Як вилікувати ваше серце: маршрут пацієнта від МОЗ

29 вересня в усьому світі традиційно відзначається міжнародний День серця.

Метою цього заходу є підвищення обізнаності людей про серцево-судинні хвороби, просування здорового способу життя для запобігання серцевим захворюванням і зменшення смертності від них.

29 вересня в усьому світі традиційно відзначається міжнародний День серця. Фото Vonschonertagen/Depositphotos

Серцево-судинні захворювання є головною причиною смертності українців.

Міністерство охорони здоровя пояснює, куди звертатися по допомогу при підозрі на серцево-судинне захворювання, які аналізи та обстеження для українців із захворюваннями серця та системи кровообігу сплачує держава і який шлях має пройти пацієнт від першого виявлення хвороби до повного одужання.

Серцево-судинні захворювання – це група хвороб серця і кровоносних судин, в яку входять:

  1. ішемічна хвороба серця – хвороба кровоносних судин, що постачають кров'ю серцевий м'яз;
  2. хвороба судин головного мозку – хвороба кровоносних судин, що постачають кров до мозку;
  3. хвороба периферичних артерій – хвороба кровоносних судин, що постачають кров до рук та ніг;
  4. ревмокардит – ураження серцевого м'язу та серцевих клапанів у результаті ревматичної атаки, спричиненої стрептококовими бактеріями;
  5. вроджений порок серця - вроджені деформації будови серця;
  6. тромбоз глибоких вен і емболія легень – утворення у ножних венах згустків крові, які можуть зміщуватися і рухатися до серця і легенів.

"Від хронічної форми будь-якого серцево-судинного захворювання померти неможливо, – зазначає Ярослав Малиновський, кардіохірург, заступник гендиректора з медобслуговування КУ "Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань" ЗОР (Запоріжжя). Людина помирає від гострого стану, до якого призводить загострення хвороби".

ВІДЕО ДНЯ

ЩО РОБИТИ ПРИ ПІДОЗРІ НА НАЯВНІСТЬ СЕРЦЕВОГО-СУДИННОГО ЗАХВОРЮВАННЯ

Якщо у вас є щонайменша підозра на серцево-судинне захворювання, зокрема, біль у грудній клітці (відчуття тяжкості, тиску, печіння), який віддає у ліву руку чи шию, негайно зверніться до свого сімейного лікаря чи тервпевта.

У разі інтенсивного болю та інших симптомів інфаркту чи інсульту – негайно телефонуйте 103.

Ваш терапевт чи сімейний лікар за необхідності зробить кардіограму, проведе швидкий тест на тропонін для виявлення гострого стану (за наявності такого у медичному закладі), виміряє тиск та рівень цукру у крові.

Також лікар може призначити додаткові аналізи, зокрема, розгорнутий аналіз крові, аналіз крові на холестерин тощо.

Все це входить у гарантований пакет послуг первинної ланки, тому і є безоплатним для пацієнта.

Якщо є підозра на наявність серцево-судинної патології, тервпевт чи сімейний лікар може направити пацієнта на консультацію до кардіолога або самостійно, згідно протоколу, в рамках доказової медицини, направити хворого на специфічні дообстеження, зокрема велоергометрію (ЕКГ під навантаженням), холетрівське добове моніторування ЕКГ тощо.

За результатами обстежень встановлюється остаточний діагноз та визначається обсяг допомоги – медикаментозна терапія, що направлена на профілактику ускладнень (контроль рівня тиску та холестерину) та попередження прогресування захворювання.

Пацієнт приймає ліки та проходить планові огляди у свого лікаря (терапевта чи сімейного лікаря), який контролює основні параметри здоров'я пацієнта.

У разі виявлення у пацієнта гострого стану, він направляється на лікування у спеціалізований госпітальний заклад – кардіологічний центр, де отримує необхідну кваліфіковану допомогу.

Спершу йому проводять ангіографію, щоб уточнити діагноз.

В екстреному випадку – ангіографія та подальше стентування – безоплатні для пацієнта.

Якщо ж гострого стану немає і хворого направив на обстеження сімейний лікар або кардіолог, то ангіографія та подальша операція зі стентування буде платною.

Якщо стент встановити неможливо, пацієнта направляють у кардіохірургію, де йому зроблять відповідну операцію – аорто-коронарне шунтування або інше.

Після виписки пацієнти найчастіше перебувають під наглядом сімейного лікаря чи терапевта (а за потреби – і кардіолога), проходять профілактичну терапію.

Чому варто звертатись до лікаря при найменших підозрах на хворобу серця: аргументує кардіолог

Існує міф, що серйозні проблеми з серцем чи судинами мають супроводжуватись пекельним болем.

Насправді, це не завжди так. Через цей міф тисячі людей помирають чи отримують інвалідність.

Якщо ви вкрай рідко відчуваєте дискомфорт у ділянці серця чи спростерігаєте інші, малозначущі, на ваш погляд, симптоми, – зверніться до свого терапевта чи сімейного лікаря. Це може врятувати життя.

"У мене був пацієнт – чоловік 58 років. Він не бачив проблем у своєму стані, на консультації наполягли родичі.

З’ясувалося, що пацієнт має періодичні болі в ділянці серця, які він сприймав за норму після фізичних навантажень.

Під час огляду мене збентежили деякі результати і я наполягала на додатковому обстеженні.

[L]Пацієнт не був налаштований, але відверта розмова та аргументи подіяли.

В результаті проведеної електрокардіографії мої лікарські побоювання щодо наявності патології судин серця у пацієнта підтвердилися", – розповідає терапевт Юлія Брикульська.

Терапевт скерувала пацієнта на спеціалізовану діагностику у кардіологічний центр та порадила звернутися до кардіохірурга, адже наразі такі захворювання – не вирок при своєчасному виявленні та оперативному лікування.

Власне, і лікування не є складним – стентування робиться за допомогою маленького проколу на нозі або руці. Реабілітація мінімальна, і через декілька днів пацієнт вже відправляється додому.

"Через місяць зателефонував мій колега кардіохірург та подякував за своєчасне скерування пацієнта, тому що виявилось, що основні судини серця були закриті більше ніж на 80 відсотків.

Таке становище могло призвести до летальних наслідків у будь-який момент", – каже Юлія Брикульська.

Операція стентування пройшла без будь-яких ускладнень, через три дні пацієнт був удома зі своєю родиною.

"Закликаю пацієнтів уважно відноситися та прислухатися до власного організму, своєчасно виявляти негаразди в самопочутті та одразу звертатися до свого сімейного лікаря", – говорить Юлія Брикульська.

80% передчасних інфарктів та інсультів можна попередити за допомогою профілактики: здорового способу життя та своєвчасного звернення до лікаря.

Реклама:

Головне сьогодні