Створено технологію, що дає змогу спілкуватися повністю паралізованим людям

Німецьким ученим вдалося повернути повністю паралізованим пацієнтам змогу спілкуватися, відповідаючи "так" або "ні". Ідеться про неінвазивний нейрокомп'ютерний інтерфейс, який зчитує та аналізує патерни активності мозку.

Нейрокомп'ютерний інтерфейс здатен "читати думки" повністю паралізованих пацієнтів. Фото та відео з сайту The Telegraph

Ця революційна технологія здатна повністю змінити життя людей, через недугу протягом довгих років "замкнених" у власному нерухомому тілі.

Про це пишуть The Telepraph та The Guardian із посиланням на PLOS Biology.

В успішному випробуванні нейрокомп'ютерного інтерфейса узяли участь троє жінок та один чоловік, віком від 24 до 76 років. У них був діагностований так званий "синдром замкнутої людини", спричинений прогресуючим нейродегенеративним захворюванням - хворобою Лу Геріга або бічним аміотрофічним склерозом (БАС).

"Це перша ознака того, що з синдромом повністю замкненої людини можна назавжди покінчити, бо всім цих пацієнтам ми тепер можемо задавати найважливіші в житті питання", - поділився керівник дослідження, професор-нейробіолог Нільс Бірбаумер із Університету Тюбінгена.

"Нам уперше вдалося встановити надійну комунікацію з цими пацієнтами, і я гадаю, це важливо для них та їхніх родин", - додав він.

Усі учасники експерименту, котрі харчуються через трубку та дихають завдяки апаратам штучної вентиляції легень, живуть у власних домівках зі своїми рідними. Пацієнтам знадобився понад рік, щоби навчитися спілкуватися за допомогою нової технології. Учені ставили їм прості питання, на котрі учасники подумки відповідали "так" або "ні", наприклад "Ваш чоловік зветься Хоакім" або "Берлін – це столиця Франції".

Під час сеансів на пацієнтів надягалася спеціальна "шапка", яка, за допомогою інфрачервоного світла, фіксувала зміни в кровотоці та рівні кисня в ньому у різних ділянках мозку, що відбувалися, коли ставилося наступне питання. Тим часом комп’ютер навчався розрізняти патерни реакцій "так" або "ні" кожного з хворих.

Цікаво, що всі четверо пацієнтів у більшості випадків відповіли "так" на питання, чи щасливі вони, даючи тим самим надію, що життя з таким синдромом не є суцільною мукою.

Так щасливою себе назвала 26-річна Кьорстін Вірт (на відео), котру повністю паралізувало через 4 роки після того, як у неї було діагностовано хворобу Лу Геріга. Також дівчина змогла підтвердити, що її маму звати Маргіт.

А ще одним із учасників був 61-річний чоловік, чия донька саме збиралася заміж. І на питання, чи варто їй одружуватися зі своїм бойфрендом, батько сказав "ні" 9 разів із 10. Щоправда, заміж та жінка все одно пішла, зауважив Бірбаумер.

Далі в планах у науковця розробити таку систему, яка дозволить пацієнтові активніше спілкуватися, а не просто відповідати на запитання.

У 1990-х роках французький журналіст Жан-Домінік Бобі, котрий лишився повністю паралізованим унаслідок інсульту, зумів надиктувати свої мемуари, які стали бестселером – "Скафандр та метелик". Кліпаючи лівим оком, він обирав потрібні йому літери з алфавіту.

Бірбаумер вважає, що за таким принципом зможе працювати й інтерфейс, котрий замість кліпань очима - адже багато хворих позбавлені навіть такої здатності - сприйматиме сигнали мозку.