З початку року 47 українцям пересадили шкіру

З початку 2023 року донорська шкіра врятувала життя 47 українців.

Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я.

Після початку повномасштабної війни, коли зросла кількість поранених з опіками, в Україні почали більше виготовляти та застосовувати біоімпланти.

Алотрансплантати (матеріал на пересадку) шкіри (АШ) вже понад рік використовують для лікування військових та цивільних із великою площею опікового ураження.

"Відповідна методика – одна з найдієвіших під час лікування опіків II-III ступеня", – кажуть у МОЗ.

Станом на початок липня 2023 року виготовили близько 10 м² алотрансплантатів шкіри. З них приблизно 8,7 м² вже використали для порятунку пацієнтів.

Наразі 8 цивільних та військових медзакладів в Одесі, Києві, Львові, Черкасах, Вінниці й Дніпрі використовують алотрансплантати для лікування опікової хвороби.

Як відбувається трансплантація шкіри

За сучасними протоколами, на першому етапі пацієнтам видаляють "мертву" шкіру. Для пришвидшення процесу загоєння уражену ділянку шкіри на кілька місяців прикривають біоімплантами від померлого донора.

"Звісно, для цього підійде й свиняча шкіра. Втім, вона здатна ефективно виконувати свою функцію менше ніж два тижні. Після — її необхідно видалити. За цей час важкі опіки просто не встигають загоїтись. Тож у випадках, коли ділянка ушкодження велика й пацієнт потребує якнайшвидшої стабілізації стану, застосування АШ — чи не єдиний результативний спосіб лікування", - пояснюють у МОЗ.

Імплантація алотрансплантатів шкіри не потребує підбору пари "донор-реципієнт", оскільки після обробки та консервування біоматеріали стають низькоімуногенними, тобто такими, що не викликають різку імунну відповідь.

Як наповнюють "банки шкіри"

Перші "банки шкіри" запустилися в Дніпропетровському відділенні ДП "Біоімплант" МОЗ України та на базі Львівської міської лікарні швидкої допомоги ім. Св. Пантелеймона. До цього часу імплантація біоімплантатів шкіри в Україні не застосовувалась. Лікування опікової хвороби проводили з використанням штучних покриттів або ксенографтів (матеріалів тваринного походження).

Процес виробництва АШ можна розбити на три умовні етапи:

• отримання згоду родичів померлих донорів на вилучення фрагментів шкіри донора;
• вилучення фрагментів шкіри померлого донора з подальшим пакуванням у стерильні герметичні пакети і внесення інформації про це до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ);
• в умовах контрольованого температурного режиму анатомічні матеріали транспортуються до виробничих приміщень, де проходять подальшу обробку та консервування.

В результаті з’являються стерильні біоімплантати АШ, які за умови правильного зберігання залишаються придатними до 2 років.

Від чого залежить запас донорської шкіри

Запаси в банках шкіри насамперед залежать від людей, які готові надати згоду на вилучення біоматеріалів задля порятунку інших.

Також важлива кількість закладів із відповідною ліцензією, які мають право вилучати анатомічні матеріали.