14 міфів про інсульт, про які варто знати кожному. Пояснює лікар-невролог

Після інсульту не можна займатись спортом, пити каву і ходити в сауну.

Не можна перевозити хворого з дому до лікарні або з однієї лікарні до іншої, а при лікуванні інсульту потрібні крапельниці: чим більше, тим краще.

Фото: Ginasanders/Depositphotos

Усе це – міфи. Їх спростовує і пояснює лікар-невролог Юрій Фломін на офіційному сайті Міністерства охорони здоров'я України.

Юрій Фломін

Правда: Насправді усі хворі з інсультом якомога швидше мають бути доправлені до лікарні, де можуть отримати необхідну допомогу.

Ситуації, коли перевезення в умовах "швидкої" може погіршити стан здоров'я пацієнта, трапляються дуже рідко (тиск нижче 80 мм рт.ст., незупинена кровотеча, кома та ШВЛ).

ВІДЕО ДНЯ

Якщо пацієнт перебуває у маленькій або погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів (спеціалісти, томограф, лабораторія тощо).

Правда: Щоб бути впевненим, що у пацієнта інсульт і виключити інші захворювання мозку (наприклад, пухлину або наслідки травми), у кожному випадку необхідно зробити КТ або МРТ голови.

Навіть дуже досвідчений лікар без томографії не зможе розрізнити тип інсульту (ішемія чи крововилив), а від типу великою мірою залежить лікування.

Правда: У більшості випадків крововиливу у мозок немає користі від операції та видалення крові.

Найкращі результати дає лікування у добре оснащеному відділенні інтенсивної терапії (реанімації).

Невелику частку пацієнтів, яким все ж необхідна операція, можна визначити на підставі томографії (КТ або МРТ).

Правда: Усім хворим, які пережили інсульт, необхідні термінова консультація лікаря-невролога, що спеціалізується на інсульті.

А також обстеження, яке дозволить зрозуміти причину того, що сталося, і призначити необхідну профілактику.

Тільки так можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.

Правда: У більшості випадків інсульту крапельниці мають сенс лише впродовж 1-2 діб від початку захворювання.

Більшість ліків, які при інсульті широко використовують в Україні і вводять через крапельниці (ліки для"захисту", "лікування" чи "відновлення" мозку, так звані нейропротектори, "судинні препарати", антиоксиданти, антигіпоксанти тощо) не мають науково доведеної безпечності та ефективності і не використовуються для лікування інсульту у розвинених країнах.

Вітчизняні протоколи з лікування інсульту, затверджені МОЗ України, також не рекомендують використовувати ці ліки.

Поширеним є міф, що лікування інсульту складається з гострого періоду, коли хворий не повинен сідати чи ставати на ноги і має прокапатись, і подальшої реабілітації, яка розпочинається через кілька тижнів чи місяців, коли хворий зміцніє.

Правда: Реабілітація при гострому інсульті має розпочатися з 2-3 дня після надходження до лікарні.

Що пізніше розпочнеться реабілітація, то меншою буде від неї користь.

Правда: Мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати роботу, що призводить до зменшення порушень, але це відбувається лише протягом перших 2-3 тижнів, не у кожного хворого (здебільшого при невеликих ураженнях) і зазвичай не сповна.

Щоб досягти максимального відновлення порушених функцій, повернутися до незалежності від сторонньої допомоги і повноцінного життя, більшості пацієнтів зі стійкими післяінсультними порушеннями (не можуть ходити, самостійно вдягнутися чи вмитися, користуватись туалетом тощо) потрібна реабілітація.

Вона складається не з уколів чи крапельниць, а з занять з фізичним терапевтом, ерготерапевтом та логопедом, метою яких є відновлення порушених функцій і зменшення потреби у сторонній допомозі.

Такі методи, як масаж, ванни, електростимуляція уражених кінцівок, бджоли, п'явки, будь-які крапельниці з нейропротекторами, клітинна терапія не мають науково доведеної ефективності і не рекомендовані для використання.

Шукайте правильних фахівців, і вони допоможуть поставити хворого на ноги.

Правда: Нині фахівці добре знають фактори ризику інсультів.

Вони включають похилий вік, поганий спосіб життя і медичні проблеми.

До чинників способу життя, що підвищують ризик інсульту, належать куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше 150 хв на тиждень) і ожиріння.

До медпроблем належать підвищений кров'яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт.ст. – головна загроза, навіть якщо пацієнт добре почувається), цукровий діабет, миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту у 5 разів!) і високий холестерин.

Ми можемо визначити фактори ризику інсульту і розрахувати його імовірність протягом найближчих 5 або 10 років.

Знаючи це, можна дати пацієнту поради, як зменшити ризик на 50-80%.

Правда: "Прокапування" немає жодних науково доведених переваг у профілактиці інсульту і не рекомендоване для використання у розвинених країнах.

За рекомендацією лягти "прокапатись" може стояти що завгодно, але не науково-обгрунтована сучасна профілактика чи лікування інсульту.

Правда: У 30-40% людей, що пережили інсульт, розвивається післяінсультна депресія.

Вона може бути причиною поганого самопочуття, безсоння, болю, погіршення пам'яті та уваги, небажання займатись реабілітацією і навіть нового інсульту.

Якщо розпізнати депресію, призначити відповідне лікування (антидепресанти) і трохи почекати (дія ліків розвивається протягом 2-3 тижнів), настрій і стан пацієнта зазвичай значно поліпшуються.

Лікар, який може допомогти, це зазвичай невролог або психіатр, і у разі досягнення ефекту лікування антидепресантом слід приймати щонайменше 6 місяців.

Правда: Помірне вживання кави призводить до зменшення ризику інсульту, інфаркту і смерті внаслідок судинного захворювання.

Щоправда, у відповідних дослідженнях вивчали переважно мелену каву, а не розчинну.

Ризик інсульту також зменшують зелений і чорний чай, чорний шоколад (вміст какао не менше 70%, 15-20 г на день) та горіхи (20-30 г на день), а також середземноморська дієта.

Правда: Відвідання сауни, не пов'язане з вживанням алкоголю чи сильним зневодненням, зменшує ризик інсульту.

А фізичні навантаження ми не забороняємо, а й прописуємо як ліки.

Корисними вважають аеробні (динамічні) вправи (швидка ходьба, велосипед, плавання, заняття на тренажерах на кшталт "Орбітреку"), а от статичного навантаження (силові вправи) радимо уникати.

Правда: інсульт – невідкладний стан.

Якщо у людини раптово змінилось мовлення, перекосило обличчя або почали погано слухатись рука чи нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103 і наполягати на доправленні у ту лікарню, де є КТ або МРТ.

Нині ми маємо дуже дієве лікування при ішемічному інсульті (тромболізис), але його можна використати лише впродовж 4,5 годин від появи перших ознак інсульту і з кожною хвилиною його ефект зменшується.

Насправді, дуже багато залежить від можливостей лікарні.

Мова не лише про обладнання – наявність томографа, лабораторії, реанімації, нейрохірургії, кардіолога, ендокринолога, уролога, хірурга, ортопеда тощо чи організацію лікування у відділенні, де перебуває хворий.

А про вміння команди медиків, їх навчання.

Найкращі результати лікування інсульту забезпечує багатопрофільна лікарня, де є Інсультний блок (Stroke Unit).

Відмінністю Інсультного блоку є не тільки лікарі, які добре знаються на інсульті, але й медсестри з відповідною підготовкою, фізичні терапевти і логопеди.

Реклама:

Головне сьогодні