Тест

У Німеччині випробовують хірургічне GPS

Як зазначає хірург Ґеро Штраусс, цей принцип нагадує функціонування GPS в автомобілі: "Є супутник і є авто. Супутник розпізнає, де перебуває автомобіль і співставляє його координати з картою місцевості", - цитує його Deutsche Welle.

В операційній роль GPS виконують інфрачервоні камери, вони постійно надсилають та приймають зображення тих чи інших ділянок операції. Пацієнту надається маленький передавач, і камера може його "бачити". Ну, а "картою місцевості" для хірурга слугують комп'ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ).

КТ та МРТ надзвичайно точно відображають окремі структури – кістки, судини та нерви.
Знімки попередніх обстежень з'єднуються із актуальними даними позиціонування, і хірург може чітко бачити, в якому місці організму пацієнта перебуває в цю мить його інструмент. У такий спосіб він може більш акуратно працювати, обходячи судини або нервові закінчення.

І не лише це – хірург на спеціальній карті позначає, які структури в жодному разі не повинні бути пошкоджені, де чатує небезпека.

"Камера розпізнає, де розташовані пацієнт і хірургічний інструмент й контролює відстань між ними",- каже Ґеро Штраусс. Якщо скальпель наближається до органу надто близько, система подає сигнал попередження, а операційний прилад у критичну мить сам вимикається.

Ця функція нагадує електронну допомогу при паркуванні автомобіля, тільки є набагато точнішою.

Інфрачервоні камери вимірюють координати пацієнта з точністю до однієї четвертої міліметра – це приблизно товщина двох волосинок. Усі навігаційні дані видно на моніторі.

Ще один екран дає реальне зображення організму людини зсередини, яке знімає камера-ендоскоп, введена хірургом через ніс пацієнта.

Навігаційна техніка дозволяє досягати великої точності та безпечності у роботі медиків. Наразі вона випробовується у так званій "операційній кімнаті майбутнього" у Міжнародному центр хірургічних технологій у Лейпцигу (IRDC).