Німецьких психічнохворих дозволили лікувати без їх згоди

11
24 січня 2013

Багато психіатрів вітають це рішення Бундестагу, пише Deutsche Welle

Ютта Муйзерс, головний лікар великої психіатричної клініки у Лангенфельді нарікала на дотеперішню ситуацію. 

"Поки цей закон не набув чинності, це призводить до того, що кожен вважає, що саме він чинить правильно: пацієнт, родичі, психіатр", - розповідає лікар.

Віднині Муйзерс сподівається, що діятимуть чіткі правила, на підставі яких психіатри зможуть працювати.

Утім, факт залишається фактом: багато пацієнтів не погоджуються на лікування, наприклад, із застосуванням психотропних речовин, навіть якщо останні рекомендовані лікарем. 

Муйзерс вважає, що надання примусової допомоги є необхідним кроком. За її словами, є пацієнти, які у певних ситуаціях не можуть вирішувати самостійно, що для них кращим. 

"Є певні стани збудження чи симптоматичні стани, коли людина чує голоси або страждає від манії переслідування. Вони бувають для пацієнта настільки сильними, що він взагалі не може оцінити ситуацію", - каже вона.

За минулі півроку, коли за рішенням Верховного суду Німеччини примусове лікування було заборонено, через брак згоди пацієнтів багатьом з них взагалі не надавалась допомога. 

Муйзерс пригадує, що вони тривожно пересувались коридорами психіатричних установ. "Тож ми мали деяких навіть виписувати у недолікованому стані", - наглосила лікарка-психіатр.

Маттіас Зайбт з Федерального об'єднання людей, які мають досвід перебування і роботи у психіатричних закладах (Bundesverband Psychiatrie-Erfahrener), гостро критикує ухвалений Бундестагом закон. 

53-річний Зайбт сам кілька десятиліть тому пережив примусове психіатричне лікування. Тоді, частково без своєї згоди, він отримував нейролептики, тобто медикаменти для лікування психозів. 

Сьогодні Зайбт сам працює психіатром та бореться з тим, коли психіатрична допомога надається в примусовому порядку.

У законі він, перш за все, бачить нерівноправ'я. "Це особливий закон, він не поширюється на всіх людей. Він порушує конституційні права, нівелює рішення Верховного суду, а також положення Конвенції ООН про права інвалідів", - наголошує Зайбт.

В свою чергу, Райнер Рихтер, президент Федеральної палати психотерапевтів, відкидає ці закиди. 

"Ніхто нікого не катує, це надто драматичне описання. І це недооцінка справжніх тортур. Адже пацієнтів ніхто не шантажує". Водночас Рихтер і сам звертає увагу на деякі недоліки закону. "Ми виступаємо за те, аби політики виклали ширшу концепцію надання психіатричної допомоги", - каже психотерапевт. 

За його словами, законодавець повинен визначитись з тим, як і чим забезпечувати психічно хворих.

powered by lun.ua