Чи готова Україна до телемедицини. Про що свідчить досвід ЄС

Нещодавно зустріли бабусю, котра думала, що телемедицина – це щось на зразок знаменитих сеансів телегіпнозу і запитувала, де показуватимуть такі програми.

Декілька знайомих підлітків вирішили, що це зв'язок з лікарем за допомогою відео. Однак, це не зовсім так.

Отже, з'ясовуємо, що ж таке телемедицина насправді.

ЩО ТАКЕ ТЕЛЕМЕДИЦИНА І НАВІЩО ВОНА ПОТРІБНА?

Кажучи просто, телемедицина – це надання або використання послуг охорони здоров'я без обмеження у відстані.

Ми знаємо, що правильно і вчасно поставлений діагноз – запорука швидкого одужання і шлях уникнути тривалої реабілітації після неефективного лікування.

Досвідчений лікар на основі всіх правильно зібраних даних може поставити точний діагноз, навіть без огляду пацієнта. Для цього існує телемедицина.

Досвідчений лікар на основі правильно зібраних даних може поставити точний діагноз, навіть без огляду пацієнта. Фото verbaska/Depositphotos

Активними учасниками сфери охорони здоров’я є і лікар, і пацієнт.

Телемедицина допомагає обом.

Лікар може отримати допомогу від колег, коли ставить діагноз та призначає лікування.

А пацієнт – отримує вчасну кваліфіковану допомогу.

Звісно, важливим фактором тут є доступ лікаря до необхідної інформації, що у свою чергу пов’язано з дієвою електронною системою охорони здоров’я.

Адже важливі не тільки дані, зібрані під час діагностики пацієнта, а й дані анамнезу, проведені дослідження, інформація про препарати, котрі приймав пацієнт.

ТЕЛЕМЕДИЦИНА І ВІДЕОКОНСУЛЬТУВАННЯ

Дуже часто телемедицину ототожнюють з відеоконсультуванням. Це не зовсім правильний підхід. У першу чергу, це обмін даними.

Чи може використовуватись відеозв’язок для обміну даними?

Так, звісно.

Та це не головне. Є випадки коли таке консультування може бути необхідним (наприклад, при обстеженні шкіри).

Але знову ж таки відео – це додатковий інструмент, бо для визначення діагнозу необхідно враховувати ще ряд показників.

Телемедицина дозволяє створювати тимчасові команди спеціалістів, незалежно від їх територіального розташування. Фото macrovector/Depositphotos

БАЗА ЗНАНЬ

У лікарів нечасто є можливість доступу до діагностичних даних колег, за винятком тих, хто перебуває на безпосередній близькості, але саме ця інформація є джерелом знань, оскільки пов’язана з практичним досвідом лікування.

І якщо система правильно організована, існує належний правовий механізм, лікар може долучитися до зібраної лікарської практики минулих років і нововведень, не полишаючи робочого місця.

Велика кількість діагностичних процедур зараз виконується за допомогою комп’ютеризованих приладів, а це означає, що лікарю-діагносту не потрібно перебувати поряд з пристроєм та пацієнтом. Зображення, звук, кардіограми та інші діагностичні звіти можуть передаватися на ПК лікаря-діагноста, у будь-яку точку країни.

Звісно, телемедецина – це не лише діагностика. Зростає кількість терапевтичних процедур, де пристрої використовуються як посередник між лікарем та пацієнтом.

[L]Яскравий приклад – мікрохірургія. Оскільки все більше таких пристроїв управляються комп’ютером, то ними можна керувати через мережу. Так чином, процедури можна виконати дистанційно.

Лікування певних захворювань передбачає застосування фармацевтичних продуктів, контролю стану пацієнта або параметрів (тиск, температура, пульс тощо), терапію. У таких умовах діагностичне лікування є ще простішим і доступнішим. Телемедицина дозволяє створювати тимчасові команди спеціалістів, для взаємодії необхідних фахівців при прийнятті рішень, незалежно від їх територіального розташування.

Це не лише покращує якість прийнятих рішень, а й сприяє підвищенню рівня освіти медичних працівників.

ЯКІ ПЕРЕВАГИ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ?

Плюси телемедицини можна побачити одразу, але як і під час кожного нововведення, лише час може показати неочевидні переваги.

1. Якість і швидкість при постановці діагнозу. Лікар у будь який момент може отримати консультацію колег і пришвидшити процес обрання необхідного лікування. Шанси пацієнта на швидке одужання залежать від ефективності та оперативності постановки діагнозу.
2. Відстань. Це реально зменшить кількість часу на вимушені поїздки до районних і обласних лікарень, перебування в чергах для консультацій.
3. Безперервна освіта лікарів. Постійний потік інформації, доступ до клінічних випадків, можливість консультуватися з колегами, брати участь у дистанційній діагностиці і терапії разом з більш досвідченими колегами.
4. Використання кращих лікарських практик. Це можливість спілкуватися з колегами звідусіль, ділитися висновками, рекомендаціями. Це зменшує можливість втрати цінних даних.

Термін "телемедицина" навіює думку про комп’ютери, комп’ютеризовані медичні пристрої, безліч дорогих приладів.

І тут відразу виникає питання: чи може це дозволити собі Україна?

Насправді, для функціонування телемедицини потрібен лише комп'ютер, доступ до інтернету і мінімальний набір приладів (термометр, тонометр тощо).

Для функціонування телемедицини потрібен лише комп'ютер, доступ до інтернету і мінімальний набір приладів. Фото macrovector/Depositphotos

Тут важливіше, як буде організована система, а також бажання розвивати телемедицину на місцях (ОТГ, сільські ради).

До речі, спроби впровадити телемедицину в Україні з’явилися ще у 2005 році. Були успішні пілотні проекти, що мали на меті дослідити можливість широкомасштабного впровадження телемедицини.

Ось коротка хронологія:

• 2005 р. – створена телемедична мережа в Одеській області, до якої були підключені міські, районні та центральні лікарні, а основним експертним центром стала клініка Одеського національного медичного університету.
• 2007 р. – початок розвитку телемедичної мережі у Дніпропетровській області з експертним центром КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова".
• 2009 р. – "Мобільна медицина" – пілотний проект компанії "МТС Україна" за підтримки Представництва ООН в Україні. До телемедичної мережі включено 40 медичних закладів різного рівня: національні медінститути, високоспеціалізовані клініки, обласні, районні і міські лікарні, а також Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. Н. М. Амосова, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології, Інститут нейрохірургії, Інститут раку, дитячу спеціалізовану лікарню "ОХМАТДИТ".
• 2012 р. – проект ДТЕК "Телемедицина" мав на меті об’єднати у єдину телемедичну мережу медичні установи у містах діяльності ДТЕК. У період 2012-2014 було підключено 12 лікувальних закладів.
• 2016 р. – пілотний проект у Гадяцькому районі Полтавської області – система "Електронний пацієнт". Всі села району та центральна районна лікарня об’єднані в електронну мережу.

Це ще одне підтвердження того, що ми готові до таких змін.

ЯК ЦЕ РОБЛЯТЬ У ЄВРОПІ?

Другий за розмірами ринок телемедицини (після США) – Європейський Союз.

Головним бар’єром, що обмежує розвиток телемедичних послуг в країнах ЄС, є побоювання щодо безпеки та конфіденційності даних, а також відсутність єдиного законодавства ЄС та сумісної системи.

Ринок телемедицини в ЄС невпинно зростає – з 4,4 млрд євро у 2011 році він має збільшитися втричі до 2019 року (до 12 млрд євро), відповідно до прогнозів.

Першою країною, яка впровадила телемедицину, стала Норвегія, де є велика кількість важкодоступних для традиційної медичної допомоги місць.

Ще у 1987 році у країні почали реалізовувати проект "Новий технічний розвиток на Півночі".

У 2011 Норвегія однією з перших у світі впровадила окрему систему дитячої телемедицини.

Кількість родин, які користуються цією послугою, згідно інформації Norwegian Centre for Integrated Care and Telemedicine, наближається до 20 тисяч.

Національний орган охорони здоров'я Данії має стратегію телемедицини, яка була започаткована в 2012 році.

План дій підтримує та поширює ініціативи з телемедицини, які підвищують продуктивність праці та забезпечують напрямок постійної модернізації медичних послуг.

План дій ("Краща основа для телемедицини") містить три ініціативи, спрямовані на забезпечення кращої інфраструктури для телемедицини.

В плані передбачено п'ять конкретних заходів щодо поширення інформації (вони називаються "Шляхи до розповсюдження телемедицини"):

• Комплексний клінічний домашній моніторинг,
• Домашній моніторинг хворих на ХОЗЛ (у т.ч. бронхоектатична хвороба, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушення серцевого ритму, інсульт, цукровий діабет і тривожно-депресивні розлади),
• Телепсихіатрія,
• Інтернет-психіатрія,
• Національна телемедична система оцінки виразок та захворювань шлунково-кишкового тракту.

У Данії поширений віддалений моніторинг вагітних – 3100 вагітних жінок скористалися послугами телемедицини для вагітних у Данії станом на 2015 році.

Служба "Цільове здоров’я" призначена для людей з хронічними захворюваннями, які потребують постійного нагляду та консультацій.

Люди, які живуть на невеликому острові, можуть отримати спеціальне лікування за допомогою телемедицини.

Це пацієнти з діабетом типу II, і в іншому випадку вони повинні витрачати години на подорожі, щоб отримати консультацію та лікування.

Загальна мета до кінця 2017 року полягає в тому, що послуги телемедицини використовуватимуться в 95% всіх лікарняних відділень для електронних контактів з пацієнтами у вибраних муніципалітетах.

Очікується, що використання відеоконференцій стане корисним та ефективним інструментом для фахівців у галузі охорони здоров'я, що полегшить роботу та покращить якість обслуговування у клініці.

Існує програма підготовки окремих фахівців з телемедицини для Гренландії – зі знанням гренландської та діалектів.

Національний орган охорони здоров'я Естонії розпочав реалізацію стратегії телемедицини в 2005 році. Регіональні органи мають стратегію допомоги при хронічних захворюваннях, яка стартувала у 2008 році.

Станом на грудень 2008 року загальнонаціональна інформаційна система охорони здоров'я Естонії була доступна для громадян та медичних працівників.

Інформаційна система включає певні дані, які, як передбачається, відображають стан здоров'я населення, внесені до бази даних або працівником охорони здоров'я, або пацієнтом.

Зміст централізованої інформації регулюється національним законодавством. Ця база даних є частиною державної інформаційної системи.

Закон "Про організацію медичних послуг" та закон "Про внесення змін до асоційованих законів" (прийняті парламентом 20 грудня 2007 року) передбачають, що з 1 вересня 2008 року постачальники медичних послуг зобов'язані передати медичні дані до Національної інформаційної системи охорони здоров'я Естонії.

Естонія має дві стратегії, пов'язані з охороною здоров'я та інформатизацією медичних послуг, включаючи телемедицину, які називається Health IT та IT/ Digitization (стартували в 2005 році).

Естонія не має законодавства, що стосується телемедицини, а також не має законодавства, яке будь-яким чином перешкоджає впровадженню телемедичних послуг.

Офіційне впровадження телемедицини здійснено законом у липні 2009 року.

Декрет, опублікований у жовтні 2010 року, визначив основні напрямки телемедицини (телеконсультації, телеекспертиза, телемоніторинг, телесистеми та телеспостереження) впровадження телемедицини (зокрема, автентифікація медичних працівників, участь у телемедицичних програмах, ідентифікація пацієнта, доступ до даних пацієнта) та організація телемедицини (за програмами, контрактами або угодами).

Цей декрет впроваджено в рамках ініціативи "громадського здоров'я", де телемедицина визначається пріоритетом для забезпечення здоров’я населення.

Що стосується стратегії, то Міністерство охорони здоров'я визначило п'ять пріоритетних сфер, які сприятимуть розгортанню телемедицини у Франції та переходу від новаторського до більш ефективного етапу.

Регіональні агентства охорони здоров'я (АРС) мають повноваження для розробки та реалізації регіональних програм телемедицини, укладанню контрактів на технічне обслуговування, що забезпечує якість та безпеку догляду, а також для відбору фахівців у галузі охорони здоров'я та несуть відповідальність за розвиток телемедицини.

Кардієверне (Cardiauvergne) – служба, яка призначена для пацієнтів із серйозною серцевою недостатністю (III або IV стадія функціональної класифікації Нью-Йоркської Асоціації Кардіологів хронічної серцевої недостатності, які були госпіталізовані принаймні один раз протягом попереднього року).

Завдання програми передбачають:

поліпшення прогнозу серцевих захворювань, які є одними із найнебезпечніших (протягом 5 років після виявлення помирають 31%);

зниження частоти повторної госпіталізації пацієнтів (від 40% до 28% на рік);

Служба покращує якість життя цих пацієнтів і зменшує витрати на їх догляд від € 15,000 (ІІІ) до € 20,000 (IV) на рік.

Початкова оцінка була проведена для перших 558 пацієнтах після двох років експлуатації системи (середня тривалість моніторингу кожного пацієнта становила 355 днів).

В піддослідних смертність зменшилася на 13% (що вдвічі менше порівняно з класичним моніторингом пацієнта); швидкість повторної госпіталізації пацієнтів з новим початком серцевої недостатності знижується на 14% на рік, при середній тривалості перебування 9,2 дня (у порівнянні з 13 днями раніше).

Діабсат (DIABSAT) – це телевізійний сервіс для людей із діабетом, що використовують мобільний скринінг.

Метою є поліпшення медичного моніторингу людей, хворих на цукровий діабет (біля їхнього будинку).

У службі використовується мобільний вантажний автомобіль з медичним обладнанням. Він працює, перш за все, у сільській місцевості, де брак постачальників медичних послуг та з метою проведення щорічних опитувань.

Цільове населення – це люди з діабетом, які живуть у віддалених районах.

У Франції у близько у 2,2 мільйонів осіб (4 відсотки населення) діагностовано діабет, з яких 92 відсотки – діабет 2 типу.

З них приблизно 400 000 людей, за оцінками, проживають у сільській місцевості Франції.

На сьогодні служба Diabsat постійно працює в регіоні Південні Піренеї, де населення з діабетом 2 типу оцінюється в 95 000 осіб. Інші французькі регіони зацікавлені в розробці цієї послуги на своїй території та створюють партнерські відносини для передачі технологій.

Telecardiologia nel servizio di emergenza 118 della Regione Puglia – служба допомагає і підтримує усіх лікарів швидкої допомоги у щоденній роботі.

За допомогою телекардіологічної служби спеціаліст-кардіолог служби телемедицини сервісного центру Cardio On Line Europe (CST) працює цілодобово сім днів на тиждень для онлайнових та телефонних консультацій з лікарями та пацієнтами.

Телекардіологічна служба проста у використанні. У разі виникнення надзвичайної ситуації лікар амбулаторії або хтось інший, що навчається, може за двадцять секунд записати стандартну 12-провідну ЕКГ і передавати її через звичайний телефон Cardio On Line Europe.

Спеціаліст-кардіолог в режимі реального часу аналізує запис та, на основі анамнезу, ділиться інформацією з лікарем швидкої допомоги та, за допомогою цього ж зв’язку, надсилає звіт.

Центр оперативної допомоги потім визначає, куди слід направляти пацієнта.

Доступна онлайн-платформа для перегляду – в режимі реального часу – всі електрокардіограми.

Національний орган охорони здоров'я Данії має стратегію телемедицини, яка була започаткована в 2012 році.

План дій підтримує та поширює ініціативи з телемедицини, які підвищують продуктивність праці та забезпечують напрямок постійної модернізації медичних послуг.

План дій ("Краща основа для телемедицини") містить три ініціативи, спрямовані на забезпечення кращої інфраструктури для телемедицини.

В плані передбачено п'ять конкретних заходів щодо поширення інформації (вони називаються "Шляхи до розповсюдження телемедицини"):

• Комплексний клінічний домашній моніторинг;
• Домашній моніторинг хворих на ХОЗЛ (у т.ч. бронхоектатична хвороба, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушення серцевого ритму, інсульт, цукровий діабет і тривожно-депресивні розлади);
• Телепсихіатрія;
• Інтернет-психіатрія;
• Національна телемедична система оцінки виразок та захворювань шлунково-кишкового тракту (шкт).

У Данії поширений віддалений моніторинг вагітних – 3100 вагітних жінок скористалися послугами телемедицини для вагітних у Данії станом на 2015 році.

Служба "Цільове здоров’я" призначена для людей з хронічними захворюваннями, які потребують постійного нагляду та консультацій.

Люди, які живуть на невеликому острові, можуть отримати спеціальне лікування за допомогою телемедицини.

Це пацієнти з діабетом типу II, і в іншому випадку вони повинні витрачати години на подорожі, щоб отримати консультацію та лікування.

Загальна мета до кінця 2017 року полягає в тому, що послуги телемедицини використовуватимуться в 95% всіх лікарняних відділень для електронних контактів з пацієнтами у вибраних муніципалітетах.

Очікується, що використання відеоконференцій стане корисним та ефективним інструментом для фахівців у галузі охорони здоров'я, що полегшить роботу та покращить якість обслуговування у клініці.

Існує програма підготовки окремих фахівців з телемедицини для Гренландії – зі знанням гренландської та діалектів.

Першою країною, яка впровадила телемедицину, стала Норвегія, де є велика кількість важкодоступних для традиційної медичної допомоги місць.

Ще у 1987 році у країні почали реалізовувати проект "Новий технічний розвиток на Півночі".

У 2011 році Норвегія однією з перших у світі впровадила окрему систему дитячої телемедицини.

Кількість родин, які користуються цією послугою, згідно інформації Norwegian Centre for Integrated Care and Telemedicine, наближається до 20 тисяч.

Ірина Бесащук, Петро Катеринич, проект "Телемедицина у світі: становлення та шляхи розвитку", спеціально для УП.Життя