12 шахрайств у гінекології. Коментує лікар Олена Березовська

Борова матка не є і ніколи не була лікарською рослиною. Ефективність цієї трави, яку через високий вміст небезпечних токсичних алкалоїдів не вживають навіть тварини, ніхто і ніколи не перевіряв.

Ніхто і ніколи не проводив клінічного дослідження цієї буцімто лікарської рослини згідно з вимогами доказової медицини. Рекламні статті, які за гроші написали академіки, професори, доценти, не беремо до уваги.

Зате її призначають лікарі (а часто й просто аптекарі) направо-наліво мало не при всіх "жіночих захворюваннях".

Оскільки ця трава токсична, вона викликає отруєння, розлад шлунково-кишкового тракту, порушення менструального циклу.

Бобровий струмінь (кастореум) – це рідина (кастор), що виробляється в анальному мішку бобра і яку тварини використовують для позначення території.

Через сильний неприємний запах її використовували для лікування психічних розладів (істерії), епілепсії.

У римлян бобровий струмінь застосовували як абортивний засіб, а в британців – для лікування хворобливих менструацій.

Кастореум через специфічний запах також використовують у харчовій промисловості як добавку.

У медицині бобровий струмінь не використовують уже понад 100 років, хоча про нього досі згадують гомеопати.

Багато жінок страждає не на безпліддя, а на серйозний дефіцит знань на тему зачаття і продовження роду. Це та галузь жіночого життя, де можна спекулювати багатьма міфами, залякувати і паралельно пропонувати панацеї для швидкого зачаття.

"Збір Серафими" – це нова приманка, до складу якої входять рослини, що впливають на скорочувальну діяльність матки:

• Борова матка – не має лікарських властивостей
• Материнка – викликає кровотечу матки і має абортивні властивості
• Ромашка – може викликати кровотечу матки
• Зимолюбка – викликає скорочення матки
• Грушанка – посилює скорочення матки
• Гібіскус – викликає кровотечу за рахунок скорочень матки.

Як показали клінічні дослідження, застосування лікарських трав при плануванні вагітності може спричинити тимчасове безпліддя (субфертильність) через те, що більшість трав має абортивні властивості, вони посилюють скорочення матки, викликають відшарування ендометрію, а також токсичні і можуть негативно позначитися на стані ембріона.

Тому сучасна гінекологія та акушерство категорично проти різних трав’яних зборів під час планування вагітності та при вагітності.

Імуноглобуліни – це антитіла, що бувають специфічними і неспецифічними, їх широко застосовують у медицині. Проте ними почали зловживати в акушерстві та гінекології.

Взаємодія між організмом матері та плодовим яйцем, майбутньою дитиною, вкрай складна і заснована на імунологічній відповіді матері "прийняти чи не прийняти". Вчені і лікарі знають у цій галузі репродуктивної медицини вкрай мало.

Імуноглобуліни почали використовувати при штучному заплідненні в одиничних пацієнтів (переважно в тих, хто мав кілька невдалих спроб такого запліднення раніше).

Введенням антитіл намагаються придушити вироблення клітин і речовин, що атакують ембріон. Хоча ефективність цього методу невисока, проте для деяких жінок це шанс мати потомство.

Під час лікування повторних викиднів ця терапія виявилася неефективною. Використання імуноглобулінів вивчають у жінок з уже скомпрометованою імунною системою, тобто за наявності аутоімунних захворювань, зокрема АФС та інших.

Якщо пара планує вагітність, а їй пропонують пройти тест на "сумісність" подружжя через визначення HLA, а потім дороге лікування імуноглобулінами для усунення "несумісності" – це шахрайство.

Якщо жінка втратила менше трьох вагітностей, а їй кажуть, що в неї "несумісність" із чоловіком і пропонують лікування імуноглобулінами – це шахрайство.

У репродуктивній медицині несумісність може бути лише між матір’ю і плодом, але такий стан не можна вилікувати імуноглобулінами.

В акушерстві невеликі дози імуноглобулінів використовують для профілактики і лікування гемолітичної хвороби плода і немовляти.

Плазмоферез – це серйозна інвазивна процедура очищення крові від деяких її інгредієнтів (найчастіше еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів). Існує кілька видів плазмоферезу залежно від використовуваної технології. У більшості країн він є частиною гемодіалізу.

Цей вид лікування здійснюють за суворим приписом у хворих на досить рідкісні, проте небезпечні захворювання. Насамперед це синдром Гуліана Барре, міастенія гравіс, рідкісний вид полінейропатії, тромботична тромбоцитопенічна пурпура, синдром Гудпасчера, гемолітичний уремічний синдром, хвороба Вільсона.

У вагітних можуть вироблятися антитіла на еритроцити плода. Спроби використання плазмоферезу для очищення крові матері проводили у 70-80-х роках минулого століття. Таке лікування виявилося неефективним, до того ж мало більше ризиків, аніж користі для здоров’я жінки.

Сьогодні "резус-конфлікт" успішно лікують внутрішньоутробним переливанням крові плода у прогресивних перинатальних центрах. Якщо вагітна жінка має антитіла (особливо класу lgM, що не становлять безпеку для плода) і їй пропонують "очищення крові", а тим паче якщо стан плода в нормі, – це шахрайство.

Попри те, що п’явки виділяють гірудин і низку інших речовин, що можуть локально розріджувати кров, у сучасній медицині гірудотерапію практично не використовують, тим паче, що вже створено лікарські препарати, що містять гірудин або його аналоги.

У гінекології та акушерстві п’явок узагалі ніколи не використовували.

Якщо жінці пропонують лікування буцімто запалення придатків, злукової хвороби, "ерозії" шийки матки, хронічного ендометриту, безпліддя, варикозно розширених вен промежини, фіброміоми п’явками на живіт або у піхву – це шахрайство.

Озонотерапію в різних видах, різними методами використовують у медицині вже майже сто років завдяки псевдотеорії, що агресивні молекули озону мають багато лікувальних властивостей.

Ці неправдиві пояснення були створені на основі вивчення властивостей перекису водню, який успішно використовували для оброблення ран із часу першої світової війни. Але перекис водню не є аналогом озону.

Озон (ОЗ) розчиняється у воді, фізрозчині, плазмі крові, утворюючи реактивні продукти розпаду кисню, той самий перекис водню. Завдяки цьому жири плазми крові можуть проходити реакцію пероксидації. Проте роль продуктів окислення жирів невідома, хоча відомо, що перекис водню і продукти його розпаду активують біохімічні та імунологічні механізми захисту. А втім, дослідження показали, що збільшення деяких захисних речовин при потраплянні озону в кров, є реакцією організму на токсичну дію цього газу.

Дані кількох серйозних клінічних досліджень спростували ефективність озонотерапії. У гінекології та акушерстві озонотерапію зовсім не використовували, а вплив озону не вивчали.

Якщо жінці з проблемами безпліддя або іншими захворюваннями репродуктивної системи пропонують лікування озонотерапією – це шахрайство.

100% усіх вагітностей до 4 тижня вагітності (ми рахуємо термін в акушерських тижнях, і не в жодних інших) є позаматковими: зачаття дитини відбувається в день овуляції, 4-5 днів плодове яйце ділиться й одночасно просувається матковою трубою в порожнину матки, а потім ще 1-3 діб перебуває там у "підвішеному стані", поки не домовиться з жіночим організмом і починає імплантуватися.

99% цих вагітностей у підсумку виявляться матковими. Застосування синтетичного прогестерону у другій половині менструального циклу підвищує рівень позаматкових вагітностей.

Якщо імплантація почалася, плодове яйце не може пересуватися. Будь-яка спроба порушення імплантації завершиться загибеллю плодового яйця.

Позаматкова вагітність – це серйозний і небезпечний стан, що виникає у разі імплантації плодового яйця у матковій трубі (зазвичай в ампулярній частині). Вона найчастіше завершується загибеллю ембріона і трубним абортом, хоча також може прогресувати і спричинити розірвання маткової труби.

Якщо хтось пропонує "пересунути" плодове яйце із маткової труби в матку – це шахрайство. Імплантоване плодове яйце пересунути неможливо.

Гіпербаричну медицину (барокамери) широко застосовують при багатьох станах і захворюваннях.

Проте вагітність є порівняним протипоказанням для використання барокамери. Покази до застосування барокамери мають ураховувати рівень користі порівняно зі шкодою, що завдає плоду.

Єдиний стан вагітних, при якому успішно використовують гіпербаричне лікування, – це отруєння чадним газом, оскільки він може нашкодити не лише матері, але й викликати серйозні неврологічні порушення і навіть смерть плода. Безпечність барокамери для плода не доведена.

Не існує жодного акушерського стану у вигляді захворювання й ускладнення з боку матері, плода, плаценти, навколоплідних вод, за яких показана барокамера. Якщо таке лікування призначають при багатоводді або якихось відхиленнях з боку плаценти – це шахрайство.

Яєчники містять фолікули з яйцеклітинами, що старші за саму жінку, оскільки статеві клітини вона отримала ще в ембріональному стані.

У процесі розвитку внутрішньоутробно і після народження дівчинки кількість яйцеклітин втрачається у великій кількості та ніколи не відновлюється. Велика втрата фолікулів спостерігається після народження, в період статевого дозрівання і перед менопаузою.

Втрачається не лише кількість яйцеклітин, але і їхня якість – вони старіють. Яйцеклітини мають свою програму самознищення, проте пришвидшують загибель також внутрішні фактори – втручання на яєчники, як медикаментозні, так і хірургічні, радіоактивне опромінення.

У медицині не існує жодних ліків, жодного метода збільшення кількості фолікулів, затримання їхньої втрати і старіння. Гормональні контрацептиви не омолоджують яєчників, не вводять їх у стан "відпочинку" і не запобігають втраті фолікул з яйцеклітинами.

Єдиний метод збереження яйцеклітин – це їхнє заморожування в лабораторних умовах після індукції овуляції. Яйцеклітини можуть зберігатися до 5 років, у рідкісних випадках довше.

Якщо жінці призначають ліки чи якісь засоби для омолодження яєчників або запобігання їхньому старінню – це шахрайство.

Протягом 9 місяців в організмі вагітної жінки відбувається багато змін. За цей період змінюється і плід – із маленької заплідненої яйцеклітини виростає дитина.

Плацента росте і формується 20 тижнів. Вона не лише збільшується в розмірі, але в ній відбуваються зміни, з’являються різні включення. Інакше кажучи, плацента старіє, як і старіють жінка, плід, лікар.

Ступінь зрілості плаценти можна визначити за допомогою УЗД, проте це має незначне практичне значення, і за нормального перебігу вагітності зрілість плаценти не визначають.

Препаратів, засобів, методів, що "омолоджують" плаценту, не існує. Будь-яка спроба "омолодити" плаценту є виявом рідкісної лікарської малограмотності та може прирівнюватися до шахрайства.

Єдиний вид масажу матки, що прийнятний у медицині, – це акушерський масаж при кровотечі в третьому періоді пологів, рідше після аборту, проте це не грубий масаж.

Зазвичай його роблять на передній стінці живота над лобком, рідше з використанням другої руки у піхві. Інших видів масажу матки в акушерстві та гінекології не існує.

Гінекологічний масаж із введенням пальців у піхву можуть розцінювати як мастурбацію, його часто роблять, щоб отримати сексуальне задоволення. У медицині такого виду масажу не використовують і не вважають методом лікування.

Грубий масаж, що викликає біль, може призвести до пошкодження органів малого таза, загострення запального процесу і поширення на інші органи, кровотечі, і в майбутньому безпліддя.

Оскільки такий вид масажу не має користі, його не мають застосовувати лікарі, буцімто, щоб вилікувати запалення придатків, злукової хвороби, "гіперплазії" матки ("нарощування" матки).