Кишківник може відповідати за нашу тривожність? 21 дослідження

5877
28 травня 2019

Тривожність – це психологічна проблема.

Але зміни у мікробіомі кишківника можуть бути ефективними для зменшення її проявів.

Новий метааналіз вказує, що більш ефективним є зміна раціону, а не прийом пробіотиків, пише Neurosciencenews.

 Фото: BMJ. Мікробіом кишківника

Пробіотики – це живі мікроорганізми, відомі ще як "добрі бактерії". Вони містяться у різних продуктах та можуть бути й у складі пігулок.

Все частіше дослідження вказують на те, що мікробіом кишківника може регулювати мозкову функцію. Це називають "gut-brain-axis" або зв’язок мозку та кишківника.

Також, деякі дослідження припускали, що зміни у мікробіомі можуть вплинути і на стан тривожності, проте даних, які б це підтверджували, бракувало.

Тому, команда дослідників з Центру ментального здоров’я у Шанхаї проаналізувала 21 дослідження, у якому загалом взяло участь 1503 людини.

З 21 дослідження 14 використовували пробіотики як метод регуляції мікробіому, і 7 досліджень – зміни у раціоні людини.

Фото:Daxiao_productions/Depositphotos

Серед досліджень, які використовували пробіотики, – сім застосували лише один вид пробіотика, у двох роботах використали два види пробіотика й п’ять досліджень використали три види пробіотиків.

Загалом 11 досліджень з 21 (тобто 52 % досліджень) показали, що зміни у мікробіомі полегшують симптоми тривожності.

Деякі дослідження не виявили цей підхід ефективним.

З 14 досліджень, які використовували пробіотики як метод регуляції мікробіому, лише 36% дійшли висновку, що це ефективний метод.

6 з 7 досліджень, які не використовували пробіотики показали, що зміни у раціоні мають 86% ефективність у регуляції мікробіому.

Під час деяких досліджень учасники дотримувались й традиційного лікування тривожності.

В 5 роботах, які не виключали традиційного лікування, лише підхід без пробіотиків виявився ефективним.

Також, метод без застосування пробіотиків виявився більш дієвим і там, де учасники не дотримувались звичайного лікування – 80% проти 45%.

Автори метааналізу вважають, що зміни у дієті ефективніші, тому що краще впливають на ріст мікробіому, ніж окрема специфічна бактерія у складі пробіотика.

Також, через те, що у деяких дослідженнях використовували різні пробіотики, вони могли конкурувати між собою, а період їхнього прийому міг бути занадто коротким для формування важливих бактерій.

Це дослідження є споглядальним, отож для чітких висновків потрібно більше даних.

Вас також може зацікавити:

Ми не хочемо втрачати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua