Пандуси, Wi-fi та електрокардіографи у кожному кабінеті – як медреформа змінила лікарню у Червонограді

8885
25 липня 2018

Червоноградський Центр первинної медико-санітарної допомоги – один з 10 медзакладів України, куди пішло найбільше коштів від Нацслужби здоров’я за новою системою фінансування медзакладів.

Це означає, що ця лікарня один з лідерів медреформи, яку почали впроваджувати в життя.

Понад 60% лікарів Центру вже набрали максимальну кількість пацієнтів.

***

Центр первинної медико-санітарної допомоги у Червонограді розташований у радянській будівлі дитячої поліклініки із вітражами та довгими темними коридорами.

Пацієнтів зустрічає скульптура Богородиці з немовлям, біля якої побожно зупиняються місцеві.

 

Проте вже біля входу різка відмінність із радянськими лікарнями широкий пандус, куди можна заїхати навіть на велосипеді.

Всередині працює Wi-fi, а в реєстратурі вже не просто дають медичні картки, а допомагають оформити декларацію з лікарем та дають талони із часом для відвідування.

 

Перший поверх повністю обслуговує дорослих, другий дітей.

У кожному кабінеті є все необхідне, щоб пройти обстеження, встановити діагноз та отримати рецепт для лікування.

У лікарні є інтернет та власна Фейсбук-сторінка, куди можна звернутися із всіма запитаннями та дізнатися графік прийому лікарів.

На сторінці публікують новини від МОЗ та інформацію про здоровий спосіб життя.

Її адмініструє один із лікарів закладу, який виконує додаткову роботу як волонтер.

Ми плануємо зробити ремонт і обладнати куточки очікування з плазмами, щоб найменші відвідувачі забували, що вони у медзакладі, – розповідає керівниця Центру Анна Ярмола.

Хочемо, щоб вони перестали боятися медзакладу і білого халату.

Анна Ярмола

Коли в одних чергах опинилися і дорослі і діти, людям спочатку було важко пояснити, що це нормальна практика у всьому світі, бо ж дорослі з дітьми контактують постійно: і вдома, і в громадських закладах.

Проте ми все ж прислухалися до зауважень і розділили потоки відвідувачів.

Також у центрі розділили кабінети для щеплень. Для дорослих – на першому поверсі, для дітей – на третьому.

ПРО ЗАРПЛАТУ ЛІКАРІВ

Ми вибрали для себе модель оплати праці, за якою ми будемо преміювати лікарів залежно від кількості підписаних ними декларацій та раннього виявлення важких хвороб.

Щоб отримати базову зарплатню у 8 тисяч гривень, лікарі мають підписати декларації з 500 пацієнтами.

Ті, у кого буде максимум, отримають 100% премію.

Лікарі – це люди, які приносять закладу прибуток і ми їх цінуємо.

Хоча ми поки що монополісти у місті, однак наших лікарів вже намагаються переманювати приватні лікарні, розповідає керівниця Центру.

 

Вона додає, що фінансово заохотити лікарів стало можливим завдяки тому, що завдяки кількості підписаних декларацій заклад отримав майже вдвічі більше коштів.

Минулого місяця медзаклад отримав за субвенцією 1,7 мільйона гривень, а зараз майже три мільйони гривень.

За словами старшої медсестри відділення загальної практики сімейної медицини Наталії Дудак, медпрацівники витрачають багато позаурочного часу, щоб освоїти всі вимоги нової реформи, однак висока зарплата гарно мотивує.

Після прийому ми часто продовжуємо сидіти у кабінетах і тренуємося працювати з новою апаратурою. До нас приїжджали спеціалісти і навчали нас, однак колективне навчання – лише перший крок.

Іноді апаратура дає збої і потрібно зв’язуватися з менеджерами, щоб вони пояснили, що потрібно виправити.

Гарна зарплата – величезна мотивація для людей. Треба боротися за них.

 

Бо всі хочуть порядку, але часто шукають, як би можна було самому його не дотримуватися. Однак порядок або є всюди, або ніде.

Тяжко навчити цьому людей – трапляються скарги як хворих на медиків, так і медиків на хворих.

Потрібно навчитися працювати з американською усмішкою, бо хоч я вчилася 20 років тому, але дотепер пам’ятаю, що пацієнт завжди правий, каже старша медсестра.

Щоправда, вона нарікає, що реформу тільки ввели, а міністерство вже вимагає звітності, що займає багато часу, який можна було б використати з більшою користю.

Ми були б раді приділити більше часу людям, ніж ритися у паперах. Цей процес зараз навряд чи вийде оптимізувати, бо навіть якщо доручити заносити дані у комп’ютер не лікарю, а іншій людині – первинну інформацію вона б все-одно б мала отримати від лікаря.

За реформою, у нас залишається майже дві години додаткового часу: для роботи із паперами, або для того, щоб піти на виклик.

Лікар може витратити цей час на свій розсуд, однак часто його замало, ділиться Наталія.

ЩО ПРО ЗМІНИ ДУМАЮТЬ ЛІКАРІ

Сімейний лікар Лариса Бондарчук одна з тих, хто уклав максимальну кількість договорів із пацієнтами.

 

Розповідає, що 2000 пацієнтів їй вдалося набрати завдяки відгукам та тому, що вже давно працює в місті.

Більшість лікарів працюють у Червонограді давно, тому люди знають всіх їх або безпосередньо, або за відгуками родичів.

Після реформи до мене приходили укладати декларації і знайомилися люди, яких я бачила перший раз.

У одному з будинків до мене записалися всі жителі цілого під’їзду, – розповідає.

Нова реформа Ларисі наразі дається важко здебільшого тому, що лікарі тепер займаються і реєстрацією пацієнтів. і заповненням декларацій, з чим вони раніше не мали справи.

Але в принципі, я задоволена, бо тепер у кабінеті з’явилося обладнання і мінімальне обстеження можна зробити одразу. Навіть простий принтер дуже економить час.

 

Вона розповідає, що найбільше має пацієнтів 30-50 років.

Старших людей часто приводять і допомагають зареєструватися онуки, бо не всі вони володіють комп’ютерами та вміють читати смс-ки.

За словами медика, масово відвідувати поліклініку вони почали ще торік, коли запрацювала програма знижок на препарати від гіпертонії і цукрового діабету "Доступні ліки".

Педіатр Оксана Глущенко розповідає, що нова реформа передбачає зменшення підстав для викликів, але в період епідемій вони займають левову частку роботи.

Практично кожен педіатр у нашому центрі має 900 пацієнтів, зі мною уклало договір вже 899.

 

З 1 серпня можна буде проконсультуватися по телефону і викликати лікаря, лише якщо є екстрена потреба: висока температура, висипка, чи інфекційне захворювання, щоб не заражати дітей у коридорах.

Буде дещо важко звикати працювати без викликів.

Зазвичай лікар-педіатр має п’ять викликів на день, а у період епідемій – десять.

Ми мали дільницю, до якої відносилися певні будинки. Якщо дільниця розташовувалася компактно, дійти до неї займало зо півгодини, і 10-15 хвилин йшло на один візит.

В період епідемій час на один візит скорочували. Крім кору, бувають ще епідемії скарлатини та вітряної віспи.

Наші медсестри дзвонять пацієнтам і розповідають, які можуть бути ускладнення після кору, щоб змотивувати пацієнтів вакцинувати дітей.

Дитина може захворіти і після вакцинації, але щеплення дозволяє запобігти пневмонії та енцифаліту головного мозку.

Декілька років підряд люди відмовлялися вакцинуватися від кору і тепер практично цілий рік на кір хворіють як у Львові, так і у Червонограді.

У березні-квітні інфекційні відділення були переповнені, але й зараз трапляються поодинокі випадки. Було б добре, якби були штрафи за відмову вакцинування, – розповідає педіатр.

ЩО КАЖУТЬ ПАЦІЄНТИ

Пацієнти Центру по-різному оцінюють нововведення – ще звикають.

 

З одного боку – простіше відвідувати всіх лікарів в одному місці, але не всі задоволені, що спеціалісти вузького профілю тепер в окремому приміщенні.

– Потрапити на прийом та й просто до лікарні стало набагато простіше.

Маю трьох дітей і тепер навіть з коляскою можу просто заїхати по пандусу. Дуже зручно, що для мене і дітей лікарі зібрані в одному місці.

Єдине, що всіх вузьких спеціалістів перевели до дорослої лікарні й інколи потрібно бігати між корпусами, – розповідає Ольга.

Незважаючи на те, що зараз у медзакладі до лікаря можна потрапити просто написавши на Фейсбук-сторінці і вибрати зручний для себе час прийому, люди все-одно приходять, приводять з собою дітей і сідають у типові черги.

 

Хтось каже, що черги стали ще більшими і без запису потрапити до спеціаліста практично неможливо, хоча в коридорах біля одного кабінету не сидить більше двох людей.

ЯК МЕДЗАКЛАДУ ВДАЛОСЯ ТАК ШВИДКО РЕФОРМУВАТИСЬ

Рушійною силою медреформи керівниця Центру Анна Ярмола називає місцеву владу.

Мовляв, саме завдяки їй вдалося докупити необхідну апаратуру, зробити ремонт приміщення та облаштувати пандус.

 

Депутати місцевої влади розуміють, що рано, чи пізно – вони наші потенційні пацієнти, – розповідає. Навіть якщо у когось із них є кошти для лікування за кордоном, до нас все-одно приходять їх батьки, діти і родичі.

Тільки на придбання необхідної апаратури вони виділили нам 700 тисяч гривень.

Завдяки цьому ми придбали для кожного лікаря електрокардіограф, отоскоп, отолярингоскоп, пульсоксиметр та глюкометр.

Електрокардіограф

Зараз плануємо дооснастити кабінети шафами, столиками та вагами – це маленькі дрібнички, але вони також потребують великих затрат.

Голова Червонограда Андрій Залівський порівнює реформування медичної сфери з серфінгом – потрібно вчасно і швидко реагувати на перспективні проекти.

Якщо побачити перспективний іміджевий проект для міста і вчасно зреагувати –ти на хвилі.

Це не лотерея, а просто важка праця, щоб досягти результату.

Міський голова Андрій Залівський

Я повірив міністру охорони здоров’я і вирішив, що потрібно втілити реформу. Заочно знайомий з сім’єю Уляни Супрун. Моя сестра живе у Мічигані, ходила у клас з племінником міністра.

Вона постійно мені розповідала, що це дуже патріотична сім’я, яка вболіває за Україну.

Тому подумав, що потрібно підтримати її ідею на місцевому рівні, бо без цього реформа не відбудеться, розповідає Залівський.

За його словами, у місті довго вибирали, як краще було б втілити реформу – залишивши ЦПМСД у складі Червоноградської лікарні чи створити окремий підрозділ.

Ми зрозуміли, що через те, що лікарня дуже громіздка, реформувати заклад не вдасться.

Обрали приміщення колишньої дитячої поліклініки, бо воно розташоване окремо від всього лікарняного містечка, – пояснює міський голова.

І додає, що реформуванння не відбулося б, якби у місті не знайшли фінансування для ремонту приміщень та закупку медичної техніки і комп’ютерного обладнання.

Міськрада Червонограду

Для цього за два роки ми виділили із держбюджету, програми соціально-економічного розвитку і обласного бюджету кілька мільйонів гривень.

Останнім був транш навесні цього року, коли вийшов наказ міністерства про обов’язковий перелік медичних інструментів і обладнання, яке має бути у новому центрі первинної медико-санітарної допомоги.

Якщо б ми не виконали вимоги міністрества, то не потрапили б у першу хвилю реформи та не отримали б перші кошти.

Тому намагалися перевиконати міський бюджет за перший квартал, щоб знайти додаткових 700 тисяч гривень на комп’ютери та медичні прилади.

У нас вийшло забезпечити кожний кабінет і кожного лікаря комп’ютерами, – розповідає мер Червонограда. 

За його словами, на реформу наважилися й через те, що за субвенцією у місті був великий дефіцит по зарплаті для медпрацівників.

Зараз нам надійшло практично три мільйони. Це дасть змогу підняти заробітну плату, придбати апаратуру.

Якщо так буде кожний місяць – то така реформа буде суперуспішна.

 

Ми вже плануємо встановити ліфт, оновити автопарк та побудувати гаражний кооператив.

Ми проаналізували віковий склад наших пацієнтів, і виявилося, що ми маємо 37% пацієнтів віком понад 65 років.

Як правило, до них потрібно приїжджати додому, спілкуватися і переконувати їх лікуватися безпосередньо.

Основну масу грошей, яку ми отримували по субвенції, ми вже маємо.  Навіть якщо завтра не буде субвенції – ми уже в плюсі, – розповідає Залівський

Роман Тищенко, журналіст, для УП.Життя

Фото Даниїла Тюріна

powered by lun.ua

Головне на сайті