Чому в Україні спалах кору, а всі лікарі говорять про дифтерію

За останній місяць в Україні понад 3,5 тисячі людей захворіли на кір, четверо з них померли.

Лікарі б’ють тривогу й попереджають про небезпеку спалаху дифтерії.

Розбираємося, чим подібні ситуації з кором і дифтерією, чого остерігаються лікарі й чому вакцинація – найдієвіший спосіб попередити епідемії.

Чому в Україні спалах кору, а всі лікарі говорять про дифтерію? Фото corbacserdar.gmail.com/Depositphotos

І кір, і дифтерія – це інфекції, поширення яких можна регулювати за допомогою вакцинації. Це означає, що коли більше 95% населення – щеплені, хвороба перестає поширюватися.

Деякі інфекції людство може таким чином перемогти зовсім. Саме так сталося з віспою, останній раз нею захворіли в Сомалі в 1977 році, інших випадків зараження виявлено не було. Точно так ВООЗ планує позбутися поліомієліту та кору.

Якби в Україні більшість людей було щеплено, спалах кору був би просто неможливим: із 3,5 тисяч людей, які захворіли, більшість – були не щеплені.

З дифтерією ситуація з вакцинацією не набагато краща. У 2017 році, за даними МОЗ, тільки 51% дітей отримали всі три дози вакцини АКДП.

На відміну від кору, повний курс вакцинації від дифтерії складніший. Для повноцінного захисту необхідно прийняти три дози вакцини і потім проводити регулярну ревакцинацію.

По-друге, більшість дорослих останній раз отримували вакцинацію у віці 16 років. Далі необхідно проходити ревакцинацію кожні 10 років. За даними МОЗ, тільки 44,8% таки отримували вакцину від дифтерії, хоча це число також викликає сумніви.

А ДИФТЕРІЯ СТРАШНІША КОРУ?

Так. По-перше, сама дифтерія – це важча хвороба і у неї небезпечніші ускладнення. При адекватному лікуванні смертність від дифтерії становить близько 15-20%, в той час як від кору може загинути до 10%.

Але проблема полягає в тому, що в Україні зараз майже неможливо отримати адекватне лікування.

При адекватному лікуванні смертність від дифтерії становить близько 15-20%. Фото tashatuvango/Depositphotos

Основний спосіб допомогти хворому на дифтерію – ввести антитоксичну протидифтерійну сироватку. Це речовина, яка блокує дію дифтерійного токсину, а саме він і представляє основну небезпеку для внутрішніх органів, викликає порушення їх діяльності та згодом призводить до смерті.

Зараз в Україні є 900 доз протидифтерійної сироватки. Це надзвичайно мало. При спалаху дифтерії цього вистачить максимум на лікування 20 хворих, розповідає лікар-інфекціоніст Андрій Сницар.

Без введення протидифтерійної сироватки шанси померти від дифтерії зростають до 50-60%. Це означає, що серед тих, хто не отримає сироватку, кожен другий хворий буде вмирати.

ЧИ ДІЙСНО СПАЛАХ ДИФТЕРІЇ МОЖЛИВИЙ?

Спалах будь-якого захворювання діє за принципом геометричної прогресії.

Спочатку з'являються люди, які є носіями інфекції, але не хворіють. Ці люди не особливо заразні, але цілком можуть передати хворобу іншій людині. Якщо її імунітет ослаблений, а сама людина не буде щепленою – вона може захворіти.

А от хвора людина – це вже реальне джерело зараження. Якщо в його оточенні більшість людей не щеплено, то вони будуть також хворіти і передавати цю інфекцію далі.

Тобто для спалаху дифтерії в Україні буде достатньо одного випадку.

Такий спалах вже траплявся у 1990-х роках. За період з 1991 до 1998 року через низьке охоплення вакцинацією і відсутністю ревакцинації у дорослих на дифтерію захворіло 20 тисяч осіб, з них 696 померли. Це при тому, що на той момент всі лікарні були забезпечені протидифтерійною сироваткою.

ВИХОДИТЬ, ЩО ЄДИНИЙ СПОСІБ ЗАПОБІГТИ ТАКОМУ СПАЛАХУ – ЦЕ ЩЕПЛЕННЯ?

Виходить, що так.

Зараз в Україні є достатня кількість всіх необхідних вакцин, які належить зробити українцям, згідно з національним календарем вакцинації.

Для збільшення натисніть на світлину

В Україні для дітей використовується комплексна вакцина проти коклюшу, дифтерії та правця – АКДП.

Для дорослих використовується вакцина проти дифтерії і правця – АДП або АДП-м.

Стандартна схема щеплення дітей: вакцинація в 2, 4, 6 місяців. Ревакцинація 18 місяців, 6 і 16 років. Потім ревакцинація повторюється кожні 10 років.

Якщо були пропущені дози або вакцинація починається у більш пізньому віці, можна ознайомитися з інструкціями або ж просто поспілкуватися зі своїм терапевтом або сімейним лікарем.

АЛЕ ЩЕПЛЕННЯ РОБИТИ ТЕЖ НЕБЕЗПЕЧНО, ПРАВДА?

Ні, ВООЗ стверджує, що вакцини дуже безпечні. Ризик ускладнень після щеплення в рази нижче, ніж перенесене захворювання. Для порівняння можна ознайомитися з цією таблицею.

Найчастіше люди плутають ускладнення від вакцинації з побічними діями вакцини, які є у будь-якого медичного препарату. До побічних дій відносяться головний біль, підвищена температура, біль і набряк в місці ін'єкції. Всі ці стани ніяк не загрожують здоров'ю.

Деякі вакцини, до складу яких входить ослаблений мікроорганізм, в дуже рідкісних випадках можуть викликати таке ж захворювання. Тому такі вакцини рекомендують робити після першої дози інактивованої вакцини.

У вакцини АКДП, до речі, такі ризики відсутні.

АУТИЗМ, ВИКОРИСТАННЯ У ВАКЦИНАХ РТУТІ ТА ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

Більшість аргументів антивакцинаторів не мають вагомих підстав.

Наприклад, міф про те, що щеплення викликають аутизм з'явився в 1998 році у зв'язку зі статтею Ендрю Уейкфілда, опублікованою у відомому медичному журналі The Lancet.

У статті були описані кілька випадків, коли у двох дітей після щеплення від кору, паротиту та краснухи розвинувся аутизм.

Більшість аргументів антивакцинаторів не мають вагомих підстав. Фото gwolters/Depositphotos

Пізніше з'ясувалося, що у автора статті був конфлікт інтересів – він і сам розробляв власну вакцину і брав гроші як медексперт в судових справах проти фармацевтичних компаній. А сама стаття була сповнена різний неточностей і нестиковок.

В результаті Ендрю Вейкфілда позбавили медичної ліцензії, а редакція Lancet прийняла рішення відкликати його статтю.

Часто прихильники проти щеплень руху використовують для своїх аргументів назви інгредієнтів вакцин. Людині, яка в цьому не розбирається, може стати не по собі від того, що в його кров потрапить ртуть або щось в цьому дусі.

Якщо ж говорити про ртуть, то в даному випадку вона була складовою консерванту, який не несе небезпеки для здоров'я, але на запит громадськості виробники все-таки виключили його зі складу вакцин. Зараз цей консервант не застосовується.

Детально всі міфи щодо вакцинації були розібрані в книзі американського педіатра Пола Оффіта "Смертельний вибір. Чим боротьба зі щепленнями загрожує нам усім". Тези з цієї книги публікувала "Медуза".

ПЕДІАТР СКАЗАВ, ЩО НАМ ЩЕПЛЕННЯ РОБИТИ НЕ МОЖНА. ЯК БУТИ?

Реальних медичних показань для того, щоб не робити щеплення, не так вже й багато. В основному мова йде про тяжкі алергічні реакції на компоненти вакцини, імунодефіцитні стани, деякі щеплення не можна робити під час вагітності (АКДС до таких вакцин не відноситься).

ДЦП, епілепсія, атопічний дерматит і навіть ГРВІ без температури – не є підставою для того, щоб не робити щеплення.

Дійсно, не варто робити щеплення під час температури. Але це швидше пов'язано не з тим, що організм не зможе впоратися з ним, скільки з тим, що на тлі підвищеної температури складно оцінити, чим саме викликана температура, а це може ускладнити вибір тактики лікування.

В УКРАЇНІ НЕЯКІСНІ ВАКЦИНИ. ЦЕ ПРАВДА?

В Україні використовуються тільки вакцини, які схвалені ВООЗ.

Оскільки вакцини застосовуються масово, то перевіряють їх особливо ретельно. Це в свою чергу означає, що помилка з боку виробників дуже малоймовірна.

[L]Основна небезпека, яка реально може бути – це недотримання теплового режиму. Гарна новина полягає в тому, що це досить легко перевірити. На всіх флаконах є термодатчики, вони розташовані на упаковці.

Перед введенням вакцини необхідно перевірити, чи не змінений їх колір. В інструкціях до препарату детально пояснюється, як це зробити.

Також є сенс перевірити якість упаковки і термін придатності препарату.

Дарина Даниленко, медичний журналіст, спеціально для УП.Життя