Що влітку відкладеш, то взимку не проведеш: як київська культура готується до загрозливої зими
На початку вересня в Києві скасували щонайменше десяток культурних подій через постійну загрозу дронових і ракетних атак. І як показує ситуація, хоч яким би не було ставлення суспільства до етнорейву "Вирій", здається, це була остання масштабна подія до наступної весни. З 10 вересня міський голова Києва Віталій Кличко тимчасово обмежив проведення розважальних і спортивних заходів – як просто неба, так і в приміщеннях без доступних укриттів. Термін дії обмеження в повідомленні не вказаний.
Відтак осінній сезон для київських культурних інституцій починається в умовах, коли правила проведення подій можуть змінюватися за лічені дні, а досвід минулої зими з її тривалими відключеннями світла вже змушує готуватися до нових обмежень.
УП.Культура поспілкувалася з представниками кількох культурних інституцій про те, як вони планують працювати восени та взимку, що змінюють у своїх програмах і що робитимуть у разі подальшого погіршення безпекової ситуації.
Нові правила для культурних подій
У перші дні вересня, попри зростання кількості повітряних тривог і влучань у цивільні об'єкти, підготовка культурних інституцій лишалася відповідальністю окремих організаторів. Рішення про проведення чи скасування подій вони ухвалювали самостійно, зважаючи на безпекову ситуацію. Так, фестиваль "Книжкова країна" спочатку оптимістично запевняв, що відбудеться попри загострення небезпеки обстрілів, але зрештою скасував усі події. Столичні кінотеатри наразі також працюють збитково, адже більшість робочого часу забирають повітряні тривоги, і самі глядачі все менше обирають ходити в кіно.
Згодом подібні випадки перестали бути поодинокими, а для культурних заходів у Києві почали запроваджувати загальні обмеження. Фактично нові умови для інституцій та подій ввели за один тиждень. Мер Віталій Кличко 7 вересня повідомив, що вже з 10 вересня проведення масових заходів у столиці без укриттів буде заборонене, а напередодні міська рада ухвалила розмежування тривог на "червону" та "жовту".
Водночас конкретного терміну дії заборони на публічні заходи просто неба та в приміщеннях без укриттів у повідомленні не назвали.
"У зв'язку з погіршенням безпекової ситуації у столиці тимчасово забороняється проведення розважальних, фізкультурно-спортивних масових заходів і спортивних змагань на відкритому просторі. Заборона також стосується проведення таких заходів у будівлях і спорудах, де немає укриттів, розрахованих на відповідну кількість учасників", – саме так це сформулювали у КМДА.
Міністерство культури також розробило рекомендації для проведення заходів. Та як наголосив засновник Concert.ua та мережі книгарень Readeat Дмитро Феліксов, формулювання Мінкульту та КМДА розходяться у тому, чи має бути укриття в самому місці проведення події, чи в найближчій доступності.
На момент виходу цієї публікації Департамент культури КМДА, до якого звернувся Феліксов, опублікував роз'яснення. Там уточнили, що для проведення заходів під час жовтого рівня загрози укриття не обов'язково має бути безпосередньо в будівлі закладу. Якщо власного укриття немає, керівник має визначити доступне укриття для працівників і відвідувачів та забезпечити можливість своєчасно залишити приміщення і дістатися до нього:
"Якщо в закладі або на його території є укриття, яке може вмістити працівників, відвідувачів та учасників заходу, робота закладу та проведення масових заходів за жовтого рівня загрози можуть здійснюватися з дотриманням вимог безпеки та відповідно до рекомендацій Міністерства культури України.
Якщо власного укриття немає, робота закладу за жовтого рівня загрози може здійснюватися за погодженням із трудовим колективом протягом визначеного постановою Кабінету Міністрів перехідного періоду. Водночас керівник закладу має визначити доступне укриття для працівників і відвідувачів та забезпечити можливість їх своєчасного виходу з приміщення закладу для подальшого прямування до укриття".
Наразі інституції поступово адаптуються до нових умов і лише готують протоколи безпеки для різних рівнів небезпеки. Після запровадження нової системи оповіщення київські театри вже поступово розробляють новий порядок проведення вистав. У разі оголошення "червоного" рівня загрози показ вистави зупинятимуть, а відвідувачі муситимуть перейти в найближче укриття. Після відбою тривоги або переходу загрози на жовтий рівень виставу поновлюватимуть.
Натомість під час "жовтого" рівня театри не припинятимуть вистав. Глядачі зможуть залишатися у залі, будівлі чи на території театру "на власний розсуд". Якщо жовтий рівень оголошено до початку вистави, її проводитимуть за звичайним графіком.
При цьому деякі театри пропонують обміняти квиток, якщо глядач залишив виставу через жовту тривогу й зафіксував свій вихід із зали. Інші окремо не комунікують такої можливості. Наприклад, Театр Франка нещодавно скоротив термін, протягом якого можна повернути квиток на виставу, з 48 до 24 годин, але не повідомив окремо про механізм повернення чи обміну квитків для глядачів, які залишили залу через дронову загрозу.
Як інституції готуються до зими
УП.Культура запитала фестивалі та культурні інституції, які планують працювати восени та взимку, як вони готуються до можливого погіршення безпекової ситуації. Попри нові обмеження, більшість опитаних інституцій не поспішають згортати осінні та зимові плани. Частина до останнього стежить за ситуацією і чекає на офіційні роз'яснення, перш ніж переносити події чи змінювати формат. Для організаторів це зрозуміла стратегія, адже рішення про перенесення означає втрату коштів, перебудову програм і нові домовленості з учасниками. Тому там, де це можливо, команди залишають заплановані події у календарі й готують запасні сценарії.
Мультижанровий музичний фестиваль "Брудний пес", який мав відбутися 19 вересня, на запит УП.Культури не відповів. Водночас фестиваль уже перенесли на літо й повідомили про це приблизно за тиждень до запланованої дати:
"Ми до останнього чекали на офіційні роз'яснення та рекомендації від КМДА щодо проведення івенту. Паралельно пропрацьовували різні безпекові рішення та варіанти з укриттями, але врешті прийняли рішення перенести подію, виходячи передусім із безпеки наших відвідувачів, артистів і команди. Придбані квитки залишаються дійсними та будуть валідними на наступну дату".
Інший музичний фестиваль – "Лесю Квартиринку" – організатори фактично перенесли за добу до події. Причиною назвали рішення КМДА. Ймовірно, йшлося про непридатність умов "Квартиринки" до загрози обстрілів.
Директор Театру на Подолі відмовився будь-як коментувати підготовку до зимового сезону. Адміністрація раніше повідомляла лише, що стежить за небезпекою під час вистав, а в будівлі є фоє-укриття, в якому можна перебувати під час тривоги.
Співзасновниця проєкту Ukraine WOW Ярослава Гресь також не дала відповіді на питання про те, які можливості розглядають для масштабної інтерактивної виставки "Той день". Через постійні повітряні тривоги проєкт неможливо показувати глядачам. Водночас на питання про поради для інших інституцій Гресь сказала: "Якщо ви можете не працювати – не працюйте". Адже для команди виставки загрози постійних обстрілів фактично перекрили можливість працювати взагалі.
Найдетальніше про підготовку розповіла генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта. Інституція враховує досвід минулої зими, коли виставка "Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд" працювала протягом кількох місяців.
Цьогоріч дитячий фестиваль "Арсенал ідей", який мав стартувати наприкінці вересня, вирішили перенести. Нової дати поки немає:
"[…] ні безпекова ситуація, ні сама атмосфера в місті не дозволять провести дитячий фестиваль у традиційні дати. Ми все ще обговорюємо дати перенесення... робимо те, у чому українці, на жаль, здобули найліпші в світі навички: спостерігаємо й оперативно аналізуємо ситуацію, діємо гнучко й міняємо сценарій залежно від стану справ".
Натомість зимові виставки в Арсеналі планують залишити в програмі. Наступну експозицію мають відкрити у грудні, а працюватиме вона до травня 2027 року. Тривалий термін, за словами директорки, має компенсувати можливі перебої в роботі через повітряні тривоги та інші обмеження.
Втім, у зимових умовах експонувати предмети мистецтва буде ризиковано, тож виставку переважно зосередять саме на історії Мистецького арсеналу та його околиць.
Наразі в арсеналі команди – "невеличка екосистема" з генераторів, пристроїв безперебійного живлення, ламп на батареях для освітлення й інвертора для виставкових потреб. Та фактично діяльність установи тримається радше на прагненні команди працювати, а не на умовах, які пропонує держава.
"Інколи ми командою почуваємося як в "Алісі в Країні див": треба дуже швидко бігти, щоб стояти на місці. Дуже болючим місцем у цій ситуації є те, що попри шалену інтенсивність роботи ми не можемо платити належним чином нашим працівникам. Цього не дозволяють ні обсяг і структура бюджетних коштів, ні, зазвичай, донори.
Ставки в Арсеналі нижчі за середньоринкові для аналогічних спеціалістів, і ось це лякає найбільше, адже, втративши компетентних людей, ми не зможемо ні створювати якісні проєкти, ні підтримувати митців, ні залучати додаткові кошти, ні зберегти будівлі Арсеналу".
Фестиваль актуальної анімації та медіамистецтва LINOLEUM також повідомив, що не вноситиме змін у програму без офіційних рішень КМДА:
"Ми слідкуємо і розумітимемо остаточний план дій не раніше ніж за тиждень до фестивалю. На кожній локації будуть волонтери, проінструктовані у разі тих чи інших сценаріїв".
При цьому основний майданчик – UNIT.City (4 з 6 днів фестивалю) – вже має два укриття й генератори, освітня програма традиційно частково дублюватиметься онлайн, як і, ймовірно, частина конкурсних показів. У команді кажуть, що поки не змінюють бюджет чи організаційну модель фестивалю. Остаточно оцінювати вплив безпекової ситуації планують уже після завершення події:
"Команда працює як і завжди, ми робили фестиваль у 2022 році і так само робитимемо у 2026 році".
Театральний фестиваль-премія ГРА, за словами директора фестивалю Богдана Струтинського, вже починає проводити перемовини з учасниками та партнерами. Його фінальний етап має відбутися наприкінці жовтня – на початку листопада. Експерти, зокрема п'ятеро іноземних членів журі, мають відвідати вистави всіх фіналістів у театрах. Після рішення КМДА команда фестивалю почала переговори з учасниками та партнерами. Один із варіантів – перенести частину показів у західні області України.
"Такий варіант суттєво збільшує витрати фестивалю – це і транспорт, і проживання команд, і технічні питання. Прораховуємо зараз, наскільки можемо це фінансово забезпечити. Але водночас хочемо мати запасний план, щоб у разі зміни безпекової ситуації не довелося повністю перебудовувати програму в короткі терміни", – додає Струтинський.
Поки що п'ятеро європейських членів журі не відмовилися від поїздки в листопаді. Переводити премію в онлайн чи змішаний формат також не планують: організатори вважають важливим зберегти однакові умови оцінювання для всіх фіналістів.
Вимушені, але реальні альтернативи
Проблема, з якою Київ зіткнувся лише зараз, для Харкова триває вже понад три роки. З 28 березня 2023 року в області заборонено проводити масові заходи за участю понад 50 людей у будівлях без бомбосховищ. За цей час харківські культурні інституції перебудували роботу під ці умови, хоча кожна з них зробила це по-своєму.
Театр ляльок проводить вистави в орендованих приміщеннях ART AREA ДК та А-ШО, де є необхідні безпекові умови. Спочатку вистави проводили у дворі самого театру для невеликих груп, але такий формат виявився незручним. Водночас постійна оренда інших майданчиків створює додаткове фінансове навантаження.
Харківський національний академічний театр опери та балету під головною сценою має підземну сцену Loft Stage на 400 місць із системами фільтрації повітря. Інфраструктурна база існувала до повномасштабної війни, але після початку великої війни технічний підвал фактично перетворили на повноцінний додатковий майданчик.
Мультидисциплінарний культурний центр Some People, своєю чергою, будує нову інституцію після того, як попереднє приміщення було знищене російськими обстрілами. Головну сцену нового простору одразу спроєктували в укритті, передбачивши протипожежні ворота та евакуаційні виходи.
Харківський досвід навряд чи можна просто перенести на Київ. Він потребував років адаптації, додаткових витрат і часто вимушених рішень. Але він показує, що для культурних інституцій безпекові обмеження можуть стати умовою, під яку доведеться перебудовувати саму модель функціонування.
