Бріджертони: від жіночого роману до жіночої емансипації
"Мій найдорожчий читачу, поки ти терпляче чекаєш на продовження так нахабно обірваного четвертого сезону Бріджертонів, ваша авторка мала одне завдання.
Я мала знайти щось, що задовольнить бажання публіки дізнатися більше про історію цього благородного сімейства. Дехто скаже, що все вже зрозуміло з попередніх сезонів, інші вважають, що досить прочитати книги. І все ж авторці відомі дуже цікаві факти, які дозволять по-новому подивитися на події в Мейфері".
Приблизно так починався б цей текст, якби Леді Віслдаун писала для "Української правди". Та оскільки вона зайнята написанням свіжих памфлетів, розповідати про серіал "Бріджертони" доведеться нам самим.
Ми не могли оминути цю тему увагою: як серіал, написаний на основі жіночого роману 2000-х, зміг отримати значно більшу за очікувану навіть у сміливих прогнозах аудиторію? Чому оповідь на історичному ґрунті в результаті перетворилася на костюмоване роментезі? Чому центральними фігурами у кожному сезоні є саме жінки – навіть якщо вони не головні персонажі? УП.Культура спробувала розібратися у цьому. (Текст містить спойлери)
Все почалося з книжкових прилавків
2000 рік. Джуліана Куїнн, авторка жіночих історичних романів випускає книгу "Герцог і я". М'яка палітурка, ніжно-рожева обкладинка – ніщо не свідчить про те, що за 20 років ця історія підкорить увесь світ і буде перекладена десятками мов.
На той час 30-річна авторка вже мала за плечима успішний письменницький досвід і нарешті остаточно визначилася з професією. Спершу вона поєднувала пристрасть до письма та захоплення медициною (навіть вступила навчатися в Єльський університет на цю спеціальність). Коли два її романи викупили на аукціоні і були підписані контракти на наступну пару книг, Куїнн набралася сміливості і кинула навчання: отримані гроші вселили в неї віру у власні сили як письменниці та дали змогу поки не думати про шматок хліба.
"Якби я не мала такого чудового шансу на початку своєї кар'єри, я не знаю, чи вистачило б у мене сміливості зателефонувати до Єльського медичного факультету та сказати їм, що я не збираюся туди йти"
Куїнн надихалася книжками Джудіт Макнот. Ви точно їх бачили: барвисті палітурки книг Макнот із зображеннями пристрасних пар у перекладі російською переповнювали книжкові полиці українських магазинів у 2000-ні. Вона першою звернула увагу читачів на епоху Регенства через романи для жінок. Ця ідея захопила й авторку Бріджертонів.
Джуліанна Куїн не мала на меті створити унікальну, глибоку книгу. Її розповіді не мають історичної цінності, бо писалися без жодних розвідок, зі знаннями, отриманими з художніх книг, про що каже сама авторка:
"Я не особливо занурююся в тему перед написанням книжки; радше спираюся на загальні знання про епоху Регентства, які почерпнула з історичних книжок та жіночих романів. Коли починаю писати, кожна книга вимагає якихось конкретних додаткових речей, які мені потрібно знати – ось тоді й шукаю", – зізнається Джуліанна Куїнн.
Секрет популярності своїх романів письменниця вбачає у тому, що не просто пише про кохання чи пристрасть. Вона з гумором ставиться до стосунків і почуттів й наділяє цією рисою своїх героїв. Цікавий факт про гумор у книгах: свою першу опубліковану книгу "Чудовий" вона присвятила коханому зі словами: "Полу, навіть попри те, що він наполягав на тому, щоб замінити назву книги на "Чудовий в траві".
Тексти Куїнн справді живі та динамічні, а персонажі – такі, які дають простір уяві: описи досить скупі, й ми пізнаємо героїв через їхні емоції. Саме це, схоже, і стало поштовхом до кіноадаптації книг – у них помітили ідеальну базу для розбудови нового сюжетного всесвіту.
Діамант сезону… і діамант Netflix
"Мене зустріли словами "Вітаємо у фантазії!" Божечки, так і є, але це краще за мою уяву", – казала Куїнн на знімальному майданчику "Бріджертонів". Результат зйомок кіноадаптації справді перевершив очікування читачів книг.
На щастя мільйонів глядачів знайшлися ті, кого історія Бріджертонів захопила чи не більше за саму авторку. Це були титулована сценаристка та режисерка Шонда Раймс та телепродюсер і сценарист Кріс Ван Дусен.
"Після того, як Шонда розповіла мені про ці книги, я взяв їх додому, проковтнув та закохався в них. Це був ескапізм – чистий і простий; те, чого я справді шукав на той час. Це також був шанс переосмислити такий захопливий історичний період надмірностей та розкоші у щось нове та свіже", – каже Кріс Ван Дусен. Саме він став шоуранером перших двох сезонів.
Одним із факторів успіху проєкту стала справді синергійна командна робота: Джуліанна Куїнн довірилася сценаристам і дозволила розбудовувати сюжет на їхній розсуд; Шонда Райдер і Кріс Ван Дусен додали нових другорядних персонажів, які краще розкрили головних героїв, та перебудували історичний жіночий романчик в фентезійну оповідь, де минуле змішалося із сьогоденням.
До слова: книжкова історія королеви Шарлотти, яка стала приквелом "Бріджертонів", з'явилася аж у 2023 році. Джуліанна Куїнн написала її у співавторстві з Шондою Райдер. Ця оповідь суттєво збагатила головних героїв циклу, зокрема познайомила нас з юною Вайлет Бріджертон та розкрила персонажку леді Денбері. Та зрештою – на противагу легким і грайливим історіям шлюбних пошуків молодих Бріджертонів – стала глибокою історією кохання, де більше немає двох, а є одне ціле.
Гімн жіночій емансипації
У нещодавньому інтерв'ю для Vanity Fair Джуліанна Куїнн згадала, що після виходу перших "Бріджертонів" багато людей називали серіал "нарозпуснішим шоу Netflix".
"Таке формулювання здавалося мені дещо спрощеним. Серіал не сексуальніший за багато інших шоу. Різниця у тому, що сцени інтимності "Бріджертонів" зображені з жіночого погляду, що не часто побачиш. Преса просто не знала, як це описати, тож вдавалися до таких слів як "розпусний" чи "непристойний", або називали його "Бонкертон" (сленгове божевільний, абсурдний, яке співзвучне з "Бріджертон"), натомість я бачила за цими сценами набагато більше", – каже письменниця.
Після перших чотирьох серій четвертого сезону і справді можна прослідкувати закономірність у зображенні інтимності в серіалі. Кожен сезон відображає розвиток емансипації та розкриття сексуальності принаймні однієї з героїнь.
Як на історичний контекст, усі героїні саги поводяться неймовірно сміливо та відкрито. Попри те, що часи змінилися, теми, які розкривають у серіалі, лишаються досі актуальними – суспільний тиск, тиск виховання, особисті упередження. Кожна жінка – як нині, так і сто років тому – рано чи пізно стикається з необхідністю усвідомити себе, окреслити свої кордони, зіставити свої бажання та прагнення з зовнішніми обставинами та визначити свій вектор руху. В тому числі стосовно сексу.
У перших "Бріджертонах" ми спостерігали, як розкривається Дафна. І якщо із задоволенням від близькості у неї з Гастінгсом склалося одразу, то з довірою та щирістю – ні. Творці серіалу залишили сюжетний поворот книги про це, який очікувано поляризував аудиторію. Частиною перетворення Дафни з дебютантки в жінку, яка знає, чого хоче, зробили епізод, де вона фактично ґвалтує герцога, аби завагітніти від нього.
У книзі цей момент обтяжений ще більше: Гастінгс тоді практично був не при тямі від алкоголю. ЗМІ зауважували, що це не що інше, як репродуктивне насилля, й транслювати таку поведінку щонайменше неправильно. Шоуранер Кріс Ван Дусен відповів: не міг прибрати такий важливий елемент трансформації героїні.
У другому сезоні (пара Ентоні-Кейт) зображена боротьба розуму та чуттєвості. Йдеться про здатність дозволити собі переживати насолоду й почуття та прийняти зміни, які вони приносять у життя. Екранна хімія між головними героями сезону зашкалює, але головні інсайди тут ловили другорядні героїні – Елоїза та Едвіна. Елоїза утверджується у своїх радикальних поглядах на роль жінки у суспільстві, вперше закохується, виявляє інтерес до політики, життя робочого класу та стану прав жінок – попри те, що для її репутації це може бути вкрай небезпечно. Едвіна ж буквально виростає – з дівчинки, яка шукає схвалення кожної своєї дії у сестри, у жінку, здатну втекти з-під вінця та наразити себе на невдоволення королеви.
Третя історія (Колін-Пенелопа) є, мабуть, найвідвертішою та поки найбагатшою на еротичні сцени з усіх "Бріджертонів". Пару "Полін" називають улюбленицею Джуліанни Куїнн – ймовірно, це так і є, адже за їхніми взаємодією та зростанням ми спостерігали усі три сезони.
Серіал яскраво продемонстрував нам "тіньову Пенелопу" – владну та гостру на язик Леді Віслдаун. У книгах же аж до четвертої ніхто і подумати не міг, що тихоня у квітчастих сукнях – це відома збирачка пліток. Метаморфози героїні відбувалися поступово: зміна стилю одягу, зачіски, спроби вийти з тіні і почати говорити з кавалерами. Кульмінацією сезону і ще однією віхою розкриття Пенні стала гаряча сцена у кареті, яка завершилася пропозицією. Однак перед нею стояло ще одне непросте завдання – воз'єднатися зі своєю тінню в одну цілісну особистість.
Досі ми побачили лише половину четвертих "Бріджертонів", але вже можна сказати, що головний діамант сезону – не дебютантка, а Вайолет Бріджертон. Тоді як центральна сюжетна лінія є фактично переосмисленням історії Попелюшки та зосереджена навколо пари Бенедикта і Софі, досі найбільшим відкриттям четвертого сезону є відродження сексуальності вдови віконтеси. Акторка Рут Ґеммелл просто фантастично зіграла трансформацію від матері, яка "вся про дітей", до жінки, яка переживає свій другий розквіт та після втрати знову відкривається коханню.
Четвертий сезон також закладає підвалини розкриття персонажа Франчески. У перших серіях вона все намагається зрозуміти, що ж таке той "пік" у подружніх стосунках і як його досягти. Героїня ініціює внесення різноманіття у близькість з Джоном – навіть за сучасними мірками не кожній на це легко зважитися. Письменниця сама заспойлерила долю дівчини для тих, хто не читав книг. Вона зазначила, що є трейлер з кадрами, де родина Бріджертонів в жалобі, а ще раніше в Instagram писала, що екранна Франческа буде квір-персонажем. Схоже, свої "піки" героїня знайде вже з Мікаелою, а не з Джоном.
Netflix вже офіційно підтвердив продовження серіалу на 5-й та 6-й сезони, попередньо планується екранізація усіх 8 книг цієї серії. Ймовірно, нас чекає ще один спін-офф – історія Вайолет Бріджертон та її першого чоловіка Едмонда. Офіційно його поки не підтвердили, але виконавчий продюсер Том Веріка заявляв, що всесвіт Бріджертонів буде розширюватися та зосередиться на вже відомих глядачам героях. Критики вважають Вайолет найкращою кандидатурою для такого серіалу.
