Лише за згодою: Рада ухвалила закон про трансплантацію

Верховна Рада ухвалила законопроект 2386а-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров'я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині".

"За" проголосували 255 нардепів.

Цей документ дає дорогу впровадженню системи трансплантології в Україні, вводить посаду трансплант-координатора і запроваджує добровільну згоду на вилучення органів після смерті.

Тобто вилучити анатомічні матеріали (органи, їх частини, тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали) можна, лише якщо людина за життя дала на це згоду.

Фото: Kalinovsky/Depositphotos

За словами голови комітету з питань охорони здоров'я Ольги Богомолець, цей законопроект підтримала Рада церков.

Укладати чи пропонувати договори купівлі-продажу анатомічних матеріалів людини, забороняється.

Читайте також: "Продам нирку". Скільки коштує людське тіло

Документ передбачає, що трансплантація буде безкоштовною (крім гемопоетичних стовбурових клітин).

Фінансово трансплантацію забезпечує держава та інші джерела, не заборонених законодавством.

Реклама анатомічних матеріалів людини забороняється.

ВИЛУЧЕННЯ ОРГАНІВ У ПОМЕРЛИХ

Кожна повнолітня людина може дати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів на посмертне донорство після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону.

Вона також має право передумати і змінити рішення, засвідчивши це письмово.

Дані про згоду/незгоду вносять в електронну систему в день їх отримання.

Якщо людина хоче, після внесення даних у систему про згоду / незгоду на посмертне донорство, ці дані можна занести в паспорт / посвідчення водія.

Кожна повнолітня дієздатна особа може призначити собі представника, який після її смерті вирішить, чи можна вилучити з її тіла матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.

Якщо людина померла і за життя не повідомила, погоджується вона на посмертне донорство чи ні, і її представника нема у базі, тоді це питання вирішують її чоловік/дружина, або один з близьких родичів: діти, батьки, рідні брати та сестри.

Фото: photographee.eu/Depositphotos

Якщо і їх немає, тоді трансплант-координатор питає дозволу у людини, яка зобов’язалася померлого поховати.

Якщо помер неповнолітній, тоді згоду питають у батьків чи законних представників.

ЯКИЙ ПОРЯДОК ВИЛУЧЕННЯ ОРГАНІВ У ПОМЕРЛОГО

Вилучати матеріали для трансплантації можна у донора-трупа після підписання акта констатації смерті його головного мозку.

Вилучення матеріалів для біоімплантатів у донора-трупа можна після підписання акта констатації смерті його головного мозку або фіксації у меддокументації померлої особи факту її біологічної смерті.

Заборонено вилучати матеріали у мертвого, якщо:

• у системі є його прижиттєва незгода на посмертне донорство
• нема людей, які мають право дозволити вилучити матеріали
• чоловік/дружина чи близький родич, або людина, яка зобов'язалася поховати померлого, чи батьки неповнолітнього забороняють вилучати матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
• медзакладу заборонили вилучати матеріали з тіла донора-трупа відповідно до рішення суду або правоохоронних органів
• немає згоди судмедексперта, якщо є підстави провести таку експертизу.

Заборонено вилучати матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у померлих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також у людей, яких визначили недієздатними, невстановлених осіб.

Заборонено вилучати органи для пересадки у тих, хто загинув через війну чи інші бойові дії щодо забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та інших бойових дій.

ВИЛУЧЕННЯ ОРГАНІВ У ЖИВИХ ДОНОРІВ

Живим донором може бути лише повнолітня дієздатна людина.

Вилучати в неї анатомічні матеріали можна лише, якщо це родинне або перехресне донорство.

Вилучати матеріали, які можуть самовідтворюватися, у тому числі гемопоетичні стовбурові клітини, можна у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.

Не можна вилучати анатомічні матеріали у живих осіб, які:

• сидять у в'язницях чи місцях попереднього ув’язнення
• є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні
• страждають на тяжкі психічні розлади
• мають захворювання, що можуть передатися людині-отримувачу чи зашкодити її здоров’ю. Можна, хіба якщо такий пацієнт дасть свою згоду
• надали раніше орган або частину органу для трансплантації
• є вагітними.

У живого донора можна вилучати матеріали тільки тоді, коли він добровільно та усвідомлено погодився на це письмово, лікар розказав йому про всі можливі ускладнення.

Якщо людина погодилась, а потім передумала, вона має право відмовитися.

Для трансплантації у живого донора можна вилучити лише один із парних органів або частина органа, або частина іншого анатомічного матеріалу, у тому числі клітини.

Фото: kalinovsky/Depositphotos

Анатомічний матеріал можна вилучати у донора тільки після висновку консиліуму лікарів.

Для виготовлення біоімплантатів можна використовувати анатомічні матеріали (крім органів), вилучені під час операцій за медпоказаннями, якщо є письмова згода пацієнта.

Гемопоетичні стовбурові клітини вилучають у живого донора безоплатно, якщо він так хоче, може бути грошова компенсація державою через витрати, пов’язані зі здійсненням донорства.

КОМУ МОЖНА РОБИТИ ПЕРЕСАДКУ

Якщо є медичні показники до трансплантації і людину по-іншому вилікувати неможливо, тоді консиліум лікарів вирішує, що пересадка потрібна.

А якщо людина у невідкладному стані, який становить пряму та невідворотну загрозу її життю, пересадку здійснюють без її згоди, згоди батьків дитини чи інших законних представників.

Якщо людина не хоче пересадки, і це може призвести до тяжких наслідків для її здоров'я, лікуючий лікар зобов’язаний їй це пояснити.

Якщо і потім пацієнт відмовляється, щоб йому зробили пересадку, тоді лікар має право запропонувати йому написати письмову заяву про відмову. Якщо пацієнт не хоче її писати, тоді лікар у присутності свідків складає відповідний акт.

Якщо батьки відмовляються від пересадки своїй дитині, якій ще немає 14 років або вона визнана недієздатною, або якщо їхня відмова може призвести до тяжких для дитини наслідків, тоді керівник медзакладу негайно повідомляє про це орган опіки та піклування.

Цей орган не пізніше 24 годин з моменту звернення ухвалює рішення про надання згоди або незгоди на пересадку. Це рішення можна оскаржити у тому числі в суді.

Якщо живим донором є близький родич або член сім’ї пацієнта (родинне донорство), рішення про можливість або неможливість застосування трансплантації ухвалює консиліумом лікарів медзакладу за результатами визначення імунологічної сумісності донора та реципієнта.

Цю інформацію вносять до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

Якщо консиліум лікарів вирішує, що неможливо провести трансплантацію від живого донора-родича чи члена сім’ї, консиліум може вирішити застосувати перехресне донорство.

Його застосовують між пацієнтами, які чекають на пересадку, і які включені до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Порядок застосування перехресного донорства затверджує Кабмін.

Якщо транплантувати мають матеріали від донора-трупа, пару донор-людина, яка отримає орган, визначає Єдина державна інформсистема трансплантації.

Пару донор-отримувач шукають під час кожного внесення відомостей щодо живого донора, реципієнта або анатомічних матеріалів людини до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації в автоматичному режимі з урахуванням таких показників:

1. імунологічна сумісність пари донор-реципієнт
2. статус екстреності трансплантації (за медичними показаннями)
3. наближеність медзакладу, де вилучають анатомічні матеріалів людини для трансплантації, до медзакладу, де можуть провести трансплантацію (з урахуванням способу транспортування анатомічних матеріалів та оптимальних строків їх зберігання)
4. першочерговість проведення трансплантації неповнолітньому реципієнту та живому донору, який раніше надав анатомічні матеріали (окремо для трансплантації органів, тканин та клітин)
5. збереження за неповнолітнім реципієнтом після досягнення ним повноліття черговості на отримання анатомічного матеріалу для трансплантації
6. антропометричні дані.

Коли пару донор-отримувач визначають, відповідальна особа негайно повідомляє про це:

• трансплант-координатора медзакладу, до списку очікування якого включено пацієнта-отримувача
• трансплант-координатора медзакладу, де є донор-труп або анатомічний матеріал.

Коли пара уже визначена і матеріал для трансплантації розподілили, не можна змінювати дані, крім випадків перехресного донорства.

Коли пара утворилася, рішення про можливість трансплантації ухвалює консиліум лікарів медзакладу, до списку очікування якого включено пацієнта-отримувача.

Якщо вирішують пересаджувати, про це кажуть пацієнту-отримувачу та отримують його згоду на процедуру і лікуючий лікар повідомляє про це трансплант-координатору.

Координатор терміново вносить дані до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

Якщо лікарі вирішують, що пересадка неможлива від донора-трупа, чи якщо відмовився пацієнт, лікуючий лікар невідкладно повідомляє про це трансплант-координатора.

Координатор вносить дані в систему, щоб органи могли пересадити комусь іншому.

ТРАНСПЛАНТ-КООРДИНАТОР

Трансплант-координатор повинен:

• виявляти потенційного донора
• встановлювати, чи є в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про прижиттєво надану потенційним донором згоду або незгоду на посмертне донорство
• отримувати згоду вилучати з тіла потенційного донора анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів
• вносити дані до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації
• організовувати вилучення, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини
• співпрацювати з медзакладами, які мають стосунок до трансплантації
• інформувати у визначених законодавством випадках судово-медичну експертну службу, адміністрацію медзакладу та правоохоронні органи про отриману згоду на вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа.

Трансплант-координатор не може бути в складі консиліуму лікарів, який констатує смерть мозку людини, брати участь у вилученні анатомічного матеріалу та проведенні трансплантації, або представляти інтереси людини, яка отримає органи.

Трансплант-координатор має мати вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня у галузі охорони здоров’я.

ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ

[L]Це карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до 2 років, чи обмеженням волі до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років або без такого.

Якщо органи для пересадки вилучають в людини обманом чи примушуванням, порушника чекає позбавлення волі до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років. А якщо це зробили щодо людини, яка була безпорадна чи залежна (в тому числі матеріально) від порушника, його чекає позбавлення волі від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Незаконна торгівля анатомічними матеріалами людини карається позбавленням волі до 5 років.

А якщо порушення зробила група осіб, їх чекає позбавлення волі від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю до 3 років.

Медпрацівникам забороняють евтаназію – навмисне прискорення смерті або умертвіння невиліковно хворого з метою припинення його страждань.

Україна співпрацюватиме з іншими країнами у питаннях трансплантації.

Вони можуть обмінюватись анатомічними матеріалами людини (рівноцінний обмін або купівля-продаж), обмінюватись даними про наявні анатомічні матеріали людини, призначені для трансплантації, у тому числі для трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, що є в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації та відповідних інформаційних системах іноземних держав і міжнародних організацій.

Дія документу не поширюється на:

• донорство крові та її компонентів і діяльність, пов'язану з їх використанням
• трансплантацію статевих залоз, репродуктивних клітин та живих ембріонів
• аутотрансплантацію
• імплантацію
• вилучення анатомічних матеріалів для діагностичних та наукових досліджень
• діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим МОЗ
• виготовлення біоімплантатів та ксеноімплантатів.