Здорове харчування за Грінвічем. Як один район змінює країну

5094
21 червня 2016

Згідно зі звітом Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2008 році в Україні 53,5% дорослого населення мали зайву вагу, а 21,3% мали різний ступінь ожиріння.

Для порівняння – середній показник у 2014 році в світі складав 39% і 13% відповідно.

Збитки держбюджету від нездорового способу життя громадян більші, аніж витрати на військовий сектор і боротьбу з тероризмом разом.

Зокрема, уряду Великобританії вони коштують 47 мільярдів фунтів на рік, у порівнянні з фантастичними 200 мільярдами доларів, передбаченими бюджетом США.

В Україні пропагування здорового способу життя та відповідальних політик ще має форму спорадичних заходів, що частіше використовуються для само-піару чиновників або реклами компаній, аніж для розробки дієвих програм.

"Українська правда. Життя" спробувала дослідити успішні локальні програми здорового способу життя та політики відповідального бізнесу у Великобританії на прикладі одного району Лондона.

НАЙКРАЩЕ ПРОДУКТОВЕ МІСЦЕ

У Лондоні районні адміністрації активно змагаються за найкращу програму активного життя, відповідального бізнесу та сталого розвитку продовольчої промисловості.

Створюються масштабні мережі і альянси на неприбутковій основі, що стають потужними платформами обміну інформацією та досвідом між різними представниками суспільства.

У 2015 році лідером здорового способу життя в британській столиці було визнано Грінвіч – зелений район у другій зоні Лондона, відомий пересічному громадянину і туристу нульовим меридіаном, Королівською обсерваторією та Національним морським музеєм, а меломанам – надсучасною О2 ареною.

Грінвіч став для громад найкращим місцем Лондона. Фото Good Food Greenwich

Цьому визнанню передували довгі роки роботи в рамках міжсекторального партнерства "Good Food in Greenwich", що об’єднало місцевий уряд, громадські організації, компанії і освітян з метою популяризувати Грінвіч для громад як найкраще продуктове місце та зону корпоративної відповідальності.

Ініціатива покликана сприяти сталому вирощуванню, виробництву та приготуванню продуктів, включаючи скорочення відходів, організацію ярмарків продуктів власного виробництва, забезпечення рівних умов оплати праці.

На ярмарку продуктів власного виробництва у Грінвічі з нагоди 90-річчя королеви Єлизавети. Фото 

В результаті співпраці були розроблені цільові проекти для всіх верств населення – сімей з дітьми, підприємців, пенсіонерів, студентів.

Всі заходи пропонуються для жителів населення безкоштовно, власне, як і для бізнесу, який може обрати екологічно відповідальний підхід до виробництва та отримати відзнаку надійного виробника.

НЕБАЙДУЖА АДМІНІСТРАЦІЯ – АКТИВНІ ГРОМАДЯНИ

На великий подив така програма була ініційована не громадянами або бізнесом, а місцевою владою Грінвічу.

Вона провела тендер на визначення партнера для реалізації проектів здорового способу життя, в результаті чого спільно з Агенцією розвитку Грінвіча було засноване національне партнерство Sustainable Food Cities Network.

Грінвіч – місце здорового харчування. Фото 

До слова, Грінвіч є досить непростим районом з точки зору представленості населення – за зайнятістю, доходами та національною приналежністю.

Згідно перепису населення 2011, район посідав перше місце в Лондоні за кількістю громадян, які отримують допомогу по безробіттю – 16,1%.

Окрім британців, в районі багато вихідців з Європи (зокрема, країн Балтії), Африки (більше 10%), Близького Сходу і Азії (більше 8%) та карибського регіону.

 Грінвіч – мультинаціональний район. У кулінарному клубі для особливо нужденних. Фото Good Food Greenwich

Економічно неактивними вважаються близько 30% населення (студенти, пенсіонери, безробітні та ін).

В той же час, у Грінвічі знаходяться потужні історико-культурні та бізнес хаби – осередки економічної активності Грінвічу, а також один з найбільших університетів південно-східного Лондону – Університет Грінвіча. Тому розробка політик добробуту громадян потребувала врахування непростої специфіки соціально-економічного розмаїття.

Відтак ключовими пріоритетами партнерства стали:

– оздоровлення харчового раціону вдома та в школі (університеті),

– боротьба з продовольчою бідністю,

– скорочення відходів виробництва з метою збереження навколишнього середовища.

Барахолка у Грінвічі – один зі способів скорочення відходів та боротьби з бідністю. Фото 

В партнерстві з Агенцією розвитку Грінвіча, громадами та бізнесом, управління реалізувало ряд проектів:

– громадський продуктовий кооператив Грінвічу (Greenwich Community Food Co-op) – соціальний проект сприяння доступу до овочів і фруктів для бідних верств населення;

– відкриття більше ста ділянок для вирощування продуктів та відповідних курсів садівництва;

– кулінарні клуби для особливо нужденних;

– бізнес-тренінги для всіх, хто бажає розпочати власний бізнес у продовольчій сфері;

– співпраця з місцевими кафе, магазинами та фаст-фудами з метою оптимізації меню, яке включатиме більш здоровий вибір продуктів та страв.

Випускниця кулінарного клубу для особливо нужденних. Фото Good Food Greenwich

Партнерство розвивається не без участі волонтерів, які час від часу допомагають з наповненням сайту і організацією заходів.

Однак рушійною силою все ж виступає районна адміністрація, яка фінансує проекти та стимулює компанії до зміни бізнес-процесів заради сталого розвитку району.

АБИ БУЛО БАЖАННЯ

Яким чином цей розмаїтий та далеко не найбагатший район спромігся запустити настільки успішну централізовану кампанію?

Все починалося банально – з відсутності бюджетних коштів.

Але брак коштів і розподіл ресурсів – глобальна проблема, не менш актуальна і для однієї з найбагатших столиць світу.

Відсутність коштів – не єдина проблема. Далеко не кожна державна установа або компанія виявляють бажання доєднатися.

Найчастіше це пов’язано з бюрократичними перепонами всередині.

План оздоровлення харчового раціону в школі. Фото Good Food Greenwich

Наприклад, щоб лікарні стали частиною проектів, необхідний величезний часовий і кадровий ресурс – адже заклади охорони здоров’я як жодні інші регламентовані суворими процедурами, правилами, постановами та нормами – і впровадження навіть одного додаткового процесу потребує перегляду всього механізму їх діяльності.

Для бізнесу переваги видаються значно більшими – однак так само потребують перегляду процесів закупівель, виробництва, комунікації і реалізації. Тим не менш, компанії поступово обирають більш відповідальне ставлення до зовнішнього середовища та здоров’я громадян.

Компанії поступово обирають більш відповідальне ставлення до зовнішнього середовища та здоров’я громадян. Фото Good Food Greenwich

Ряд установ розпочали екологічну утилізацію залишків продуктів або їх передачу нужденним верствам населення, перейшли на запікання продуктів замість смаження та почали пропагувати здорову їжу.

Школи перейшли на закупівлю продуктів, які вироблені в стійких продовольчих системах і, отже, мають більше користі для учнів.

Університет Грінвіча зобов’язався відправляти всі відходи, які підлягають вторинній переробці, на удобрення земель замість сміттєзвалища.

Не менш важливий внесок адміністрації Грінвіча – виділення 2 мільйонів фунтів стерлінгів на програму сприяння рівної оплати праці, яка допомагає бізнесу виплачувати співробітникам зарплату не меншу за прожитковий мінімум Лондона (який наразі є вищим за мінімальну зарплату, встановлену державою).

 На засіданні кулінарного клубу для особливо нужденних. Фото Good Food Greenwich

Однак однією з найпотужніших ініціатив можна вважати запобігання продовольчій бідності – актуальної проблеми для будь-якого міста в світі.

У районі були створені вісім продовольчих банків на базі супермаркетів та закладів громадського користування, які збирають та передають продукти для людей у скрутному становищі.

НАВІЩО ТАКІ ПРОГРАМИ УКРАЇНІ І ЯК ЗРОБИТИ ЇХ РЕАЛЬНІСТЮ

Бурхливий розвиток волонтерських програм та громадських ініціатив "знизу" в Україні доводить, що ми починаємо мислити європейськими нормами та не шукаємо відмовки, коли мова йде про соціально важливі речі.

Тому проекти на кшталт Prozorro, SmartCity, ВДНГ та багато інших побачили світ і трішки змінили рівень відповідальності громадян.

Успіх партнерства Good Food in Greenwich, попри його витоки з державного сектору, був би неможливим без підтримки громад.

На курсах садівництва. Фото Good Food Greenwich

Поки держава рахує скільки їй дійсно коштують нездорові громадяни, ми самі здатні оцінити масштаб трагедії коли хворіємо, наприклад, або коли бачимо людей похилого віку, яким в магазині не вистачає грошей на базові продукти.

Однак доки не будуть розроблені ефективні державні програми підтримки здорового способу життя населення – від здорового харчування до відповідальності виробників продуктів – такі контрастні проблеми як ожиріння та голодування будуть з’їдати нас фінансово та морально.

Щоб ініціювати такі програми знизу та розраховувати на їх успішну реалізацію, британські колеги наводять декілька простих порад, які вивели їх на лідерські позиції.

Ключовим компонентом успіху є створення міжсекторального органу правління – незалежної організації, яка повністю відповідає за просування програми на рівні району/ міста, включаючи держсектор, бізнес та громади;

Організація має бути представлена усіма стейкхолдерами продовольчої індустрії – бізнесом (виробниками, ресторанами, магазинами та ін.), громадянами, громадськими організаціями, державними установами та іншими учасниками, яких об’єднує спільне бачення.

Організація має бути максимально незалежною та уникати пріоритезації будь-якого сектору або стейкхолдера.

Спектр задач такої організації дуже різноманітний – від розробки продовольчих нормативів до лобіювання змін в законодавстві, тому представляти її мають висококваліфіковані фахівці, які спроможні ініціювати зміни та впливати на прийняття рішень.

Організація повинна мати репутацію незалежного органу та довіру з боку всіх учасників та бути очолена незалежним від політичної приналежності фахівцем.

А далі – питання часу та відповідальності.

Однак, якщо один районний ринок за місяць передає тонну надлишкових продуктів на благочинність, а не на сміттєзвалище, а школа навчає дітей здоровому харчуванню та фізичній активності як запоруці їх успішності, держава має вигоду у кожному сегменті економіки.

Олександра Сизова, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua