Куди зникають наші спогади про дитинство? Пояснюють вчені

— 12 березня 2018, 12:30

Що ми пам'ятаємо з перших п'яти років свого життя? Скоріш за все, лише деякі моменти. Куди зникають спогади?

Психологи називають це дитячою амнезією. Але що відбувається з мозком, коли він викреслює із пам'яті спогади наших найперших років?

Фото: janefriedman.com

Раніше вважалося, що діти здатні зберігати спогади до 7 років, пише Nautilus.

Але згодом вчені з'ясували, що у п'ять з половиною років діти пам'ятають 80% з того, що відбувалося у перші три роки їх життя. Але у 7 років вони пам'ятають лише 40%.

Останні кілька років вчені досліджували біологічну основу втрати пам'яті.

Виявляється, у дитинстві мозок більш гнучкий, тому здатний поглинути багато інформації за короткий проміжок часу.

Але частина мозку, яка зберігає її, все ще перебуває на стадії розробки.

Іншими словами, від народження до раннього підліткового віку деякі схеми роботи мозку ще формуються.

У цьому процесі спогади з "гнучкого" дитячого мозку можуть стати недоступними, оскільки нейрони реструктуруються, щоб сформування дорослий мозок.

Згідно експериментів нейрофізіолога з дитячої лікарні у Торонто Пола Франкланда, формування нових нейронів в гіпокампі – одному із відділів головного мозку – є важливим процесом запам'ятовування і забуття.

Доктор Франкланд разом із своєю дружиною Йоссілін проведи дослідження на дорослих мишах та мишенятах, які живуть у клітках.

Одна з коробок мала розмір взуттєвої коробки. Інша була значно більшою.

Мишей поміщали у велику коробку, де вони переживали слабкий електрошок.

Коли дорослих мишей повторно поміщали у коробку, вони відчували страх, бо очікували шок, тоді як мишенята забували про це впродовж дня.

[L]Втім, коли дорослі миші бігали на колесі для хом'яка після шоку, вони забували про свій біль.

Це пояснюється тим, що біг стимулює ріст і розвиток нервової тканини. Цей процес називається нейрогенезом.

Коли вчені давали мишам спеціальні ліки, які перешкоджали нейрогенезу, молоді тварини запам'ятовували речі краще.

Увівши флуоресцентний білок у ДНК мишачого мозку, нейрогенез не знищував спогади, але згадувати їх було важко.

Учені вірять, що у людей відбуваються подібні процеси.

Саме тому будь-які спогади з дитинства, скоріш за все, є поєднанням справжніх спогадів та речей, які ми чули або мріємо.

Реклама:

Головне сьогодні