масштаб. Бюджет зростає з 4 млрд грн у 2026 році до 5,4 млрд грн у 2027-му — на 35%. Уже перший конкурс показав надзвичайний попит: 2 634 заявки, понад 1 200 фіналістів і 680 рекомендованих до фінансування проєктів у семи напрямах.
2. Відбір система витримала, хоча з перевантаженням. До оцінювання залучили понад 180 експертів, провели понад 320 годин пітчингів, які оприявнили проблеми низького прохідного бала, перевантаження комісій, конфліктів інтересів, категоризації та якості заявок. На 2027 рік Мінкульт планує коригувати переважно конкурсну процедуру.
3. Головний ризик тепер зміщується з відбору на реалізацію. До 680 проєктів треба контрактувати, фінансувати, моніторити, приймати й перевіряти; частина з них триватиме до 2027–2028 років. При цьому передбачена 90-процентна передоплата, що різко підвищує значення фінансового і змістового моніторингу після укладання договору.
4. Ключове питання — спроможність оператора. Програму на 4 млрд грн адмініструє безпосередньо апарат Мінкульта, але бюджетні документи не дають відповіді, скільки фахівців реально управляють портфелем, скільки договорів припадає на одного працівника і якою є система кураторства, моніторингу та управління ризиками.
5. У 2027 році ризик зростає. Фінансування збільшують до 5,4 млрд грн, планують додати книжкову сферу. Отже, потенційно збільшуються і кількість контрактів, і різноманіття продуктів, і складність управління ними. Збільшення програми до 5,4 млрд грн робить питання інституційної спроможності оператора критичним.
3801050 Надання освіти закладами загальної середньої та позашкільної освіти державної форми власності, методичне забезпечення діяльності закладів освіти
Бюджетний запит на 2027 рік: 525,731 млн
3801050 — фактично бюджет державної мережі спеціалізованої мистецької освіти шкільного рівня, а не загальної системи мистецьких шкіл України — порівняно з 2026 зростає на 162,75 млн грн (44,8%).
Програма забезпечує роботу 7 державних закладів загальної середньої та позашкільної освіти та одного закладу методичного забезпечення, що належать до сфери управління Мінкульта. Її мета — одночасне надання загальної середньої та спеціалізованої мистецької освіти — музичної, художньої та хореографічної.
Збільшення бюджету відбувається за рахунок підвищення вартості утримання існуючої освітньої системи, насамперед на оплату праці. Зарплата з нарахуваннями — 86,8% загального фонду програми. Другий фактор — харчування учнів.
У бюджеті майже немає видимого фінансового простору для оновлення обладнання, музичних інструментів, навчальних матеріалів, цифровізації, модернізації навчального середовища, капітальних інвестицій. Це — жорсткий бюджет утримання системи.
Основний освітній контингент за значного зростання бюджету практично не змінюється: 2026 — 1 972 учні; 2027 — 1 963 учні. Натомість середні бюджетні витрати на підготовку одного учня зростають із 178 925 грн у 2026 до 260 848 грн у 2027.
Показники якості фактично зводяться до:100% випускників отримують документ про освіту; 100% підготовлених дітей вступають до хореографічної школи Вірського.
3801100 "Здійснення культурно-мистецьких заходів національними творчими спілками та Всеукраїнським товариством "Просвіта"
Бюджетний запит на 2027 рік: 31,669 млн грн
3801100 у 2027 році становить 31,67 млн грн і практично не зростає порівняно з 2026 роком — більше на 672 тис. грн (+2,2%). Проте головною особливістю програми є не її обсяг, а модель розподілу: понад 80% коштів припадає на Національну спілку театральних діячів України, тоді як решта десять організацій отримують порівняно невеликі суми. При цьому програма поєднує різні за природою інструменти — соціальну підтримку ветеранів сцени, професійну премію, культурно-мистецькі та просвітницькі заходи, а частково й інституційні витрати творчих спілок.
Ключова проблема — відсутність очевидного конкурентного або формульного принципу доступу до фінансування. Незрозуміло, чому саме ці 11 недержавних організацій мають прямий бюджетний канал, за якими критеріями визначається співвідношення 25 млн / 1,38 млн / 590 тис. / 240 тис. між різними спілками, і як фінансування пов'язане з результатами їхньої діяльності. Тому питання до 3801100 полягає не стільки в розмірі бюджету, скільки в обґрунтованості самої моделі прямої державної підтримки визначеного кола громадських організацій.
3801110 "Фінансова підтримка національних театрів"
Бюджетний запит на 2027 рік: 1,465 млрд грн
Програма фінансує конкретну мережу з восьми театрів, а не всі театри України, які мають статус "національний":
- Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка;
- Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка;
- Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки;
- Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка;
- Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької;
- Львівська національна опера ім. Соломії Крушельницької;
- Одеський національний академічний театр опери та балету;
- Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М. Лисенка (Схід Opera).
У 2027 році держава спрямовує на ці театри 1,465 млрд грн і забезпечує близько 76,3% їхнього сукупного фінансового ресурсу. Мережа при цьому залишається незмінною — 8 театрів і 4 686 штатних одиниць. Основні бюджетні видатки спрямовуються на оплату праці, комунальні послуги та пожежну охорону, тобто переважно забезпечують функціонування інституцій.
Головне питання до програми — не доцільність державної підтримки національних театрів, а модель цієї підтримки: за якими критеріями 1,465 млрд грн розподіляються між вісьмома установами і який вимірюваний культурний результат держава очікує отримати від цього фінансування. Для оцінки ефективності потрібна декомпозиція по кожному театру: бюджетна підтримка, власні доходи, штат, вистави, нові постановки, глядачі, гастролі та державна підтримка на одного глядача.
3801120 "Фінансова підтримка національних художніх колективів, концертних організацій та їх дирекції, національних і державних циркових організацій"
Бюджетний запит на 2027 рік: 928,24 млн грн
Усі кошти — загальний фонд державного бюджету. Програма охоплює 23 організації, які варто одразу розділити на два принципово різні блоки:
- 14 художніх колективів, концертних організацій та їх дирекцію — хор Верьовки, ансамбль Вірського, "Думка", Національний симфонічний оркестр, НАОНІ, Національна філармонія, "Київська камерата", "Київські солісти", "Гуцулія" та ін.;
- 9 державних циркових організацій і підприємств (в процесі трансформації ОПФ).
3801120 у 2027 році передбачає 928,24 млн грн на підтримку мережі з 23 державних організацій і 3 754 штатних одиниць. За 2025–2027 роки фінансування зростає на 16,8%, тоді як сама інституційна модель принципово не змінюється. Очікується 4 148 вистав і концертів, 1,176 млн глядачів та близько 235 млн грн власних доходів.
Головна системна проблема — відсутність прозорої формули розподілу державної підтримки між установами, хоча необхідність її запровадження була визначена ще за результатами огляду витрат за 2021 рік. Окремого аналізу потребує циркова мережа: на дев'ять циркових організацій припадає 1 980,5 штатної одиниці або 52,8% всього штату програми.
3801130 "Державна підтримка діячів культури і мистецтва"
Бюджетний запит на 2027 рік: 48,014 млн грн
Особливо показово, що в попередньому бюджетному запиті на 2025–2027 роки Мінкульт прогнозував на 2027 рік лише 28,834 млн грн, тоді як в оновленому запиті на 2027–2029 роки сума зросла до 48,014 млн грн.
3801130 у 2027 році зростає до 48,014 млн грн — на 24,3% проти 2026 року і майже вдвічі проти 2025. При цьому близько 75% приросту 2027 року забезпечують дворічні та довічні стипендії видатним діячам культури, а кількість отримувачів за 2025–2027 роки збільшується на 82% — з 316 до 576 осіб. Отже, основним напрямом розширення програми є персональна соціально-статусна підтримка, а не фінансування нової творчої діяльності.
Ключова проблема — відсутність чіткої логіки такого масштабування. Програма об'єднує соціальну підтримку, професійне стимулювання, проєктні гранти та державне визнання, хоча кожен із цих інструментів має різну мету і потребує різних критеріїв результативності. Без такого розмежування збільшення фінансування саме по собі не дає оцінити, який суспільний або культурний результат держава прагне отримати.
3801140 "Український культурний фонд"
Бюджетний запит на 2027 рік: 425,3 млн грн
Бюджет УКФ у 12,6 раза менший за бюджет "Тисячовесни" на 2027 рік. У 2026 УКФ отримав 410,8 млн грн. Приріст становить лише 14,5 млн грн (3,5% номінально). Водночас у довшій перспективі ресурс УКФ помітно зріс: порівняно з 2024 роком, бюджет 2027 року більший приблизно на 209,6 млн грн, або 97% — майже вдвічі.
У 2027 році УКФ очікує: 2 700 заявок → 251 підтриманий проєкт, зокрема:
- 160 інноваційних;
- 82 у сфері збереження, актуалізації та популяризації культурного надбання;
- 9 міжнародних.
Середній розмір підтримки — близько 1,347 млн грн на проєкт.
Увесь приріст бюджету поглинається поточною діяльністю Фонду, насамперед оплатою праці. За інфляційних умов це означає реальне скорочення фінансової спроможності грантової програми. Одночасно очікуваний рівень конкурсної успішності знижується з 14,5% до 9,3%, а в межах незмінного грантового ресурсу відбувається перерозподіл від інноваційних проєктів на користь культурної спадщини та міжнародної діяльності.
3801160 "Підготовка кадрів для сфери культури і мистецтва закладами фахової передвищої та вищої освіти, підвищення кваліфікації працівників у сфері культури та мистецтв"
Бюджетний запит на 2027 рік: 2 213,8 млн грн, з яких: 1 768,2 млн грн — загальний фонд (79,9%); 445,6 млн грн — власні надходження / спеціальний фонд (20,1%)
Порівняно із затвердженим загальним фондом 2026 року — 1 431,6 млн грн — державне фінансування збільшується на 336,6 млн грн, або +23,5%. При цьому важливо враховувати, що база 2026 року вже була суттєво збільшена: під час доопрацювання бюджету Верховна Рада додала 264,2 млн грн для поетапного підвищення на 50% оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.
3801160 охоплює 18 державних закладів — 14 ЗВО та 4 фахові мистецькі коледжі. Це фактично основна державна мережа підготовки професійних кадрів для культури: музикантів, акторів, режисерів, художників, дизайнерів, архітекторів, фахівців культури тощо.
За бюджетним запитом у 2027 році передбачено навчання, зокрема: 8 776 бакалаврів; 1 601 магістрів; 929 фахових молодших бакалаврів; 828 аспірантів денної форми; 31 аспіранти заочної форми; 59 асистентів-стажистів; 38 докторантів.
Найбільший розрахунковий контингент державного замовлення мають: Національна музична академія України — 2 573, Харківська державна академія дизайну і мистецтв — 1 932, Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського — 1 842.
Найбільшим одержувачем фінансування державного замовлення є Національна музична академія — близько 165,1 млн грн. Далі йдуть Львівська музична академія, Карпенка-Карого, Харківський університет мистецтв та Львівська академія мистецтв.
Середній показник видатків на одного студента державного замовлення на рік становить приблизно 200,9 тис. грн.
3801170 "Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики"
Бюджетний запит на 2027 рік: 18,587 млн грн Для порівняння: 2025 — 2,563 млн грн, 2026 — 10,187 млн грн.
Назва бюджетної програми має дуже широке охоплення сфер за дуже невеликого фінансового ресурсу. Мета програми сформульована так: "здійснення культурно-мистецьких заходів, спрямованих на підняття духовного рівня населення".
Приріст відбувається за загадковим КЕКВ 2282 — "Окремі заходи з реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку". +82,5% бюджету 3801170 у 2027 році практично повністю пояснюються збільшенням фінансування загальнодержавних та міжнародних заходів.
У 2027 році заплановано заходи загалом на 17,65 млн грн — на 90,8% бюджету програми: 2 урочисті заходи — День Конституції та День Незалежності; 3 заходи на виконання доручень Уряду; 3 заходи з реалізації державної політики; 4 міжнародні заходи, включно з організаційним та інформаційним забезпеченням участі України у 61-й Венеційській бієнале.
Також в цій програмі є міжнародні внески — 935,4 тис. грн, які спрямовують на ICCROM; Міжнародний фонд культурного розмаїття; Розширену часткову угоду про культурні маршрути.
Показники виконання програми визначені як фактична кількість здійснених заходів, а один — виконання фінансового зобов'язання. Немає жодного показника ефективності або суспільного результату.
Уже у 2028 році загальний бюджет програми повернуть до 10,187 млн грн — отже, цей приріст носить разовий характер у 2027 році.
3801190 "Забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів"
Бюджетний запит на 2027 рік: 1 458,622 млн грн, з них 1 369,829 млн грн — загальний фонд; 88,793 млн грн — спеціальний фонд.
Порівняно з 2026 роком загальний ресурс програми збільшується приблизно на 138,0 млн грн, або на 10,45%. Зростання відбувається переважно за рахунок збільшення оплати праці через підвищення окладу І тарифного розряду ЄТС та, головне, підвищення на 70% посадових окладів працівникам закладів культури відповідно до постанови КМУ №951 від 15.07.2026. Додатково зростають комунальні видатки.
3801190 — передусім програма інституційного утримання базової державної музейно-бібліотечної мережі, а не програма її розвитку.
Що фінансує програма? Національні заклади:
Музеї – 13 закладів; 2 241 штатна одиниця; 1,967 млн музейних предметів. Планують: відвідувачів музеїв — 1,7818 млн., кількість екскурсій — 14 027, експозицій — 174, предметів, що експонуються — 54 367.
Бібліотеки — 5 закладів; 1 581 штатна одиниця; 18 989 млн одиниць фонду.
Культурно-просвітницькі центри – 4 центри (ні бюджетний запит, ані гугл не називає всі 4), 311 штатних одиниць, планують провести 142 культурно-освітні заходи.
Національний науково-дослідний реставраційний центр планує охопити увагою 6 640 предметів.
В бюджетній програмі немає показників доступності, цифровізації, нових аудиторій, регіонального охоплення, освітнього ефекту, збереженості колекцій, дослідницької діяльності тощо.
3801490 "Збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках"
Бюджет програми на 2027: 980,509 млн грн
Зростає на 84,484 млн грн ( 9,4%) порівняно з 2026 роком. У 2027 році 91,25% програми фінансується із загального фонду, спеціальний фонд (власні надходження) — лише 8,75%.
Порівняно з 2025 роком, власний/спеціальний ресурс не зростає, а скорочується з 113,5 до 85,8 млн грн, тоді як загальний фонд збільшується на 181 млн грн. Тобто, маємо ту саму тенденцію, що й у музейному та бібліотечному секторах: зростання вартості державної мережі супроводжується посиленням її залежності від прямого бюджетного фінансування.
За твоїм реєстром програма охоплює 24 національні та державні заповідники, причому два з них — "Кам'яна Могила" та "Херсонес Таврійський" — перебувають на тимчасово окупованій території.
Мережа має 2 145 штатних одиниць, з них 2 021 фінансуються із загального фонду. Кадрова структура: керівний персонал — 400 (18,6%); спеціалісти галузі — 477 (22,2%); спеціалісти наскрізних професій — 483,5 (22,5%); робітники, технічний та обслуговуючий персонал — 784,5 (36,6%).
Близько 859,3 млн грн, або майже 96% бюджету 2026 року, складали зарплати, охорона і комунальні послуги. Безпосередньо за КЕКВ "Реконструкція та реставрація" — лише 1 млн грн або близько 0,11% програми. За своєю економічною структурою залишається передусім програмою інституційного утримання мережі національних і державних заповідників.
3801480. Фінансова підтримка ДНТ "Кримський дім"
Бюджет на 2027: 5,8061 млн грн
Мета програми сформульована широко: забезпечення прав і свобод громадян України, зокрема корінних народів і національних меншин, та задоволення їхніх політичних, інформаційних, освітніх, наукових, національно-культурних і духовних потреб.
Фактично ж програма майже повністю є програмою утримання інституції, а не фінансування її культурної діяльності.
Уся сума надходить із загального фонду як субсидія/поточний трансферт. Власного бюджетного спецфонду немає.
У 2027 році: 4,4003 млн грн (75,8%) — забезпечення статутної діяльності; 1,4058 млн грн (24,2% ) — проведення культурно-мистецьких заходів.
У 2027 році передбачено 17 штатних одиниць: 8 керівних працівників; 6 спеціалістів;3 інших працівники. Тобто, 47% штату класифіковано як керівні працівники.
Ця бюджетна програма ілюструє невідповідність бюджетної моделі стратегічній місії інституції. "Кримський дім" має спеціальну державну місію, особливо під час окупації Криму. Проте бюджетна модель фактично описує його як маленький будинок культури: 17 працівників, 14 заходів, 19,5 тис. відвідувачів.
3801560 Забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримка книговидавничої справи та популяризація української літератури у світі
Бюджетний запит: 667,615 млн грн
+382,717 млн (+134,3%) до 2026. Три основні великі напрями: 272,2964 млн грн — субсидії книгарням, державна допомога громадянам на придбання книг ("єКнига") — 190 млні 100 млн грн — закупівля книжок для поповнення бібліотечних фондів. Саме вони переважно й пояснюють стрибок бюджету.
Без цих програм бюджет решти діяльності УІК у 2027 році становить близько 295,3 млн грн — тобто майже не відрізняється від 284,9 млн у 2026-му.
Очікувані результати реалізації бюджетної програми: субсидіями охоплено 222 книгарні, 308 тис. закуплених книжок, 171 589 одержувачів "єКниги", 185 заявок на перекладацькі проєкти, 255 назв видань, 16 промоційних заходів тощо. Кількість працівників УІК залишається при цьому на рівні 55 штатних одиниць, але оплата їхньої праці має зрости.
Оскільки програма 3801560 вже не стільки про УІК, а про реалізацію державної політики в книжковій сфері, то важливо прогнозувати й аналізувати сукупний вплив всіх інструментів.
3806000 Державне агентство України з питань кіно
У 2027 році дві програми Держкіно разом становлять 432,667 млн грн:
3806030 "Державна підтримка кінематографії" — 394,011 млн грн, або 91,1%. З них: 349,011 млн — загальний фонд; 45,0 млн — спеціальний фонд.
У 2026 році загальний ресурс становив близько 173,661 млн грн, тому зростання становило 220,349 млн грн (126,9%). Тобто бюджет програми зростає у 2,27 раза.
На 2027 рік передбачено фінансування: фільми з державною підтримкою до 100% — 19, фільми з підтримкою до 80% — 9, телефільми/серіали з підтримкою до 50% — 2.
Проте це — портфель проєктів, які отримуватимуть фінансування протягом року, включно з раніше розпочатими проєктами та бюджетними зобов'язаннями.
3806010 "Керівництво та управління у сфері кінематографії" — 38,656 млн грн, або близько 8,9%.
При незмінних 44 штатних одиницях у 2027 році планується, зокрема: 86 проєктів нормативно-правових актів; участь у 12 міжнародних кінофестивалях; 1 600 фільмів, внесених до Державного реєстру.
Найбільшим викликом є подвійна архітектура державного фінансування аудіовізуального сектору: 3801030 "Тисячовесна" vs 3806030 "Державна підтримка кінематографії", бюджет якої в 13,7 раза менший.
ДП "Національний центр Олександра Довженка" також зашитий у програму 3806030 "Державна підтримка кінематографії". У 2025 році Центр отримав статус національного, а його основна функція — збереження, дослідження та популяризація української кінематографічної спадщини.
Держкіно прямо визначає фінансову підтримку Центру як завдання програми — виконання статутних завдань зі збереження та популяризації творів кіномистецтва. У базовому бюджетному плані передбачено на 2027, як і на 2026, 5 млн грн. Водночас сам бюджетний запит визнає, що 5 млн недостатньо: на 2026 рік Держкіно просило додаткові 8,4 млн грн саме для Довженко-Центру. Отже, фактична оцінена потреба становила щонайменше 13,4 млн грн.
3808000 Державне агентство розвитку туризму України
Цього року – вперше в бюджеті на культуру. Бюджетний запит: 28,615 мільйонів гривень
У 2027 році бюджет збільшується на 5,858 млн грн, або на 25,7% проти запиту на 2026 рік. Порівняно з 2025 роком — майже на 83,3%.
85,8% бюджету ДАРТ — зарплата і нарахування, що дорівнюють 24,551 млн грн. Решта — відрядження і послуги.
Гранична чисельність ДАРТ — 36 штатних одиниць: 3 керівники + 33 державні службовці.
Ціль державної політики: "Розвиток туристичного потенціалу, заохочення населення до внутрішнього туризму та популяризація України у світі".
На 2027 рік ДАРТ планує: 5% категоризованих готелів; 99% — "зростання надходжень до бюджету від туристичного збору порівняно з минулим роком"; 5% — частка виданих ліцензій у загальній кількості звернень.
Для 2027 року бюджетний запит передбачає:
- 60 програм, які мають стимулювати подорожі Україною;
- 8 заходів з представлення України в міжнародних туристичних організаціях та на міжнародних туристичних заходах;
- 3 міжнародні угоди/меморандуми;
- 3 проєкти нормативно-правових актів.
- 3 ліцензії у сфері туризму;
- 15 закордонних відряджень.
3808010 — це бюджет державного органу, який має розвивати туризм. Інструментів розвитку програма не називає і не фінансує.
Інші державні програми, пов'язані з державною культурною політикою, які варто розглянути, аналізуючи Держбюджет на культуру
0419000 Український інститут національної пам'яті та політика пам'яті
Бюджет на 2027: 136,607 млн грн
З 2026 року УІНП фактично є окремим центром державної політики пам'яті в прямому підпорядкуванні КМУ. В результаті, у 2027 році програма 0419010 Керівництво та управління у сфері відновлення та збереження національної пам'яті становить 49,6% усього бюджету системи УІНП. Тобто майже кожна друга бюджетна гривня припадає на центральний апарат.
0419010 — апарат УІНП - 67,823 млн.грн (+52,6% порівняно з 2026)
Зарплата і нарахування = 63,26 млн грн, або 93,3% бюджету апарату. Штат — 93 одиниці: 5 керівників, 84 держслужбовці та 4 інших працівники.
Для апарату УІНП результатами є: 3 проєкти НПА; 5 інформаційно-методичних матеріалів; 2 публікації соціологічного дослідження; аудиторія сайту та соцмереж.
0419020 — політика пам'яті, Музей Майдану, Архів - 68,783 (+12,2%)
Безпосередня реалізація політики пам'яті — 28,10 млн грн:
21,39 млн — заходи державної політики, популяризація історії, конференції, форуми, дослідження тощо;
5,50 млн — облік, впорядкування і збереження місць поховань;
1,21 млн — заходи з увічнення пам'яті.
Музей Революції Гідності — 31,454 млн грн. Це 45,7% програми 0419020 і найбільший її окремий компонент. Штат — 60 осіб, але кадрова структура заслуговує на увагу: 17 керівних працівників; 16 галузевих спеціалістів; 21 спеціаліст наскрізних професій; 6 технічних/обслуговуючих.
Показники на 2027 рік: 6 762 музейні предмети; +400 предметів за рік; 350 тис. аудиторії музею + сайту + соціальних мереж.
Галузевий державний архів УІНП — 9,230 млн грн.
Штат — 30 осіб, з яких: 11 керівних; 10 галузевих спеціалістів; 9 спеціалістів наскрізних професій.
Прогнозовані результати: 11 000 отриманих документів; 9 000 оцифрованих документів; 200 опрацьованих звернень; 3 інформаційні кампанії.
Цікаво, що третина штату установ, що реалізують політику пам'яті, зазначена як керівні працівники. Кількість керівних посад тут зумовлена не потребою у стількох керівниках, а змогою підняти зарплату ближче до ринкової.
Основна проблема програми 0419000 Український інститут національної пам'яті та політика пам'яті полягає не стільки у розмірі фінансування, скільки у слабкому зв'язку між значним інституційним ресурсом — 183 штатні одиниці — та вимірюваним суспільним результатом політики пам'яті.
1401110 Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України
1401110 у 2027 році зростає до 148,64 млн грн (+36,9%), причому весь приріст — 40,07 млн грн — фактично спрямований Українському інституту.
УІ концентрує 90,8% усієї програми, а його бюджет зростає до 134,94 млн грн. На відміну від багатьох інших програм, це збільшення не зводиться до утримання інституції: майже 70% додаткового ресурсу спрямовується безпосередньо на проєкти та заходи.
Головним драйвером зростання є не утримання інституції, а її програмна діяльність.
Із додаткових 40,07 млн грн: приріст на 27,84 млн (69,5%) — проєкти і заходи; 10,84 млн (27,0%) — забезпечення діяльності; решта — зміни інших програмних інструментів.
У 2027 році співвідношення приблизно таке: 53,4% — забезпечення діяльності УІ; 46,6% — програмна діяльність.
Тобто, +42,2% фінансування УІ має забезпечити +106% кількості проєктів. При цьому кількість країн охоплення залишається на рівні 2026 року — 26; цільова аудиторія зменшується з 35,301 млн в 2026 до 33,068 млн тобто –6,3%.
Наразі штат інституції не збільшується і залишається на рівні 83 одиниць.
Актуальним залишається питання закордонних представництв. УІ вже має сформовану інституційну присутність у Парижі та Берліні, але державний бюджет не фінансує її як сталу частину мережі Українського інституту.
Виходить парадоксальна конструкція: 134,9 млн грн державного фінансування УІ; 165 проєктів; 26 країн; але постійна присутність у двох ключових європейських столицях продовжує залежати від донорського фінансування.
Отже, для Українського інституту головним викликом залишається перехід від масштабування подій і заходів до масштабування інституції.
6571000 Національна академія мистецтв України
Бюджетний запит: 53,4512 млн грн.
Увесь бюджет НАМ збільшується з 49 199 млн грн у 2026 до 53 451 млн грн, тобто на 8,6%.
У структурі бюджету-2027:
6571020 Науково-організаційна діяльність президії Національної академії мистецтв України — 24 540 млн або 45,9%.
У президії НАМ — 50 штатних одиниць, на діяльність яких витрачається 77,7% бюджету президії. Серед результатів діяльності в 2026 році було заплановано: 350 наукових публікацій членів Академії; 642 створені твори; 280 рецензованих наукових і художніх творів; 160 спеціалізованих учених/експертних/художніх рад і редколегій; 155 семінарів і конференцій; 62 міжнародні конференції/круглі столи; 46 міжнародних виставок і фестивалів за участю членів; 10 аналізів законопроєктів.
22,3% бюджету Президії НАМ заплановано на довічні виплати. У 2027 передбачається 54 академіки та 63 члени-кореспонденти. Довічні виплати в 2026: для 50 академіків щомісячна довічна плата — 4 601 грн; для 56 членів-кореспондентів — 3 060 грн.
6571030 Наукова і науково-технічна діяльність у сфері мистецтвознавства
У 2026 році — 26,385 млн грн, у 2027 планується 28,386 млн.
Бюджетний запит прямо прив'язує програму до двох установ — Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України (ІПСМ) та Інституту культурології НАМ України (ІК НАМ)
6571030 — автономний механізм базового державного фінансування мистецтвознавчої та культурологічної науки. У 2026 році 26,4 млн грн забезпечують діяльність двох наукових установ НАМ із загальною чисельністю 145 працівників, з них 90 науковців. 24,5 млн грн спрямовано на 20 фундаментальних досліджень із середньою вартістю 1,224 млн грн на тему, ще 1,9 млн грн — на підготовку наукових кадрів.
Програма має чіткі кількісні показники наукового продукту, однак не містить показників використання результатів досліджень у культурній політиці та практиці культурних інституцій. Бюджетні документи також не показують розподіл фінансування і штатів між двома інститутами та не розкривають перелік 20 профінансованих тем.
Бюджет фактично фінансує стабільність інституційної моделі НАМ, а не її трансформацію чи розвиток. Востаннє Тематичний план наукових досліджень НАМУ публікували в 2020 році. Наразі дізнатися, над якими темами працюють науковці та на якій стадії їхні дослідження з офіційного сайту неможливо.
Національні культурно-мистецькі заклади в бюджеті Державного управління справами
0301360 Фінансова підтримка закладів культури і мистецтва
Фінансова підтримка державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" – 45,1187 млн.грн.
Фінансова модель:
- бюджетна підтримка — 45,12 млн;
- власні/інші доходи — 24,54 млн;
- сукупний дохід — 69,66 млн;
- частка бюджету — 64,8%.
Тобто, близько 35% ресурсів Арсенал має заробити/залучити самостійно.
Штат — 70 осіб: 23 керівний персонал, 22 спеціалісти, 24 спеціалісти наскрізних професій, 1 робітник. Музейний фонд — 10 003 предмети.
У 2027 році заплановано: 11 заходів; 360 тис. відвідувачів, з них 300 тис. онлайн;
Державна субсидія "Арсеналу" — це фактично базове інституційне утримання, а не бюджет його культурної програми.
Фінансова підтримка державного підприємства "Національний центр ділового та культурного співробітництва "Український дім" – 27 3567 млн грн
У 2027 році державна підтримка — 27 357 млн грн, +8,1% до 2026 року.
Структура: 22,357 млн — зарплата з нарахуваннями (81,7%); 5,0 млн — комунальні послуги (18,3%).
Штат — 71 особа: 20 керівний персонал; 13 спеціалістів;18 спеціалістів наскрізних професій; 20 робітників.
Цікаво порівняти з Арсеналом: штат майже однаковий — 70 проти 71, але державна підтримка Арсеналу становить 45,1 млн, Українського дому — 27,4 млн. Значна частина різниці пояснюється оплатою праці: середня зарплата — 38,87 тис. грн проти 21,58 тис. грн.
У 2027 році заплановано: 90 заходів;1,085 млн відвідувачів, із них 1 млн — онлайн.
Український дім у 2027 році планує 17,442 млн грн власних доходів. Загальний ресурс — 44,799 млн, державна підтримка — 61,1%, власні доходи — 38,9%.
Обидві інституції були державними підприємствами у відомстві ДУС, зараз вони змінюють організаційно-правову форму. Але тут ми бачимо іншу модель фінансування. На відміну від музеїв 3801190, де держава фактично фінансує всю бюджетну установу, тут держава забезпечує базову інституційну спроможність — людей і будівлю, а інституція повинна сама генерувати значну частину ресурсів для культурної діяльності.
У цьому тексті не проаналізовано бюджети на інформаційну політику, включно з Єдиним Марафоном на 1,62 мільярда гривень, освіту, архіви, захист і розвиток міст тощо. Усе це також є сферою впливу та екосистемою культури.
Наша місія – встояти, зберегти державу, людей, залишитися стійкою і сильною політичною та культурною нацією. Ресурси платників податків та міжнародних донорів є інструментом для виконання цієї місії. Тому комплексне відповідальне й стратегічне оперування цими ресурсами — обов'язок органів влади, аби ми змогли не лише зберегтися, а й відновитися.