Як пробіотики можуть зашкодити організму – дослідження

До сьогодні пробіотики вважають ліками від усіх видів травних захворювань. Крім того, часто сімейні лікарі призначають їх разом із антибіотиками.

Фото Vrabelpeter1 / Depositphotos

Але насправді пробіотики можуть навіть перешкоджати мікробіому кишечника (всім мікроорганізмам, що живуть у кишечнику людини) повертатися в норму після курсу антибіотиків, пише The Guardian.

Зазвичай організм отримує пробіотики у вигляді добавок або такої їжі як йогурт чи кефір.

Різні люди абсолютно по-різному реагують на пробіотики.

До таких висновків прийшли вчені після того, як провели відповідне дослідження.

У ньому взяли участь дві групи людей.

Перша після курсу антибіотиків приймала пробіотики, а другій ввели зразки їх власного мікробіома, зібраного ще до початку курсу антибіотиків.

[L]Потім вчені провели ендоскопію та колоноскопію і вивчили мікробіоми цих людей.

З'ясувалося, що мікробіоми тих, хто приймав пробіотики, зазнали "дуже важких порушень".

"Як тільки пробіотики колонізували кишечник, вони фактично гальмували повернення мікробіома у нормальний стан після лікування антибіотиками", – розповідає імунолог з Інституту наук Вайцмана в Ізраїлі та головний автор дослідження Еран Елінав.

Більше того, експенція генів – процес, за допомогою якого генна ДНК перетворюється у функціональний генний продукт, такий як білок або РНК – була порушена у кишечниках тих, хто приймав пробіотики.

При цьому шкідливий вплив пробіотиків тривав протягом 6 місяців після їх вживання.

Ці негативні ефекти не спостерігалися у групі людей, яким ввели зразок оригінального мікробіома. Їх мікробіом нормалізувався протягом кількох днів.

Однак повторне введення оригінального мікробіома в організм після вживання антибіотиків, ймовірно, не є вирішенням проблеми для всіх людей, попереджає Елінав.

Також дослідники вивчили колонізацію та вплив пробіотиків на 15 людей за допомогою проб їх шлунково-кишечного тракту.

Вони розділили людей на дві групи: одній дали препарат з 11 штамів поширених пробіотиків, а іншій – плацебо.

У результаті вчені змогли першу групу розділити на ще дві: перша – та, кишечник яких протистояв колонізації пробіотиків, і друга – та, у якій пробіотики колонізували кишечник, модифікували склад мікробіома та гени людини.

Жодних з цих ефектів не відбулося з групою, яка приймала плацебо.

За словами Елінава, універсальне лікування пробіотиками слід замінити на індивідуальну терапію. Таким чином пробітики матимуть більші шанси бути корисними для здоров'я.

У цьому дослідженні не розглядали клінічні ефекти пробіотиків, тому потрібно провести додаткові дослідження.