"Від жиру жиріють" та інші міфи про їжу, яких пора позбутися

Багато хто вірить у те, що не можна їсти багато яєць – бо в них багато холестерину. Справді багато, підтверджує Ламберт, але це не той холестерин, якого треба боятися.

"Насправді систематичне поїдання яєць веде до підвищення рівня HDL ("хорошого") холестерину, що пов'язаний зі зниженням ризику багатьох захворювань", - каже дієтолог.

Зі слів Ламберт, багато досліджень підтверджують, що споживання яєць не пов’язане з серцевими хворобами. Тим часом у них міститься і протеїн, і здорові жири, і вітаміни, і мінерали, і унікальні антиоксиданти, і амінокислоти.

Сучасна наука вважає, що людина цілком безпечно для свого здоров'я може з'їдати по три яйця на день. До слова, доказів того, що більша кількість яєць принесе якусь шкоду, поки нема.

Не так давно учені з'ясували, що поліненасичені жири знижують рівень серцевих захворювань, тож чимало людей упевнилися в тім, що рослинні олії, наприклад, соняшникова та рапсова – це дуже здорово. Проте річ у тім, що поліненасичені жири є кількох видів: переважно це Омега-3 (їх ми одержуємо з риби і тварин, які харчуються травою) та Омега-6 (їхнє основне джерело – оброблені зерна).

"Важливо те, що нам потрібно, щоби Омега-3 та Омега-6 перебували в певному балансі, та дуже багато людей їдять замало Омега-3 і забагато Омега-6", - констатує дієтолог.

Насправді ж "зернові" рослинні олії науковці якраз пов'язують зі збільшенням ризику захворювань серця. А додаткова небезпека криється в хімікатах, за допомогою яких обробляється така сировина.

Ламберт радить їсти Омега-3, але не налягати на рослинні олії – за винятком кокосової та оливкової.

Більшість м'яса на полицях сьогоднішніх супермаркетів має мало спільного з тим, яке їли наші далекі пращури. Тварин вирощують у неволі, а м'ясо піддається технологічній обробці. Саме оброблені м’ясопродукти лікарі пов'язують із вищим ризиком передчасної смерті.

Одначе необроблене червоне м'ясо, яке ви приготували самі, раз на тиждень цілком можна з'їсти, запевняє Ламберт. Потрібен розумний баланс, і вона не радить повністю виключати з раціону якусь групу продуктів, оскільки це загрожує дефіцитом вітамінів та мінералів.

Багато хто вірить у те, що для схуднення треба всього лише створити дефіцит калорій, і в цьому рівнянні 400 калорій із броколі можна, якщо дуже кортить, просто замінити 400 калоріями з морозива. Це не так.

"Різна їжа у нашому тілі слідує різними метаболічними шляхами, і їжа, яку ми їмо, може чинити прямий вплив на гормони, що регулюють, коли і як багато ми їмо, а ще яку кількість калорій ми спалимо", - підкреслює Ламберт.

У продуктів є так званий "індекс ситості", і варто триматися за їжу, в якої він вищий (яловичина, яйця, бобові, фрукти), та уникати солодких смаколиків, від яких вам швидко захочеться знову їсти.

Так було вирішено в далеких 1970-х, і відтоді покупці, котрих турбує розмір їхньої талії, полюють у магазинах на продукти з позначками "знежирений" та "з низьким вмістом жирів". Але часом не зважають на те, що деякі з цих продуктів містять багато цукру.

"Попри те, що грам жиру містить більше калорій, ніж грам протеїну чи вуглеводів, раціон із високою кількістю жирів не робить людей товстими", - наголошує Ламберт.

Зі слів дієтолога, гладшають люди, котрі споживають багато жирів у поєднанні з вуглеводами, і винні тут не жири.

Утім лікарка радить пильнувати, щоби жири, які ви їсте, були здоровими – наприклад, жирна риба, авокадо, несолодкий (і не знежирений!) йогурт, горіхи, органічне вершкове масло.

Фото Depositphotos