Вчені встановили точний час роботи нашого мозку після смерті

Виявляється мозок продовжує свою діяльність ще понад 5 хвилин після того, як решта тіла припинила проявляти ознаки життя.

Виявляється мозок продовжує свою діяльність ще понад 5 хвилин. Фото SergeyNivens/Depositphotos

Це виявила група неврологів, в тому числі вчених з Берлінського медичного університету Шаріте, досліджуючи діяльність мозку у вмираючих пацієнтів, пише The Daily Mail.

Дослідники за допомогою імплантації електродів у мозок 9 людей постійно стежили за електричними сигналами після їх смерті.

Результати експериментів показали, що у всіх пацієнтів понад 5 хвилин після того, як серце людини перестає битися, клітини головного мозку активно функціонують, а потім поступово помирають приблизно до 10-ї хвилини.

Клітини головного мозку поступово помирають приблизно до 10-ї хвилини

Коли кровообіг зупиняється, клітини позбавляються потрібного їм кисню як пального і помирають.

Саме у цей момент руйнуються схеми, за допомогою яких нейрони кори головного мозку контролювали відділення іонів.

Іони – це електрично заряджені частинки, що утворюються, коли атоми втрачають або отримують електрони.

Розбиття бар'єрів між цими частинками випускає в мозок величезну кількість електрохімічної енергії, яку той акумулює на кілька хвилин.

Цей процес, відомий як розповсюдження деполяризації або "поширення депресії", відзначається гіперактивністю в нейронах, а потім настає раптова тиша – це і є смерть мозку.

Ось так "затухала" активність мозку у різних пацієнтів

"Хімічні зміни, які призводять до смерті, починаються з деполяризації, – пояснює доктор Джед Хартінгс із медичного коледжу Університету Цинциннаті, який теж був членом дослідницької групи.

У нас ніколи не було методу для діагностики смерті мозку, і поки у нас немає способу, який дозволяє визначити, коли втрачається здатність до усвідомлення".

[L]На сьогодні дослідження не має прямого впливу на лікування пацієнтів.

Проте його результати можуть покращити діагностику та лікування в майбутньому, а також бути корисними для розробки спрямованих на відновлення кровообігу стратегій боротьби із зупинками серця та інсультами.

Вони також можуть вплинути на спірне питання щодо пожертвування органів для трансплантації, адже тепер точно відомо, коли помирає мозок, після того як серце перестає битися.