Науковці дізнались, як спорт змінює мозок

Багато досліджень підтверджують цю ідею. Але як саме вправи зміцнюють та покращують функції мозку, лишалося більш-менш загадкою.

Нове дослідження з мишами додало ще один елемент до безперечно складного пазлу, повідомляє The New York Times.

Воно демонструє, що у гризунів в мозку завдяки фізичним навантаженням відбуваються позитивні зміни.

Не зважаючи на те, що дослідження проводили на мишах, воно дає обнадійливі натяки, що схожі позитивні процеси можуть відбуватися і в наших головах.

Роками науковці знали, що мозок людей і тварин, які мають постійні фізичні навантаження, відрізняються від мозку тих, хто зазвичай мало рухається.

Експерименти з тваринами показали, що, фізичні вправи стимулюють створення нових клітин у гіпокампі, який є частиною мозку, важливою для роботи пам'яті та навчання, а також покращує виживання тендітних новонароджених нейронів.

Малюнок julos/Depositphotos

Дослідники вірять, що вправи частково впливають так через білок B.D.N.F, який ще інколи називають магічним стимулятором росту для мозку. Він допомагає нейронам рости та лишатись енергійними, а також зміцнює синапси, які з'єднують нейрони, що дозволяє мозку функціонувати краще.

Нове дослідження здійснили вчені медичного центру Langone університету Нью-Йорка. Його було опубліковано у журналі eLIFE.

Вчені зібрали здорових мишей, половину з яких помістили у клітки з колесами. Інші жили без коліс.

На місяць їх лишили у спокої. Ті, хто жив з колесами, бігали часто, у середньому пробігаючи кілька миль на день. Інші лишались практично нерухомими.

Після чотирьох тижнів вчені вивчили тканини мозку з гіпокампу обох груп тварин, щоб перевірити рівні B.D.N.F. Як і очікувалося, білка було значно більше в мозку бігунів.

Далі дослідникам вдалося знайти ген, який виробляє білок B.D.N.F. У бігунів цей ген був активнішим.

В обох групах тварин B.D.N.F.-ген був частково покритий кластерами певного типу молекули, яка зв'язується з геном, хоча і в різних кількостях.

Фото 100502500/Depositphotos

У малорухомих мишей ці молекули так щільно розташовувались понад геном, що блокували сигнали, які активують його. У результаті B.D.N.F.-гени "лінивих" тварин були відносно малоактивними.

Однак серед бігунів молекулярна блокада була значно менш ефективною. Молекули не могли покрити та засліпити весь B.D.N.F.-ген, тож сигнали від тіла продовжували досягати гену і наказували йому виробляти більше B.D.N.F.

Дослідники також знайшли субстанцію у мозку бігунів, котра відбивала дію цих обструкційних молекул.

Мозок бігунів містив високий рівень кетонів, які є побічним продуктом розщеплення жирів.

Під час фізичних навантажень організм частково покладається на жир для палива і стимулює утворення кетонів, деякі з яких мігрують в мозок. Мозок використовує ці кетони як паливо, коли рівень цукру в крові падає.

Чи діє такий самий механізм покращення функцій мозку у людей завдяки тренуванням, невідомо. Однак науковці вказують на те, що у нас рівень білка B.D.N.F. у тілі також зростає, коли ми тренуємося.