Чому бурчить живіт, як травлення пов'язане з мозком і до чого тут стрес? Пояснює лікар

— 3 червня 2018, 11:00

"Поки хтось думає, як зробити смузі або чи глютен шкідливий, мало кого обходить орган, де усе засвоюється, його будова та процеси, що відбуваються за його межами", – розповідає Джулія Ендерс – лікарка з Німеччини, яка вивчає наше травлення.

Фото: Wavebreakmedia/Depositphotos

Ця система – цілий комплекс. Частина на поверхні, це 40% нашої шкіри. Далі – щільна трубочка, по якій проходять клітини імунної системи.

100 трильйонів бактерій багато працюють, виробляючи маленькі молекули. Існують 20 різних гормонів!

"А нервова система кишечника надзвичайно складна. Якщо видалити шматок – він незалежний, якщо тицьнути його, він буркне щось у відповідь", – пояснює лікарка у своїй лекції TED.

ВІДЕО ДНЯ

Як працює система травлення?

Після важкої нічної вечірки мій співмешканець зайшов до кухні та запитав: "Джуліє, ти медик. Як ми какаємо?". Тоді я вивчала медицину, але не знала.

Пішла порпатись у книжках. Виявила, що у нас є не лише зовнішній сфінктер, але й внутрішній.

(Сфінктер у цьому випадку – це м'яз, яким ми користуємося при випорожненні – УП)

Зовнішній сфінктер можна контролювати, внутрішній – ні.

Коли є залишки травлення, вони рухаються до внутрішнього сфінктера. Він розкривається рефлекторно та випускає трохи вмісту.

Тоді чутливі ділянки аналізують вміст: газоподібний чи твердий?

Далі ця інформація потрапляє до мозку, і саме тоді мозок знає: "Треба до туалету".

Фото: sumners/Depositphotos

Мозок узгоджує свої дії з оточенням. Він міг би сказати щось на кшталт: "Я перевірив. Ми на конференції TED...".

Зовнішний сфінктер та мозок пов'язані з нервовими клітинами, тому вони працюють злагоджено, ставлячи вміст для випорожнення у режим очікування.

Раніше я не любила громадські вбиральні. Зараз можу іти будь-куди, бо стала зважати на пропозиції внутрішнього сфінктера впродовж дня.

Чому бурчить у животі?

А ще зрозуміла, що соромилась, напевно, найбільш таємничої моєї частини тіла.

Ви тільки пригадайте це кумедне бурчання, коли ви у колі друзів чи за столом на конференції: "Бур-бур".

Це не тому, що ви зголодніли. Просто наш кишечник такий охайний дивак.

Перед початком травлення необхідно все почистити. 8 метрів кишківника, ну, скажімо, 7 з них, мають бути чистими та нічим не тхнути.

Щоб цього досягнути, треба утворити сильну м'язову хвилю, що посуне уперед усі залишки попереднього травлення.

Інколи це супроводжується звуками, але не завжди.

Те, чого ми соромимось, лише ознака, що у нас усередині все добре та чисто.

А ця дивна викривлена форма шлунка! Є щось у ній від Квазімодо.

Саме вона дозволяє витримувати тиск на живіт без блювання, коли ми сміємось або займаємось спортом.

Фото: sciencepics/Depositphotos

Згодом я стала вивчати глибше.

Як травлення пов'язане зі стресом?

Мій знайомий наклав на себе руки. Я сиділа з ним поруч за день до цього.

Відчувала його поганий подих. Коли дізналась про суїцид, подумала: чи не причетне до цього травлення? Тож стала шукати зв'язок системи травлення та мозку. І знайшла.

Ми вважали, що мозок подає команди та скеровує їх до відповідних органів. А вони їх виконують.

Більш ніж 10% нервових закінчень, що поєднують мозок та кишківник, доставляють інформацію від мозку до кишківника.

У стресових ситуаціях мозок подає сигнал кишечнику, кишечник уповільнює свою роботу, навіть припиняє її, щоб позбавитись крові та енергії та зберегти її для вирішення проблеми.

Це призводить до нервової рвоти та діареї, щоб позбутися їжі, яку він не може в цей час перетравити.

Фото: vchalup2/Depositphotos

90% волокон, які поєднують кишечник та мозок, доставляють інформацію від кишечника до мозку.

Вдумайтесь в цю цифру. Кишечник, можливо, найважливіший порадник мозку, тому що він найбільший орган чуття.

Він збирає інформацію не тільки про якість поживних речовин, але й про роботу імунної системи, та відчуває наявність гормонів у крові.

Кишечник збирає інформацію та відправляє мозку. Він здатен досягнути зони моралі, страху, обробки емоцій чи самоусвідомлення.

Тому має сенс, що люди, які страждають синдромом подразненого кишечника або мають там запальні процеси, більше ризикують відчувати занепокоєння чи депресію.

Настрій може надходити зсередини. Це знання допомагає мені, коли я прокидаюсь зранку й починаю хвилюватись або порпатись у думках.

Потім замислююсь: "А що я їла учора? Можливо, занадто нервувалась чи вечеряла запізно?". Тоді встаю, роблю чай та готую щось легке для травлення. Ці прості дії приносять велику користь.

Реклама:

Головне сьогодні