Павутина може стати новим матеріалом для оперування людей
У лабораторії пластичної та відновної хірургії у науково-дослідному центрі Медичної вищої школи Ганновера є спеціальні приміщення, де створено всі умови для комфортного існування величезних павуків.
По всій кімнаті видно гігантські павутини - приблизно метр в діаметрі. У центрі кожної з них сидить або повзає великий павук. Завбільшки як людська долоня. Вони з родини Nephila з Південної Америки, пише Німецька хвиля.
Щоб отримати від павука павутиння працівники лабораторії кладуть комах на спеціальну конструкцію.
"Ми не робимо їм боляче. Ми їх просто фіксуємо своєрідним марлевим компресом. Так, щоб павуки не мали можливості самостійно рухатися, тобто з-під марлі може вільно виглядати тільки черевце павука", - пояснює науковець Крістіна Аллмелінг.
Саме ця частина тіла комахи є найважливішою, адже там розміщені залози. Швидко знаходиться початок нитки, що трошки висувається уперед. Тонку нитку приклеюють до спеціальної мотанки поруч. Електричний прилад, що намотує нитку, складається з ручки і 30-сантиметрового колеса, може витягти до 200 метрів такого матеріалу.
"Павук у семи залозах продукує секрет, з якого утворюється павутина. Він сам не може зупинити цей процес, якщо він вже почався. Це означає, що комаха не може вплинути на подальше виробництво. Ми, звісно, знаємо, яку приблизно довжину нитки можемо спокійно брати від кожної особини. Це залежить від віку, стану і розміру павука. Відповідним чином розрахований обсяг павутини можна одержати без негативних наслідків для членистоногого", - каже Крістіна Аллмеліг.
Павутина є дуже міцною. В експериментальних дослідженнях пластичні хірурги використовують цей матеріал, зашиваючи розірвані сухожилля або нервові волокна.
Професор Петер Фогт - керівник клініки пластичної хірургії, високо оцінює властивості павутини, наголошуючи на її перевагах:
"Особливо висока міцність, дуже гладенька поверхня і насамперед той факт, що це натуральний матеріал. Адже синтетичні матеріали або не розсмоктуються, або, розсмоктуючись здатні спричиняти запалення. Павутина розсмоктується натуральним шляхом, не спричиняючи жодних запалень або подразнень".
Ще американські індіанці використовували павутиння для загоєння ран. Вони клали павутину до рани, і вже за день або два вона загоювалася.
На думку професора Фогта, павутину може бути дуже цінним матеріалом саме для лікування пошкоджень нервових волокон. Наприклад, дуже часто мотоциклісти, зазнавши аварію, потерпають від обриву нерва у зоні плечового поясу. Тоді руки німіють і дуже часто чутливість повністю вже не відновлюється, оскільки нервові закінчення вже не можуть дістатися туди.
Натомість імплантований матеріал з павутини міг би допомогти процесу відновлення цих функцій. Під час проведення експериментів на тваринах цей метод себе дуже добре зарекомендував. Наступним кроком передбачається його застосування на людях.