Секрети сну

Сон має величезне значення для організму людини. Його брак призводить до проблем зі здоров`ям, особливо у дітей.

Про це сьогодні йшлося на прес-конференції, приуроченій до всесвітнього дня сну. За словами практикуючого лікаря-невролога Любов Лісухи, за сон відповідальний гормон мелатонін.

З віком, його кількість в організмі зменшується, що призводить до проблем із сном.

Максимальна кількість мелатоніну накопичується в організмі до 25-ти років, до 50-60-ти років його кількість зменшується на 20-30%. Тобто у літніх людей проблеми зі сном, виникають через те, що кількість важливого гормону зменшується, а іноді зникає повністю.

Дитячі розладу сну та їх причини

Утім, розлади сну мають не лише дорослі. Страждають від недосипання і маленькі, навіть новонароджені дітки.

За словами лікаря, немовлята можуть відчувати розлад сну, якщо вони знаходяться у некомфортних умовах. Якщо ліжечко не є зручним, або якщо не витримано температурний режим у кімнаті чи недостатня вологість повітря (45-60%).

Провокувати порушення сну можуть також захворювання нервової системи.

Фото itsmyday.ru

Цікаво, що до 1,5 років маленькі дітки можуть плутати день і ніч, а також їх можуть мучити нічні кошмари, що і викликає порушення сну.

У більш старшому віці, безсоння може бути викликане тривалим сидінням за комп’ютером, або стресом. Діти дуже тонко відчувають, якщо у родині є конфлікт.

Препарати не вирішують проблеми сну

Лікарка стверджує, що сон – дуже важлива складова людського здоров'я. "1/3 частини свого життя, людина проводить уві сні. Він є необхідністю і його відсутність призводить до проблем зі здоров'ям", - каже вона.

Що стосується прийому препаратів, які наче можуть налагодити функцію сну, то це не є правдою. Порушення, які існують в організмі, мають бути виправлені фізіологічним шляхом.

"Препарати не вирішують проблеми", - розповідає лікар.

Людмила Лісуха також розповіла про те, що для кожної людини характерна своя норма сну.

"В середньому, ми спимо по 7-8 годин. Але стільки нас змушує спати цивілізація", - каже вона.

З нею погоджується і Вадим Березовський, практикуючий лікар-невролог. Він також вважає, що у кожної людини існує свій індивідуальний графік сну та його необхідність, яка змінюється із віком.

"Було б смішно привчати немовля спати 8 годин підряд. Фізіологічно його організм відрегульований на 5-кратний сон на добу. А деякі діти, яким 4-6 років влаштовують скандали, бо не хочуть спати вдень. Потрібно прислуховуватися до внутрішніх ритмів і керуватися ними наскільки це можливо", - каже він.

Сонце диктує ритм сну

За словами Вадима Березовського, на поверхні землі ритм сну нам диктує сонце.

"Подивіться на птахів. Вони відчувають схід сонця, ще до того, як воно зійде над горизонтом. Існує гіпотеза професора Козирева, деякі електромагнітні випромінювання сонця огинають кривизну поверхні земної кулі і з'являються на поверхні землі за декілька десятків хвилин раніше за сонце. І птахи відчувають це, бо починають співати ще до його сходу", - розповідає професор.

Щоб гарно заснути, лікар радить перед сном ходити 6-7 кілометрів пішки, а також слухати м'яку релаксуючу музику.

Зазначимо, що всього у світі від безсонні страждають 35-45% людей.

Вранішні сновидіння - найпродуктивніший період для вчених, фізиків та математиків

Період виходу із сну, коли людина трохи прокинулася і знову заснула - це найбільш цікавий творчий період, в якому багато геніальних людей знайшли вирішення проблеми, над якою вони думали роками.

Такої думки дотримується Вадим Березовський, пояснюючи причину, так званих, "віщих сновидінь".

На його думку, "віщих сновидінь" не існує і все можна пояснити з точки зору науки.

"Вдень, на людину діють різні чинники. Утім, коли людина знаходиться у стані "напівсну", коли її не відволікають зовнішні фактори від процесу переробки інформації, які вона накопичила протягом років, вона може знайти рішення. Ранні години сну - це найбільш продуктивний час для математиків, фізиків та вчених", - каже він.

Сновидіння - це лише уривки денних вражень

За словами лікаря, фізіологічно, сон - це лише уривки тих вражень, які нам здалися особливо яскравими протягом дня. При цьому, у сні ці уривки змішуються еклектично таким чином, що можна побачити найменш вірогідні комбінації.

"У ві сні немає критичного мислення, бо воно локалізується у корі головного мозку, в сірій речовині. А в людини ще є підкоркові структури, які також формують певні образи і сприймають їх. Тому, якщо кора головного мозку спить і відпочиває для того, щоб працювати удень, то ви нічому не дивуєтесь уві сні і спокійно відпочиваєте. Але, якщо кора головного мозку – збуджена, якщо протягом дня і тижня були стреси, тоді ваші підкоркові центри не дають спати корі головного мозку, і вона продовжує свою активність і не може відпочити. Саме так фізіологи пояснюють чому з'являються сни, кошмарні сни", - розповідає Березовський.

Матеріалісти шукають причини сновидінь у тих конкретних ситуаціях, які відбувалися протягом дня. Всі враження залишаються, і уламки цих вражень у найнеймовірніших сполученнях будуть турбувати вночі.

За словами практикуючого лікаря-невролога Любов Лісухи, жодна з теорій не дає повної відповіді на питання, чому людина бачить сни.

"Людина протягом ночі бачить декілька снів і запам`ятовує той сон, який наснився ближче до ранку. Сни нам сняться у фазі швидкого сну. У фазі повільного сну – сновидінь немає", - розповідає вона.

Дослідження на щурах показало, що якщо гризунів позбавити фази швидкого сну, пізніше в них з'являлися проблеми зі здоров`ям.

"Сни необхідні людині. Утім, конкретної теорії, яка б пояснювала, чому ми бачимо сни, не існує", - каже Людмила Лісуха.

Прес-концеренція відбулася в рамках проекту природничого музею м. Київ "Нічний світ". Експозиція представляє тварин, які переважно активні вночі. Тут мешкають карликові сумчасті летяги, тушканчики, гіганськи жаби, різноманітні змії, зублефари, ядозуби та інші.

Тут і далі фото Дмитра Ларіна