Альтернативи воді з-під крану: що безпечніше?

"Я б не радила громадянам взагалі вживати для пиття воду з крана без серйозного її очищення", - каже перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Еколог переконана: така вода шкодить здоров'ю українців.

З опитаних експертів-водників не бояться пити воду з-під крану лише Володимир Костюк з "Київводоканалу" та В'ячеслав Прокопов з Інституту ім. Марзєєва АМН України. Інші ж радять використовувати для пиття і приготування їжі альтернативні води. А якщо немає такої можливості, то хоча б використовувати фільтри. Але дуже обережно.

Фільтрування по-домашньому

"Нині у продажу існує велика кількість фільтрів для очищення води, але багато моделей не здатні в значній мірі поліпшити якість водопровідної води. Крім того, понаднормове використання фільтра ще більше забруднює воду. Тому перш ніж встановлювати фільтр, з'ясуйте її склад і вже під конкретну воду підбирайте фільтр", - радить еколог Тимочко.

А завідувач лабораторії гігієни водопостачання та охорони водоймищ Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України В'ячеслав Прокопов радить обирати ті фільтри, які сертифіковані для українських вод.

Втім навіть це не убезпечує користувачів від додаткового забруднення води побутовими системами доочистки: надто вже різним є склад води у різних регіонах країни, зауважують експерти.

Усі фото авторів

"Жоден фільтр не виконує функцію очистки води. Для цього потрібно не менше сотні технологій, бо води у різних місцях різні. Це не промислове виробництво", - зауважує директор Інституту колоїдної хімії і хімії води АНУ Владислав Гончарук.

Та попри це українці все активніше вигрібають з прилавків фільтри. У компанії ВФС LTD, яка є офіційним представником фільтрів BRITA в Україні, "Українській правді. Життя" повідомили, що "щороку продається все більше фільтр-систем". За даними ТОВ "Аквафор-Центр", продажі фільтрів щороку зростають на 20%.

Керівник асоціації "Питна вода України" Григорій Семчук теж не радить користуватись побутовими фільтрами: "Я противник індивідуальних фільтрів, які зараз рекламуються. Ви купуєте фільтр, у його інструкції написано, наприклад, що фільтр треба міняти кожні 3 місяці. А де у вас гарантія, що він за півтора місяці роботи не набрав на себе стільки негативних елементів, що скидає концентровано вам усе це?".

"Вода центрального водопроводу може мінятись протягом доби. Десь прорвало трубу, випали дощі, вода попала у землю, труби діряві, відбулось повторне забруднення і ви вже маєте іншу воду. У квартирі ви не зможете щоденно контролювати якість води", - пояснює Семчук.

Виробники фільтрів з такими заявами не погоджуються. Хоча визнають: води усюди таки різні.

"Не лише у різних містах, але й у різних будинках вода є різною. Десь - дім новий, а десь - старий з іржавими трубами. Індивідуально розробити картридж під кожну людину дуже важко. І жодна фірма цього не робить", - розповідає Олена Стригун, менеджер з реклами компанії ВФС LTD (представник BRITA).

Та попри це фільтри лише доочищають воду, яка й так є придатною для пиття. А споживач може й сам помітити, що картридж вже варто замінити, адже тоді вода через фільтр починає текти повільніше.

"Коли створювалась консистенція картриджу, усі особливості води враховувались. І не важливо, чи у вас вода м'яка, чи жорстка. Якщо вона м'яка, то цього картриджу вистачить на довше", - додає Стригун.

І підсумовує: "Фільтр не завдасть шкоди, якщо ним правильно користуватись. У фільтрах-глечиках вода тече без напору води на картридж "самоплином", вода повільно проходить через нього. І нічого з такого фільтру не може вимиватись".

У безпечності побутових фільтрів переконує і менеджер з реклами та зв'язків з громадськістю ТОВ "Аквафор-Центр" Сергій Матвійчук.

"За санепідеміологічними нормами, за якими очищується вода, вона всюди однакова", - зауважує Матвійчук і додає, що основна відмінність вод в Україні - їхня жорсткість, тому покупцям пропонують обирати фільтри для нормальної води і з підвищеним вмістом солей.

Він вважає, що воду після їхніх фільтрів можна використовувати для приготування їжі навіть дітям, хоча найчастіше виробники не радять давати таку воду у сирому вигляді малюкам до 3 років.

"Вода після наших фільтрів рекомендована для приготування дитячого харчування в Росії, російською Службою у сфері захисту прав споживачів. В Україні вода така сама як і в Росії. Ну, вибачте, у Росії цю воду рекомендовано для приготування дитячого харчування. Яка різниця, між водою в Росії, та в Україні - і в Росії, і в Україні хлорку сиплять у воду так само, як по всьому світі, і забрудники в воді однакові", - хвалить продукцію менеджер з реклами та зв'язків з громадськістю ТОВ "Аквафор-Центр".

За браком грошей і доступу до бюветів, варто використовувати хоча б фільтри, запевняє В'ячеслав Прокопов. Але змінювати треба картриджі раніше терміну, зазначеного в інструкції.

І щоб не витрачати кошти на покупку фільтру, який достроково забруднить воду шкідливими домішками, експерти радять перевірити якість вихідної води (де це можна зробити і скільки це коштує - читайте у статті "Реальна загроза нашому здоров'ю, або Що ми п'ємо?").

Воду варто також перевірити до фільтрування і після нього. Бажано зробити це під час різних етапів експлуатації фільтру, щоб знати, чи не забруднив фільтр достроково вашу воду.

Місце водопою

До бювету, що в столичному парку Перемоги, у спекотний вихідний день люди активно стікаються втамувати спрагу. Щоправда дітям дозволяють лише ручки-обличчя змочити: не тільки тому, що вода холодна, але й результати лабораторних аналізів наполовину здерті, тож батьки бояться давати пити таку воду.

Киянка Людмила, що прийшла за водою із кількома бутлями, для пиття використовує бюветну воду. Хоча в її якості не впевнена: "Чути трубами. Не знаю чи вона краща, ніж з-під крану, але холодніша".

Артезіанські води, які течуть з кранів бюветів з глибини 300 метрів, однозначно кращі, ніж та, що у водопровідній мережі, переконують експерти. "Артезіанські води нічого не бояться, навіть після удару атомної бомби вони будуть чистими", - запевняє директор Інститут колоїдної хімії і хімії води АНУ Владислав Гончарук.

Антибюветну хвилю він пов'язує з бажанням чиновників заробляти гроші на безкоштовній якісній воді, яку ще мають можливість пити мешканці столиці.

"Бювет - це бювет! Це якісна захищена вода. І те, що робить бутильоване лоббі...", - емоційно коментує директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем Анатолій Яцик.

"Нас намагаються привчити до думки, що цілющою вода може бути лише у пляшках. Уявіть, як збільшаться доходи "продавців води", якщо у Києві закрити бювети. Найцікавіше, що саме цю підземну воду нам і продають - це в кращих випадках, але ж знаємо випадки, коли у лабораторіях з подивом зазначали, що бутильована вода певних фірм мало чим відрізняється від водопровідної", - обурюється еколог Тетяна Тимочко.

Погоджується з тим, що вода з бювету є чистішою і безпечнішою, ніж водопровідна, і керівник Науково-інженерного центру радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України В'ячеслав Шестопалов. Якщо до підземних вод і виникали питання стосовно їхньої забрудненості, то це стосувалось тих, які знаходяться у горизонті 100 метрів під землею. Артезіанські води залягають глибше.

"Чорнобильська аварія показала, що ці води дуже добре захищені. Ми спеціально проводили дослідження по київських водозаборах з 1986 року. Ці дослідження показали, що це справді дуже захищені підземні води", - розповідає Шестопалов.

Та попри це немала частина бюветів у столиці не працює. Їхня кількість щодня змінюється. Так, станом на 17 червня цього року з 204 бюветних комплексів, наявних у Києві, не працювало 84. З них 17 були у неробочому стані через невідповідність води санітарним нормам, а всі решта - через вихід з ладу насосного та іншого обладнання.

Як пояснив нам головний державний санітарний лікар Києва Анатолій Пономаренко, відхилення від норми у такій воді виникають через особливості режиму експлуатації: у нічний період доби у бюветі вода застоюється, та й вдень вона тече не постійно і нерегулярно. Відтак показник кольоровості і вмісту заліза найчастіше починає не відповідати нормативам. Після промивки, дезінфекції бювет знову стає придатним для використання.

Загалом столична СЕС перевіряє якість води з бювету один раз на місяць взимку і двічі за такий самий проміжок часу влітку.

Вода за немалі гроші

Киянка Інна нині живе у передмісті, місцеву воду пити не може. "Тут величезний вміст заліза, пити таку воду неможливо через поганий смак та й шкідливо це. Тому доводиться привозити воду з Києва - частково купляти, а частково набирати звичайну воду з крана", - каже Інна Городецька.

Бутильовану воду вона використовує у чистому вигляді, а от водопровідну використовує для приготування їжі, чаю. Загалом на місяць на сім'ю з трьох осіб у Інни йде 8-10 бутлів фасованої води, що "з'їдає" сімейного бюджету близько 150 гривень, хоча їжу на цій воді Городецька не варить.

Опитані нами експерти радять вагітним і дітям пити саме бутильовану воду або ж підготовану на локальних чи групових системах очистки (але не побутовими фільтрами). Та дозволити собі купувати фасовану воду можуть не всі саме через її високу ціну. Так, шестилітрова пляшка "Моршинської" у Києві коштує близько 20 гривень, "Старого Миргороду" і "Аква-Лайф" обійдуться у 13 грн.

Та попри це українці з року в рік активніше купують фасовану воду. Лише у бутлях 18,9 літрів щороку українці випивають 200 мільйонів літрів води.

Як запевняють виробники фасованої води, переважна більшість операторів ринку використовують воду зі свердловин. "Виготовлення бутильованої води з-під крану не перевищує 5-7% ринку", - запевняє член асоціації "Бутильовані води України" Микола Гуртовенко.

У центральній СЕС України нас запевнили, якість фасованих вод в Україні постійно перевіряють: на підприємствах, які її виготовляють, в пунктах зберігання та реалізації.

"У кожному конкретному випадку на виробництві фасованої питної води проводиться державна санітарно-епідеміологічна експертиза відповідно до нормативно-технічної документації, при якій визначається кратність перевірок якості, умови виготовлення, зберігання тощо", - розповідає завідувач відділу комунальної гігієни Центральної СЕС МОЗ України Михайло Кошельник.

Наразі в Україні проводилась перевірка СЕС разом із представниками Держспоживстандарту підприємств з виробництва фасованої питної води та місць її реалізації. Вона вже завершилась, та результати СЕС ще не оприлюднює. Хоча екс-головний санітарний лікар Геннадій Рожков заявляв, що за результатами 513 проведених досліджень цього року 82 виробники мінеральної води працювали з порушенням санітарно-епідеміологічних норм.

У директора Інституту колоїдної хімії і хімії води АНУ Владислава Гончарука інше бачення якості фасованої води в Україні. За результатами досліджень, проведених в його інституті у 2008 році, переважну більшість таких вод пити не можна. Найцікавіше те, що у розряд небезпечних для здоров'я потрапили води для дітей.

Результати за 2008 рік. Зараз експерти Інституту знову перевіряють якість фасованих вод, та результати такої перевірки наразі не опубліковані

Підставами робити такі висновки є результати комплексного аналізу цих вод, одним з аспектів якого є тестування на рибках.

"Традиційні ГОСТи вже давно себе віджили. Адже у поверхневих водах і інших водоймах є мінімум 35 мільйонів хімічних сполук і їхня кількість постійно збільшується. Якщо взяти за взірець США, які міряють 100 компонентів, а у воді їх 35 мільйонів! Це повний абсурд довіряти таким ГОСТам", - зауважує вчений. Відтак задля реальної оцінки стану питної води він рекомендує тестування на рибках дафніях, які є дуже чутливими до будь-яких забруднень.

"Будь-які зміни по токсикантам у воді викликають смерть рибок. Якщо покласти рибу у воду, яку ви п'єте, і вона померла, значить вода токсична. Вона не показує, що саме з водою, але дає зрозуміти токсичність води", - каже Гончарук.

Якщо рибка у воді вижила, науковці інституту аналізують мутації її клітин.

"Давно я прочитав у Іллі Мечнікова, що здоров'я людини починається зі здоров'я кожної її клітини. А я інтерпретував це в тому, що по клітині можна аналізувати якість води. Але в нас багато клітин. По якій треба визначати?", - запитує Гончарук. Перепробувавши різні комбінації, науковець зупинився на клітинах зябер та хвоста. Аналіз їхнього стану і дає підстави Гончаруку робити висновки про безпечність кожної з досліджуваних вод.

Опоненти академіка з такими висновками не погоджуються, адже метод біотестування, який використовує Гончарук, застосовується для відкритих водойм, а у воді з глибини у кількасот метрів немає кисню. Відтак, рибки помирають через брак кисню.

"Щоб кисню було достатньо у такій воді, потрібно кілька хвилин. Достатньо перелити воду з чашки в чашку", - парирує Гончарук. А смерть рибок у бутильованій воді він пов'язує у тому числі і з наявністю у ній антибіотиків.

"Для того, щоб вода зберегла товарний вигляд, треба щось додати. Інакше вона буде "цвісти". В бутильовану воду додають консерванти, в основному антибіотики. Всі вони токсичні", - зауважує Гончарук і все ж радить пити бодай таку воду, а не водопровідну: там рибки гинуть одразу.

Крім того, не привносять здоров'я людям і самі бутлі, у яких розлито воду. "Вся тара токсична. Але ця токсичність проявляється десь через місяць, бо будь-який полімер розчиняється у воді", - розповідає Гончарук.

Виробники бутильованих вод такі звинувачення відкидають, а наявність у воді антибіотиків називають звичайними жахастиками.

"Чому вода не псується після півроку зберігання, а в звичайній банці - "гасне" за кілька тижнів? Відповідь проста, особливо для тих, хто коли-небудь займався домашнім консервуванням. Якщо добре не помити і простерилізувати банку - вона вибухне. Так само і вода, якщо дотримані технологічні параметри миття та стерилізації тари, дотримується і підтримується високий рівень виробництва, то й виходить продукт, який може зберігатися тривалий час. При чому тут антибіотики?", - обурюється президент асоціації "Бутильовані води України" Ігор Пастух.

"В оцінці даних по біотестуванню питних вод треба спочатку поставити питання: чому немає даних по біотестуванню водопровідної води? Невже не цікаво знати, чи токсична вода за методом Гончарука, яку споживають більшість жителів України? Чому немає порівняння з бутильованою питною водою? Тому що дослідження водопровідної води покажуть на порядок, а може і на кілька порядків більш негативні результати, ніж зразки будь-якої питної води. Якщо питна вода токсична, то водопровідна, яку п'є все населення, ну просто смертельна. Тоді де ж здоровий глузд?", - запитує Пастух.

"Антибіотики (у бутильовану воду) не добавляють", - запевняє Кошельник з Центральної СЕС МОЗ України.

Завідувач лабораторії гігієни водопостачання та охорони водоймищ Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України В'ячеслав Прокопов на запитання про наявність у фасованій воді антибіотиків відповідає чітко: "Антибіотиків не додають".

Та за секунду після цього виправляється: "У мене такої інформації немає". Сам він для приготування їжі дітям радить купувати воду, на якій зазначено, що вона для дітей: у такій воді оптимізований склад усіх елементів.

Якою є якість фасованої води в Україні однозначно сказати складно. Адже до 16 липня була відсутня законодавча база, яка б чітко встановлювала обов'язкові нормативи для води покращеної якості.

"Фасована вода виготовляється за технічними умовам, куди закладають будь-яку якість, чистоту та об'єм, які виробникам прийдуть в голову. З цим потрібно було боротись, бо вони закладали показники, як у ГОСТі на водопровідну воду. І застосувати санкції до них було неможливо", - скаржиться Прокопов. Та новий ДСанПіН "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", який набув чинності 16 липня, цю лакуну заповнив: тепер для виробників фасованих вод окремо прописані вимоги.

Гуртом воду пити

"На кожного жителя в Україні припадає в середньому 350 літрів води в день. А людині потрібно 3 літри в день. Хіба в туалеті потрібна для зливу якісна вода? Українцям потрібно 3 літри питної води і 347 літрів будь-якої води", - розповідає Владислав Гончарук. Відтак 3 літри щодня він радить брати саме зі спеціальних установок по доочищенню води.

Такі колективні системи доочистки води на українському ринку пропонують кілька компаній. Вартість їхня теж різна: від кількох десятків тисяч гривень до понад сотні тисяч. Все це залежить від кількості якісної води, якою може забезпечити установка, її комплектації.

Особливістю таких установок є те, що вони розробляються під певну конкретну воду. І вже після аналізу води підбираються технології очистки, які будуть застосовані у системі покращення її якості.

"Як правило, це фільтри, мембранні технології (осмос), обеззараження ультрафіолетом тощо", - пояснює Григорій Семчук. Населенню пропонується підходити до такої установки у місті і купувати по 50 копійок доочищену воду (або ж безкоштовно, в залежності від того, хто і на яких умовах поставив обладання). Аналогічні пристрої можна встановлювати і у багатоповерхівках: тоді для приготування їжі господині потрібно спуститись на цокольний поверх по чисту воду.

"Ніхто не гарантуватиме, що вода високої якості після проходження по трубах буде такої ж якості. Це стосується всіх країн світу, не тільки України", - аргументує Семчук необхідність розвивати саме цей напрямок забезпечення українців якісною водою.

"Доочистка не розвивалась в нашій країні, але їй потрібно надати перевагу, бо краще сюди вкладати гроші, ніж у модернізацію водопровідних станцій і заміну труб, бо це суттєві гроші", - каже В'ячеслав Прокопов.

Безперспективним вважає інвестиції у водоканали і Владислав Гончарук: "Я взагалі не рекомендую міняти ситуацію з водопроводами, бо ці інвестиції не окупляться". За оцінкою головного інженера департаменту водопровідного господарства "Київводоканалу" Володимира Костюка, модернізація однієї водопровідної станції обійдеться бюджету міста у 5-6 мільярдів гривень.

Експерти зазначають, що загалом по всій Україні вже функціонують сотні таких установок: у дитсадках, школах, лікарнях, посеред міста і у будинках. Десь установки придбані коштом міського бюджету і населення отримує воду безкоштовно, десь - за гроші.

А поки поблизу немає такої установки, варто купувати бутильовану воду, колодязну (якщо її якість є перевіреною і безпечною), брати бюветну (якщо вона є) чи хоча б правильно фільтровану. Адже з водою людина випиває 90% своїх болячок, як казав знаменитий Луї Пастер. І якщо від йогуртів з консервантами і ковбаси з ГМО ще можна відмовитись, то від кількох літрів води щодня - ні.