У 52% хворих на рак українців діагностують ранні стадії. ВООЗ радить 3 кроки діагностики

У 52,6% українців, яким у 2016 році вперше встановили діагноз, були виявлені злоякісні онкологічні новоутворення на І-ІІ стадіях.

Таку статистику надав "Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України" у відповідь на запит "Української правди. Життя" щодо ранньої діагностики раку в Україні.

Питома вага онкологічних хворих серед обстежених на ранніх стадіях така: шлунку – 34,4%; трахеї, бронхів, легенів – 23,3; молочної залози – 75,8; шийки матки – 77,0; тіла матки – 81,3; яєчника – 34,2; передміхурової залози – 43,6; нирки – 56,3; щитовидної залози – 76,7".

Статистика щодо ранньої діагностики раку в Україні. Дані Центру медичної статистики МОЗ

Захворюваність на рак в Україні у 2015-2016 роках

Захворюваність на рак серед дитячого населення (0-17 років включно) в Україні у 2015-2016 роках

Захворюваність на рак Серед дорослого населення (18 років і старші) в Україні у 2015-2016 роках

Всесвітня організація з охорони здоров'я звертає увагу на те, що в умовах обмежених ресурсів рак часто діагностується на пізніх стадіях, що призводить до низьких показників виліковування і більших витрат на лікування.

[L]У 2015 році зафіксовано 8,8 мільйонів випадків смертей від раку, що становить один з шести випадків у світі. Від раку щороку помирає більше людей, ніж від ВІЛ/СНІД, туберкульозу та малярії разом узятих.

Навіть у країнах з надійною та налагодженою системою охорони здоров'я багато випадків ракових станів діагностується тоді, коли медикаментозне лікування вже не є ефективним.

Впровадження стратегії ранньої діагностики раку є провідним питанням для громадського здоров’я, адже це суттєво підвищує ефективність лікування.

ВООЗ рекомендує три кроки ранньої діагностики:

Перший крок складається з двох основних компонентів:

– період оцінки (період від виявлення соматичних змін до сприйняття своєї проблеми та готовності обговорити свої симптоми з медпрацівником);

– поведінка пошуку (період від усвідомлення необхідності обговорити симптоми до початку діагностичних процедур);

Пацієнти повинні бути проінформовані про специфічні ракові симптоми, зрозуміти серйозність та важливість цих симптомів, подолати страх та упередження, що пов'язанні з раком і мати доступ до медичних установ, де надається первинна медична допомога.

Другий етап може бути розділений на три складових частини:

– Точний клінічний діагноз. Цей етап починається з візиту до сімейного лікаря (терапевта загальної практики), який відповідає за первинну медико-санітарну допомогу. Лікар повинен уважно поставитись до будь-яких підозрілих симптомів, проконсультувати такого пацієнта та направити на подальші дослідження, які могли б підтвердити діагноз.

– Діагностичні процедури та аналізи. Основним методом діагностики є оцінка біопсійного матеріалу на наявність пухлинних клітин, адже без цього аналізу неможливо достовірно встановити стадію захворювання та призначити лікування.

– Визначення стадії раку. Цей етап базується на попередньо проведених рентгенологічних, хірургічних, цитологічних, біохімічних дослідженнях та клінічних проявах захворювання.

Без точної оцінки стадії раку неможливо призначити правильне та ефективне лікування.

Відповідні діагностичні процедури та схеми лікування повинні бути затвердженні в протоколах.

На цьому етапі пацієнт повинен мати доступ до своєчасного, якісного та доступного лікування. Ефективне лікування включає міждисциплінарний підхід та продуманий, задокументований план, розроблений багатьма висококваліфікованими спеціалістами.

Це все потрібно для того, щоб більшість пацієнтів розпочали протипухлинну терапію протягом одного місяця після постановки діагнозу.

Всі ці етапи ранньої діагностики – від моменту появи характерних симптомів до початку лікування – як правило, повинні займати до 90 днів.