Українки міняють груди через скандальний силікон. Відео
Через неякісний силікон французької компанії РІР, від якого у світі вже постраждали тридцять тисяч жінок, - вдруге лягати під ніж доводиться і українкам.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
"Вміст імпланта контактує з тканинами і відбувається інтоксикація організму", - пояснює пластичний хірург Володимир Пірус.
Він зробив дві операції із заміни французьких імплантів. За його словами, у більшості випадків жодних симптомів у жінок немає. Але оскільки є інформація про небезпеку, пацієнткам рекомендували таки замінити імпланти.
Французькі імпланти серед жінок були популярними через асиметричну форму, яка надавала натуральності штучним грудям, та ціну. Вони одні з найдешевших - тисяча триста євро. Ніхто з хірургів і не підозрював, що виробники задля економії замінять медичний гель на промисловий.
"Є відчуття злості. Ми дізналися, що наші гелі небезпечні, і повсюди заявляли, що їх слід вилучити. 87% продукції ми відправляємо на експорт. Кількість потенційних жертв ми оцінюємо у 300-400 тисяч. Є звернення з Венесуели, Бразилії й України", – каже директор компанії PIP із зв'язків з клієнтами Олександра Блашер.
Випадків із розривом французького імпланта в Україні хірург Пірус не може пригадати. Але Мінохорони здоров’я Франції радить провести операції із заміни імплантів негайно.
Імпланти компанії РІР в Україні зареєстрували 2006 року на підставі клінічних випробувань в онкологічній лікарні. Вони гідно пройшли тести. Через чотири роки їм заборонили в'їзд в Україну.
Скільки французького силікону завезено в Україну, невідомо. Власне, як і невідомо, чи вся продукція використана, чи якась кількість зберігається на складах, і нишком від пацієнта її можуть вживити.
До того ж, в Україні не існує спеціальних затверджених міністерством охорони здоров’я вимог щодо кваліфікації медиків у галузі естетичної корекції та плачстичної хірургії, наголошує президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Середюк.
За його словами, пластичних хірургів в Україні "де-юре не існує", а якщо лікар-проктолог накачує жінці губи "Ботоксом" і не несе за це відповідальність, його неможливо покарати у разі виникнення ускладнень.
Про це пише Deutsche Welle.
Аби навести порядок у цій сфері, рада вирішила для початку ініціювати моніторинг пластичної хірургії в Україні й водночас створити спеціальний інтернет-реєстр фахівців естетичної медицини. За словами Середюка, такий реєстр за підтримки міністерства охорони здоров’я запрацює вже 15-го січня.
Лікарю, який бажає займатися пластичною хірургією, пропонуватиметься зареєструватися на цьому сайті й викласти копії своїх дипломів і сертифікатів. Таким чином медик відкрито заявить про наявність у нього відповідної кваліфікації. Зиск з цього, за словами Середюка, матимуть і пацієнти, які, зазирнувши до реєстру, зможуть дістати докладну інформацію про лікаря, в якого вони хочуть зробити операцію. Щоправда, як за внесення до реєстру, так і за отримання інформації з нього доведеться платити.
За наведення ладу в пластичній хірургії та косметології в Україні виступає й президент Українського товариства естетичної медицини Володимир Цепколенко. Однак, на його думку, починати потрібно не з моніторингу й контролю, а з офіційного запровадження в медінститутах спеціалізації фахівців з естетичної медицини, створення кафедр та державних лікувальних закладів, які б офіційно надавали послуги з естетичної медицини.
"Зараз ніхто не вимагає спеціального диплому пластичного хірурга", - зазначає Цепколенко.
За його словами, нині за пластичних хірургів можуть видавати себе й працівники перукарень, які, ледь навчившись тримати шприца в руці, готові будь-кому вкачати "Ботокс". Подолати таку ситуацію, на його думку, можна буде лише в тому разі, якщо пластична хірургія і косметологія вийдуть з підпілля.