Продовжити життя на 9 років. Що варто знати про телемедицину в США та Канаді
Економія часу – 4 години, відстані – 278 миль (447 км), фінансів – 158 доларів.
Це щорічні заощадження кожного, хто користується послугами телемедицини.
Про це свідчать результати дослідження фахівців Університетської клініки Девіса (Каліфорнія, США).
В Україні поки що говорити про економію зарано. Але, судячи зі статистики передових країн світу в галузі телемедицини, статистика приємно здивує українців, а в першу чергу – жителів села.
Здавалося б, порівнювати Україну з США чи Канадою занадто оптимістично, проте у цих країнах телемедицина теж зазнала чимало невдач – від нерозуміння технологій лікарями до складнощів процедури відшкодування за телемедичні консультації.
Отже, який він – досвід передових країн світу. Дізнавалася "Українська правда. Життя" та автори проекту "Телемедицина у світі: становлення та шляхи розвитку".
США
Дослідити один з економічних аспектів застосування технологій телемедицини, а саме – можливість економії на транспортних витратах пацієнтів, вирішили співробітники Університетської клініки Девіса (Каліфорнія, США).
Вони провели масштабний і тривалий експеримент (1998-2013 роки), до участі в якому залучили 19 246 осіб, котрі регулярно відвідують медичні установи.
Іноді не вдавалося врахувати район проживання пацієнта і відстань, яку він повинен був подолати, добираючись до клініки в Сакраменто. Але коливання курсу валют, цін на бензин та інтернет-послуги були враховані.
За підрахунками науковців, телемедичні консультації загалом дозволили пацієнтам скоротити час перебування в дорозі на 5 млн миль.
Найзначнішою виявилася економія часових ресурсів пацієнтів. За час проведення дослідження вони заощадили 9 років життя.
Фінансова економія – 3 млн доларів, теж суттєва.
 |
| Отакий досвід має США |
Жителі Каліфорнії вже з 1992 року можуть отримати допомогу і проконсультуватися з лікарями Університетської клініки Девіса. Консультації та інші послуги телемедицини можна отримати за 30 медичним напрямами. У штаті існує 150 телемедичних служб.
Згідно зі статистичними даними, які нещодавно опублікував медичний журнал Journal of the American Board of Family Medicine, відсоток використання онлайн-сервісів серед сімейних лікарів у США невисокий – лише 15% з них користуються інноваційними технологіями телемедицини.
При цьому статистичні служби зафіксували підвищений інтерес до подібних ресурсів у сільських лікарів.
Найчастіше (68% випадків) сімейні лікарі використовують телемедичні технології для перенаправлення своїх пацієнтів до спеціалістів вузького профілю.
[L]У 28% випадків звернень до онлайн-служб лікарі направляють пацієнтів до психотерапевтів чи психіатрів.
Серед перешкод, що заважають використовувати в повсякденній роботі телемедичні інструменти, 43% сімейних лікарів найчастіше називають відсутність технічних навичок при роботі з інноваційним обладнанням і труднощі з компенсацією витрат при використанні таких ресурсів.
У США ефективно працює кілька освітніх проектів, але багато лікарів все ж погано обізнані в аспектах страхового покриття витрат на телемедицину.
Це ж стосується і прогалин у знанні нормативно-правових актів, що регулюють роботу телемедичних сервісів.
Хоча телемедицина традиційно використовується як інструмент для заповнення нестачі медичного персоналу в сільській місцевості, її потреба зростає і в межах міста.
Населення у США, як і в Україні, страждає від нестачі лікарів первинної ланки. Запис на прийом до терапевта може зайняти до 6 місяців навіть в урбанізованих районах. Ще складніша ситуація зі спеціалістами вузького профілю.
У США для отримання медичних послуг популярні відеочати (наприклад, Skype або Facetime), комп'ютер чи мобільні пристрої.
Зростає кількість телемедичних компаній. Їх умовно можна поділити на 3 групи:
компанії, що пропонують пацієнтам контракти з надання цілодобового доступу до медичної допомоги
компанії, що надають аутсорсингові послуги для лікарень, тобто можливість залучати додаткових спеціалістів за необхідності. Найбільш поширена ця модель у телерадіології (передача на відстань медичних діагностичних зображень)
компанії, що створюють онлайн платформу для лікарів для надання телемедичних послуг власним пацієнтам
Окрім того, зростає значення mHealth – послуги "мобільного здоров’я", тобто використання мобільних додатків та медичних приладів для моніторингу стану здоров’я.
Оплата здійснюється через приватне страхування або програму Medicaid.
Окрім загальних спеціалізацій Medicaid, кожен штат розширює перелік медичних послуг. Більшість планів страхування включають відшкодування послуг приватними платниками, але федеральне законодавство такої вимоги не містить.
На сьогодні 34 штати та округ Колумбія мають закони про відшкодування, пов'язані з приватними платниками. Регулювання у законодавстві різних штатів можливе за одним із варіантів відшкодування: еквівалентне стаціонарному обстеженню або встановлені ставки компенсацій.
Medicaid та Medicare – це федеральні програми медичного страхування:
(для перегляду скористайтеся стрілочками)
Medicaid – це програма розрахована на соціально незахищені верстви населення з низькими доходами. Правила відшкодування за цією програмою встановлюються у кожному штаті. Відшуковуються візит до лікаря, рецептурні лікарські засоби та госпіталізація.
Більшість штатів підтримують політику про відшкодування телемедицини у сільській місцевості або районах з проблемами доступу до медичного обслуговування.
Зараз відповідно до умов Medicaid:
- 48 штатів та округ Колумбія забезпечують відшкодування за відео у реальному часі;
- 15 штатів забезпечують компенсацію за асинхронні послуги (обмін попередньо записаною інформацією, наприклад запис аудіо-файлів за допомогою цифрового стетоскопа);
- 21 штат – компенсують віддалений моніторинг.
Medicare – це програма соціального страхування для осіб, що досягли 65 років і старшого віку, осіб з обмеженими можливостями, з діагнозом ниркової недостатності.
Здійснювати медичну практику можуть лише ліцензовані лікарі штату. Але зараз 22 штати та 29 медичних рад підписали Interstate Medical Licensure Compact (IMLC), що дозволило лікарям практикувати у штатах-підписантах угоди.
Переважна більшість штатів забороняє виписувати рецепти на ліки без проведення фізичного обстеження під час надання телемедичних послуг.
У тих штатах, де це дозволено, існують обмеження щодо призначення контрольованих речовин.
Наукове дослідження Школи медичних послуг, яка працює на базі Пітсбургського університету, показало, що спілкування з медиками по телефону при деяких видах психічних розладів може бути результативнішим, ніж очний візит до психіатра.
Оцінюючи результати дослідження, професор Брюс Роллман зазначив, що ефективне лікування психіатричних хворих можуть забезпечити навіть студенти-медики. Достатньо використовувати телемедичні інструменти (телефон) і мати лікаря-наставника.
(для перегляду скористайтеся стрілочками)
КАНАДА
У найчисельнішому з регіонів Канади – провінції Онтаріо (близько 14 млн осіб населення) активно використовують послуги телемедицини.
Передовсім, для надання невідкладної допомоги, первинної медичної допомоги, моніторингу психічного здоров'я та лікування наркотичної залежності.
Найвищий рівень використання сімейної та загальної медицини спостерігається в міських районах, особливо в Південному Онтаріо.
У сільській місцевості Північного Онтаріо більше звернень за хірургічною, онкологічною, терапевтичною допомогою.
Канадці, що проживають на півночі та в сільській місцевості, як правило, мають менший доступ до медичних послуг та порівняно більшу кількість проблем зі здоров'ям. Тому телемедицина стає популярним способом зниження диспропорцій у сфері охорони здоров'я між містами та територіями з низьким рівнем урбанізації.
 |
| У Японії на телемедицину працюватимуть дрони |
Ontario Telemedicine Network (телемедична мережа Онтаріо) використовує двосторонню відеоконференцію, щоб забезпечити доступом до медичної допомоги пацієнтів у лікарнях і медичних пунктах на території усієї провінції. OTN полегшує дистанційне навчання лікарів та скорочує безпосередні візити пацієнтів до медичних працівників.
Мережа налічує близько 600 членів, включаючи всі державні лікарні, команди з охорони здоров'я сім'ї, клініки, відділення лікарів, медсестринські пункти, медичні та сестринські школи, професійні організації, центри доступу до суспільних послуг, офіси LHIN (Local Health Integration Networks (орган, уповноважений адмініструвати послуги охорони здоров’я в Онтаріо), спільноти корінних народів, будинки для довгострокового догляду, освітні установи охорони здоров’я.
У період 2012-2013 років допомогу отримали 308 584 пацієнтів.
Проект OTN "Віртуальні відвідування доступу до первинної допомоги" дозволив пацієнтам зв'язатися зі своїми лікарями первинної медичної допомоги за допомогою захищених аудіо та відео повідомлень.
У 2015 році OTN запустив три рішення для віртуального догляду:
мобільна програма "BlueStar", яка забезпечує автоматизоване тренування в реальному часі для підтримки пацієнтів з діабетом 2 типу
eQ Connect Solutions – програма, що допомагає людям на гемодіалізі
Big White Wall – онлайнова платформа для психічного здоров'я
Безкоштовна програма Telehomecare дозволяє пацієнтам з серцевою недостатністю та хронічним обструктивним розладом легенів (ХОБЛ) здобути навички лікування хронічних захворювань у власному будинку за підтримки зареєстрованого лікаря-консультанта.
Спеціально навчений лікар-консультант дистанційно контролює життєві показники, забезпечує навчання з питань здоров'я.
Нагадаємо, у лютому Міністерство регіонального розвитку України, МОЗ, Світовий банк і Міністерство закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади підписали меморандум щодо впровадження телемедицини в Україні.
Незабаром до України прибуде делегація канадських спеціалістів, які допомагатимуть нам впровадити телемедицину.
Петро Катеринич, Ірина Бесащук, проект "Телемедицина у світі: становлення та шляхи розвитку", спеціально для УП.Життя