Вторинне утоплення: небезпека, про яку треба знати під час відпочинку на воді з дитиною

Як таке могло статися, та як запобігти подібній трагедії, пояснюють професор медицини катастроф Марк Морокко з американського медичного центру UCLA імені Рональда Рейгана та керівник педіатричного відділення Медичного центру Пітсбурзького університету Рей Пітетті.

Про це пише Today.

Це називається сухим або вторинним утопленням. Фактично дитина не тоне. У неї розвивається пневмонія у відповідь на потрапляння води у легені, пояснюють лікарі.

"Така ж ситуація може виникнути внаслідок вдихання маленького шматочка арахісового горіха", - говорить Морокко.

Легені подразнюються, запалюються та починають виділяти рідину.

"Неможливо передбачити наперед, у кого виникне ця проблема, а в кого – ні", - констатує Пітетті.

"Нам відомо, що для дітей із хронічними респіраторними проблемами, проблемами такими, як астма, ймовірно, є вищим ризик виникнення проблем із легенями", - додає він.

На щастя, з такими випадками лікарі стикаються нечасто. Морокко називає цифру в раз на кілька років, Пітетті – кілька разів на рік. Проте батьки мають бути попереджені про небезпеку та знати, як діяти.

"Якщо дитина після потрапляння під воду давиться та відпльовується, але на вигляд із нею все гаразд, не треба їхати до лікарні. Але якщо зі кілька годин її дихання стає прискореним, їй стає важче дихати та вона починає багато кашляти, тоді вам захочеться її туди відвезти", - говорить Пітетті.

Він заспокоює: цей небезпечний стан розвивається не блискавично, час дістатися до лікарні є.

Експерти радять батькам довіряти власній інтуїції, адже саме вони перебувають "на одній хвилі" зі своєю дитиною і помічають, коли щось негаразд.

Такі випадки нечасті, а ось справжнє утоплення в Америці є другою основною причиною загибелі дітей від 1 о 14 років, додає Мороккан. Головне – це пильнувати дітей на воді, бути поруч із ними. Формула безпеки – відстань у два кроки від того, щоби дістати до дитини рукою.

У кіно потопельник волає про допомогу, борсається у воді, занурюється та виринає, щоби хапнути повітря. У реальному житті люди часто тонуть без звуку та непомітно для оточуючих. За словами експертів, дитина може піти під воду за кілька секунд.

Є підстави для тривоги, коли ви бачите таке:

- рот дитини на рівні поверхні води – або то нижче, то вище поверхні;

- голова закинута назад, дитина намагається втриматися на поверхні;

- очі закриті або відкриті, але погляд "скляний".

Експерти радять обов’язково вчити дитину плавати. Але найголовніше – купається вона у басейні, озері, річці або морі – дорослий має бути поруч.