Підтримай нас, щоб ми без обмежень могли продовжувати роботу – долучайся до Клубу УП!
Підтримай роботу журналістів

Жінки, які змінили музику: Україна та світ

alyona alyona і Jerry Heil у гранд-фіналі Євробачення 2024
Жінки, які змінили музику: Україна та світ
alyona alyona і Jerry Heil у гранд-фіналі Євробачення 2024

26 квітня глобальна IP спільнота відзначатиме Всесвітній день інтелектуальної власності, який цьогоріч присвячений темі "IP та музика: відчуйте ритм IP". З цієї нагоди я хочу об'єднати головну подію у світі інтелектуальної власності зі ще однією важливою датою – Міжнародним жіночим днем. Отже, як жінки в Україні та світі попри несприятливі умови десятиліттями змінювали індустрію музики – та який внесок вони роблять сьогодні?

Про тісний зв'язок IP та музики

Насамперед – декілька слів про зв'язок між музикою та інтелектуальною власністю. Музика є однією з найпоширеніших форм творчого самовираження та універсальною мовою, яка долає кордони, культури й покоління. Ба більше, музика – це елемент нашої ідентичності, нашої культури та нашого національного бренду на міжнародній арені. Водночас музика є частиною такого важливого сектору економіки, як креативні індустрії. Іншими словами, вона безпосередньо впливає на економічний розвиток та кількість робочих місць: дохід глобальної індустрії звукозапису з 2014 року демонструє стабільне зростання, і у 2023 році склав $28,6 млрд.

І тут у гру вступає IP: саме вона відіграє ключову роль у захисті прав музикантів, композиторів і продюсерів, гарантуючи їм процвітання на конкурентному ринку. Яким чином? Права інтелектуальної власності (зокрема авторське право, а також право на публікацію, виконання, використання пісні тощо) забезпечують основу для захисту музичних творів та записів. Ці права розширюють межі музики як бізнесу, надаючи можливість творцям контролювати використання своєї роботи, отримувати справедливу винагороду, а також інвестувати в майбутні проєкти.

І оскільки музична індустрія крокує в ногу з технологічним процесом – тобто зазнає постійних змін, так само як і законодавство у сфері IP – то для ефективного управління творчими активами музикантам слід тримати руку на пульсі як одного, так й іншого. Нагадаю, що в межах діяльності українського IP офісу таку можливість зокрема дає ініціатива "34 полюси творчості", покликана познайомити представників креативних індустрій з актуальними нюансами захисту IP прав.

РЕКЛАМА:

Жінки в музиці: Per aspera ad astra

Та в період, коли жінки-музикантки почали гучніше заявляти про себе, про захист їхніх прав інтелектуальної власності ще не йшлося. Гіганти індустрії вправно експлуатували неосвіченість талановитих авторок та виконавиць, щоб отримати з їхньої творчості максимальний зиск. Яскравий приклад – історія "королеви блюзу" і зірки 1920–1930-х років, темношкірої співачки Бессі Сміт, яка попри свою популярність не вміла читати. Компанія скористалася цим, щоб не виплачувати виконавиці авторські гонорари (додам, що в цій ситуації раса відіграла таку саму важливу роль, як і стать).

Бессі Сміт

Бессі Сміт

Вікіпедія

Ситуація, яка здається неможливою з погляду сьогодення, цілком вписується в тогочасний контекст. Адже в кінці XIX століття панувала традиційна думка, що жінка апріорі не здатна створити якісну музику – і ця теза все ще не втратила впливу кількома десятиліттями пізніше. Ба більше, повністю упередженість не вдалося подолати й досі: відповідно до звіту Women Musicians Insight Report 2024, жінки в музичній сфері у вісім разів частіше стикаються з гендерною дискримінацією у порівнянні з чоловіками (51% проти 6%), а також отримують менший дохід. Також у 2024 році жінки становили всього 37,7% виконавців у річному чарті Billboard Hot 100. Це свідчить про незначне зростання порівняно з 35% у 2023 році – та про суттєвий крок уперед порівняно з 22,7% у 2012 році.

Іншими словами, з погляду гендерного балансу світовій музичній спільноті (як і багатьом іншим) варто багато чого надолужити. Попри це, жінки у всі часи продовжують ламати стереотипи та наполегливо прокладати свій шлях у музиці – і роблять це з неабияким успіхом. Тож пропоную поговорити про визначні постаті, які вплинули на світовий та національний музичний ландшафт.

Європа

Едіт Піаф, яку називали "Паризьким горобчиком", була символом французького шансону, найбільшою міжнародною зіркою Франції та першою француженкою, яка підкорила Америку. Водночас її меланхолійна музика назавжди залишиться в історії як гімн повоєнного покоління. Емоційний стиль виконання та гостра лірика Едіт Піаф продовжують надихати незліченну кількість музикантів різних жанрів – а щирість, характерна для її виступів, стала новим стандартом для співаків у всьому світі.

Грекиня Марія Каллас – одна з найвидатніших оперних співачок ХХ століття та справжня культурна ікона, яка попри швидкоплинну кар’єру встигла змінити уявлення про драматичний оперний спів. Об'єднавши так звану високу культуру і попкультуру, вона фактично подарувала традиційній опері друге дихання. Водночас у виступах Марії Каллас опера ніколи не сприймалася просто як розвага, адже артистка надзвичайно серйозно підходила до кожної ролі, беручи на себе місію відродження минулого на сцені. Після катастроф Другої світової війни співачка показала, що спадщина Європи може постати з уламків.

Марія Каллас

Марія Каллас

Вікіпедія

Британка Кейт Буш стала першою жінкою, яка самостійно написала й спродюсувала альбом, що очолив британські чарти ("Wuthering Heights"). Цей емансипативний прецедент досі служить дороговказом для багатьох виконавиць, які розповідають про вплив музикантки на їхню творчість. Кейт Буш також активно експериментувала із попмузикою та стала піонеркою використання низки електронних інструментів, зокрема цифрового синтезатора Fairlight.

Ісландка Бйорк здійснила революцію у світі експериментальної музики, поєднуючи електроніку, поп та академічні традиції. Віртуозна вокалістка, майстерна композиторка, талановита авторка текстів та візуальна новаторка, яка не боїться розширювати межі можливого у жодній сфері, Бйорк завжди рухається на крок попереду музичного мейнстриму. Попри це, її однаково цінують як музичні критики та колеги-музиканти, так і мільйони шанувальників у різних куточках планети.

США

"Королева соулу" Арета Франклін не лише визначила звучання жанру, а й увійшла в історію як символ боротьби за права темношкірих жінок, використовуючи свою музику як потужний інструмент у цьому протистоянні. Саме вона стала першою жінкою, яку включили до Зали слави рок-н-ролу в 1987 році, виграла рекордні вісім Ґреммі поспіль за найкраще R&B виконання (з 1967 по 1974 рік), а також очолила список 100 найкращих співаків усіх часів за версією Rolling Stone. Всі ці здобутки значно розширили можливості жінок у музичній індустрії.

Арета Франклін

Арета Франклін

Справу Арети Франклін гідно розвинула Вітні Х’юстон – володарка одного з найвпливовіших голосів ХХ століття та популяризаторка R&B і попмузики. Незрівнянна вокальна майстерність та діапазон співачки встановили нові стандарти та водночас стали натхненням для багатьох виконавиць. Ба більше, руйнуючи бар’єри та прокладаючи шлях для інших, Х’юстон увійшла в історію як перша чорношкіра жінка, яка отримала постійний ефірний час на MTV.

Королева кантрі-музики та авторка понад 3 000 пісень Доллі Партон також відкрила для жінок двері у жанр, де традиційно домінували чоловіки. Важливо, що у своїх піснях вона вивела жіночі історії на перший план та в буквальному сенсі дала жінкам голос, співаючи про їхні переживання у все ще патріархальному на той час суспільстві. Крім того, Доллі Партон – успішна підприємиця: зокрема вона побудувала одну з перших музичних імперій, до якої входить тематичний парк Dollywood.

Доллі Партон у 1980-х та у 2018 році

Доллі Партон у 1980-х та у 2018 році

Getty Images

Поп ікона останніх десятиліть та кількакратна рекордсменка Книги рекордів Гіннеса (як найбільш продавана співачка всіх часів) Мадонна – це артистка, яка перетворила популярну музику на спосіб здійснення культурної революції. Ще у 80-х роках XX століття вона відкрито говорила про релігію, сексуальність та фемінізм, кидаючи виклик традиційним гендерним ролям; сьогодні ж до цих тем додалося й актуальне питання ейджизму. Фірмовий провокативний стиль Мадонни став орієнтиром для кількох поколінь зіркових виконавиць – таких, як Ріанна, Бейонсе, Майлі Сайрус, Аріана Гранде тощо.

Україна

Соломія Крушельницька легендарна оперна співачка з Тернопільщини, яка підкорила найкращі світові сцени. Виконавицю вважали своїм національним надбанням країни, з якими були пов'язані її життя та творчість, – Польща та Італія. Попри це, вона завжди наголошувала, що є українкою, та регулярно включала в репертуар своїх концертів українські народні пісні.

Співачка була настільки впливовою, що змогла врятувати кар'єру композитора Джакомо Пуччіні після провальної прем'єри його опери "Мадам Баттерфляй". Оновлена версія опери з Крушельницькою в головній ролі стала справжнім тріумфом: артистів і самого автора 17 разів викликали на сцену для овацій. До слова, заради музичної кар'єри майбутня зірка прийняла надзвичайно прогресивне на той час рішення – відмовилася від заміжжя (і вийшла заміж вже у віці 37 років).

ДахаБраха (Ірина Коваленко, Олена Цибульська, Ніна Гаренецька, Марко Галаневич) – зірки світового масштабу, які прославили український фольк на міжнародній арені, показуючи різноманіття та автентичність нашої країни в глобальному контексті. Колектив використовує народні пісні, записані під час експедицій у регіони України, та поєднує їх зі звучанням широкого ряду інструментів із різних куточків світу. Так само учасники ДахиБрахи комбінують музичні жанри – мінімалізм, хіп-хоп, соул, блюз. Таким чином гурту вдалося створити унікальний стиль "етнохаос" і вивести українське етнічне звучання на якісно новий рівень.

ДахаБраха (Ірина Коваленко, Олена Цибульська, Ніна Гаренецька, Марко Галаневич)

ДахаБраха (Ірина Коваленко, Олена Цибульська, Ніна Гаренецька, Марко Галаневич)

Matthew B. Thompson

Ната Жижченко (лідерка гурту ONUKA) – виконавиця, яка відома завдяки майстерному міксуванню електронної та етнічної музики. Артистка стала своєрідною культурною сенсацією, адже долучилася до створення бренду нової України, яка водночас є прогресивною та поважає традиції. Адже унікальне поєднання традиційних народних інструментів (таких як бандура та сопілка) з найсучаснішою електронною музикою демонструє: Україна може бути частиною глобальної культури, при цьому залишаючись вірною собі. Окрім музики, ONUKA також привертає увагу своїми авангардними сценічними образами від молодих українських дизайнерів.


onukaofficial

Alyona Alyona – реперка, яка зруйнувала одразу декілька стереотипів: про те, що українська мова та реп не сумісні, про жінок у репі, а також – про конвенційну медійну зовнішність. У 2018 році вихователька з дитячого садочка здійснила фурор в інтернеті, випустивши кліп на пісню "Рибки". З того часу кар'єра Альони Савраненко постійно досягає нових вершин: вона увійшла до списку "50 нових артистів року" від The Guardian, до переліку "найважливіших європейських виконавців" The New York Times, а також до європейської добірки Forbes "30 до 30". У 2024 році дует Alyona Alyona зі ще однією українською зіркою Jerry Heil посів третє місце на Євробаченні, а сумарна кількість прослуховувань треків з їхнього спільного альбому "Dai Boh" вже перевищила 50 млн.

alyona alyona & Jerry Heil у гранд-фіналі Євробачення 2024

alyona alyona & Jerry Heil у гранд-фіналі Євробачення 2024

eurovision.tv

Сьогодні світ музики був би зовсім іншим без внеску жінок. Кожна з них не лише творила мистецтво, а й змінювала індустрію. Музика – це рушій економіки, культури та інновацій, і жінки завжди відігравали в цих процесах важливу роль. Попри бар’єри, які їм доводилося долати, авторки й виконавиці невпинно йшли вперед. Вони відстоювали свої права, будували власні лейбли, експериментували зі стилями та формували звучання цілих епох, відкриваючи нові можливості для наступних поколінь. Тому історія музики – це також історія боротьби за рівність, де кожен прорив надихає і наближає нас до справедливішого майбутнього.

Олена Орлюк, очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, докторка юридичних наук, професорки кафедри Інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ імені Тараса Шевченка.

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Реклама:

Головне сьогодні