Як форма вух впливає на те, що ви чуєте – дослідження

Не секрет, що наш мозок вміє пристосовуватись до нових умов. Виявляється, він може адаптуватись навіть до іншої форми вуха.

Вчені провели дослідження і виявили, що заповнення зовнішньої частинки вуха невеличким шматком силікону різко змінює здатність людини визначити, звідки йде звук: зверху чи знизу.

Фото: Imperial College London

Дослідження, опубліковане в Neuroscience, показує, що мозок пристосовується до нової форми, відновлюючи здатність визначити звуки з майже тією ж точністю, що й раніше.

До наукової роботи має доступ New York Times.

Науковці знають, що наша здатність визначати походження звуку виникає у частині, де звукові хвилі наближаються до наших вух у трішки різний час.

Наприклад, якщо ви забули, де поклали телефон і він починає дзвеніти справа від вас з дивану, спочатку звук досягне правого вуха, трішки пізніше лівого, і потім зреагують очі.

Мозок посигналить, куди дивитися.

А ось висота телефону – чи він на високій полиці чи на низькому кавовому столику – не впливає на те, коли звук досягне наших вух.

Визначення походження звуку залежить від того, як звукові хвилі "відстрибують" від зовнішніх частин вуха, каже невролог з Монреальського університету і автор наукової роботи Регіс Трапеа.

Науковці поцікавились, як мозок обробляє інформацію, і провели серію експериментів.

Вони використовували спеціальний пристрій (на зображенні), форми для вух з силікону та апарат FMRI для запису активності мозку.

Фото: Régis Trapeau

Спочатку волонтерам дали послухати набір звуків навколо і попросили визначити, звідки лунав звук.

Потім тим же учасникам помістили у вуха силіконові вставки і дали прослухати звуки ще раз.

Фото: Valérie Aubrais

"Ми ставили звук над головою волонтера, а він казав, що джерело звуку – нижче", – каже доктор.

Волонтери поносили ці вкладки тиждень і потім пройшли тести ще раз. Здатність правильно визначати джерело звуку у більшості повернулася.

Люди могли визначати звук правильно власними вухами, тому що вони знали їхню форму. Коли вона змінилася, знадобився час і практика, щоб адаптуватись.

На кожному етапі дослідження учасників перевіряли сканером fMRI, включаючи під час процесу звуки.

[L]Так вчені змогли заглянути всередину мозку волонтерів і побачити, як вони реагують на звуки.

Науковці виявили, що чим вищою є локація звуку, тим менше реагують нейрони.

Тобто нейрони, ймовірно, визначають висоту за величиною своєї реакції.

Дослідження припускає, що розташування звуку у просторі змушує мозок враховувати не лише звукові хвилі як такі, але й наше власне розуміння, хоча й несвідоме, як вуха змінюють цей звук.

Вчені продовжать роботу у цьому напрямку. Можливо, це стане підгрунтям для нових пристроїв для вирішення проблем із вадами слуху.