На власному досвіді. Як працює ковід-центр

В кінці синьої гілки метро, в п’яти хвилинах від станції Героїв Дніпра розташований перший в Україні ковід-центр Сінево. Після того, як стало зрозуміло, що епідемія набирає обертів, звичайне відділення переформатували у спеціалізоване. Тепер тут 24/7 беруть аналізи на коронавірус.

Тут я здам свій перший ПЛР-тест, вперше тет-а-тет говоритиму з людиною, усвідомлюючи, що в неї — ковід, а також стану першою журналісткою, яка опиниться на територію справжньої ПЛР-лабораторії.

Аналізи

Я приходжу сюди в неділю і мій шлях від порогу і дезінфекції рук до кабінету і забору аналізів становить всього 5 хвилин. Більшу частину часу займає заповнення паперів: ім’я, вік, адреса, місце роботи, підписання згоди на обробку даних.

Тому краще робити це завчасно — онлайн на сайті або у чат-боті. За таке пришвидшення черги ще й можна отримати 10-відсоткову знижку— ПЛР-тест, наприклад, замість 990 гривень коштуватиме 890. Певно, тому черги і немає.

В кабінеті я потрапляю до рук своєї тезки — медсестри Аліни, через що до моєї голови закрадаються екзистенційні думки на кшталт "ніхто не зробить тобі більш боляче, ніж ти сам". І недарма.

Може я занадто чутлива, але сльози навертаються на очі, змиваючи стрілки, які чи не вперше намалювала однаково рівно. Якщо вам хтось колись запропонує зробити назо-орофарингеальний зішкріб, або простішою мовою тест на коронавірус, без зайвої потреби раджу відмовлятись. Відчуття не з приємних.

Проте цей біль виправданий. Адже клітини, де може "збиратись" ковід, знаходяться дуже глибоко, тому аналіз береться ледь не з гайморових пазух. Якщо ж легенько поводити паличкою в носі, то діла не буде. Точніше, буде, просто тест, скоріш за все, буде негативним, а якщо ще точніше — то хибно-негативним.

Я здам відразу два — експрес-тест на антиген COVID-19, як (спойлер!) пропуск на роботу в лабораторії, та — ПЛР, як пропуск назад на роботу у редакцію. Тож сльози доведеться витирати двічі.

Тест на антиген дуже схожий на тест на вагітність — чекаєш 15 хвилин і дивишся, якщо смужка одна — здорова, дві — на 97,3% хвора.

Сльози ще течуть, а я вже знаю, що коронавірусу в мене немає. Принаймні, зараз. Так стверджує експрес-тест.

А от що нам згодом скаже ПЛР — побачимо за пару днів після нашої роботи.

Ковід-центр

Я перевдягаюсь в одноразовий халат, одноразові рукавички, одноразову шапочку, одноразову маску і захисні окуляри. Вони багаторазові, тож їх дезінфікую. І стаю на вході у відділення зустрічати людей.

Коли ти підозрюєш у себе ковід, то, зазвичай, панікуєш, нервово шукаєш симптоми в гуглі та збентежено прибігаєш здавати аналіз. Тож моя місія — зустріти людину, заспокоїти, показати, що атмосфера не гнітюча, а зовсім навпаки, все добре і нічого поганого не трапиться. Принаймні, тут.

Люди приходять зовсім різні. Від гіпертурботливої мами, яка хоче записати свого 11-річного сина, бо в нього вже два дні температура, до дідуся, який прийшов дізнатися результати особисто, бо не бачить, "що там в тому смс прийшло".

Люди приходять сім’ями, дівчата приводять своїх хлопців і чекають, поки вони здадуть тест, бізнеследі хочуть результат на якомусь специфічному бланку для виїзду за кордон.

Одна білявка в черзі жаліється, що ледь не щодня здає ці тести, а кремезний мужчина очима посміхається на камеру, доки не бачить на бланку з результатами слово "виявлено".

Хтось боїться, що заразився, хтось хоче переконатись, що вилікувався, комусь просто конче необхідно отримати довідку. Проте всім потрібен негативний результат.

І, як не дивно, тут всі носять маски правильно. Тобто виходить за замовчуванням люди знають, як це робити, але доки не припече, чомусь не роблять.

Лабораторія

"ПЛР-лабораторія — по суті, лабораторія суворого режиму. В ній мають дотримуватись умов як чистої, так і брудної зон згідно з наказами МОЗ України", — розповідає начальниця лабораторії Марія Бойченко, а я чомусь згадую серіал "Чорнобиль".

Сюди ще не ступала нога жодного журналіста, тож інструктаж мені проводять як новій стажерці. Коли я розумію, що мало що розумію, прошу пояснювати на пальцях. Я, звичайно, вже трохи з досвідом, але ж не настільки.

Для входу в лабораторію я вдягаю повне обмундирування: в ньому погано чути, адже вуха закриті шапочкою, а зверху ще й накриті капюшоном, погано видно, бо захисне скло увесь час запотіває, і надзвичайно спекотно.

ПЛР ділиться на чотири етапи: сортування, виділення, ампліфікація і детекція.

Під час сортування аналізи на ковід відокремлюються від інших аналізів. Після цього відбувається виділення РНК з біоматеріалу, який здала людина, слини чи слизу. Все це відбувається за допомогою спеціальних реактивів. Матеріал і реактив змішуються за допомогою центрифуги.

Потім протягом 15 хвилин за температури 90 градусів аналізи нагріваються — і вуаля, РНК, в якому, можливо, є вірус, виділено.Враховуючи, що РНК — дуже летюча речовина, аналізи проводяться в ламінарних боксах, в яких вентиляцію влаштовано так, що віруси не можуть потрапити назовні.

Далі — ампліфікація. За допомогою інших реагентів РНК змушують розмножуватись — створюючи копії копій, щоб врешті вірус можна було виявити. Саме тому реакція називається ланцюговою.

Далі пробірка з дивною назвою "епендорф", якій ніби бракує титулу граф, відправляється в аналізатор, де протягом приблизно двох годин вже відбувається підрахунок — детекція.

На комп'ютер результати виводяться в кривих — їх три: синя, зелена і помаранчева. Помаранчева означає, що забір матеріалу відбувся правильно. Синя — наявність коронавірусних інфекцій в організмі, зелена — наявність саме SARS-CoV-2.

Вивчаючи криві, людина-верифікатор вже проставляє — де вірус виявлено, де не виявлено, а де не зрозуміло і варто відправити на повторний аналіз.

Кінець ковідної епохи

Я знімаю захисний костюм: спочатку екран, потім бахіли, рукавиці, комбінезон і нарешті шапочку. Мию руки не 40 секунд, а понад хвилину. Про всяк випадок. Зверху пшикаю антисептиком. Теж зайвим не буде.

Зараз всі ПЛР-тести виконуються вручну: починаючи від забору матеріалу і завершуючи визначенням, чи є COVID-19 в організмі. Проте вже скоро роботу буде автоматизовано завдяки новим аналізаторам, які зможуть виконувати по 2-3 тисячі аналізів на день без людського втручання.

На сьогодні в "Сінево" перевіряється приблизно 4-5 тис аналізів в день. 40% відсотків з них — позитивні.

Тобто майже кожна друга людина, яку я вітала на вході — прийшла з коронавірусом. Кожна друга-третя ампула з аналізами була заражена.

Щоб розвитися в організмі, вірус має копіюватись. Сінево використовує високочутливі німецькі реагенти, тому коли на 1 мл біоматеріалу є 250 копій — тест уже його може виявити, в той час, як у більшості лабораторій вірус виявляється починаючи з 400 копій. Такої кількості можна досягти десь за пару днів, в залежності від швидкості перебігу хвороби.

Я їду додому і прикидаю, скільки часу в мене є, щоб написати цей текст, за умови, що якщо я захворіла і сил працювати у мене не буде. Проте ні на ранок наступного дня, ні через день чи два дихати не стає важче, температура не підіймається вище 36 і чомусь 5, запахи й смаки відчуваються, а якщо вважати втому і біль у м’язах симптомом — то я почала хворіти ще до того, як коронавірус з’явився.

Згодом приходять результати ПЛР з позначкою "не виявлено".

Аліна Полякова, Українська правда.

Фото: Даша Дот, Владислав Скавронський.

Читайте також:

На власному досвіді. Як я працювала в лабораторії "Сінево" і перевіряла свої аналізи