5 небезпечних станів у вагітних: які симптоми не варто ігнорувати

Існують симптоми, які повинні особливо насторожувати під час вагітності. Вони можуть вказувати на розвиток небезпечних станів як для майбутньої матері, так і для малюка.

Серед таких "червоних прапорців": сильний головний біль, значна нудота, вагінальна кровотеча та судоми.

Щоб дізнатися, як розпізнати 5 небезпечних станів у вагітних та які симптоми не можна ігнорувати, "УП. Життя" використала джерела American College of Obstetricians & Gynecologists, Healthline, National Health Service, Cleveland Clinic та Mayo Clinic.

• Прееклампсія

Прееклампсія – це серйозне порушення артеріального тиску, яке може виникнути під час вагітності або незабаром після пологів. Це одна з провідних причин смертності у світі серед жінок, плодів та новонароджених.

Найчастіше прееклампсія розвивається після 20-го тижня вагітності, проте може виникати раніше або навіть у післяпологовому періоді та супроводжується підвищенням тиску > 140/90 мм рт. ст..

Точні причини прееклампсії наразі невідомі, а її перебіг може варіювати від легкого до тяжкого. Тяжка форма (коли артеріальний тиск становить > 160/110 мм рт. ст.) вимагає негайної госпіталізації.

Особливо небезпечні симптоми прееклампсії у вагітних, на які варто звернути увагу:

• сильний головний біль;
• затуманення зору або тимчасова втрата зору;
• біль у верхній частині живота;
• нудота;
• блювання;
• запаморочення;
• задишка;
• зменшення кількості сечі;
• раптове збільшення маси тіла;
• набряки обличчя та рук.

Негайно зверніться до лікаря або викликайте швидку допомогу, якщо у вагітної з'явилися сильний головний біль, порушення зору або біль у животі.

У деяких випадках тяжка прееклампсія може призводити до порушення кровопостачання плаценти (це спричиняє серйозні ускладнення як для матері, так і для плода).

• Гестаційний діабет

Гестаційний діабет – це форма цукрового діабету, яка вперше діагностується саме під час вагітності.

Це означає, що після пологів у жінки також зберігається підвищений ризик розвитку діабету. Як і цукровий діабет 2 типу, гестаційний діабет зумовлений інсулінорезистентністю (станом, за якого організм недостатньо ефективно реагує на гормон інсулін).

У більшості жінок гестаційний діабет не має виражених симптомів, а виявляється під час перевірки рівня цукру в крові.

Якщо рівень цукру в крові стає занадто високим (гіперглікемія), можуть розвинутися такі ознаки:

• підвищена спрага;
• потреба частіше, ніж зазвичай, ходити в туалет;
• сухість у роті;
• втома;
• затуманення зору.

Хоча більшість жінок із гестаційним діабетом народжують здорових дітей, цей стан може підвищувати ризик того, що дитина матиме більшу за норму масу тіла при народженні, жовтяницю новонароджених чи дихальні розлади.

Це пов'язано з тим, що при високому рівні цукру в крові матері глюкоза легко проходить через плаценту до дитини. Проте інсулін, який утворюється в організмі жінки, до дитини не проникає. Тому плід змушений самостійно виробляти багато інсуліну.

Це перевантажує підшлункову залозу дитини та підвищує ризик великої ваги при народженні, гіпоглікемії після пологів та проблем з обміном речовин у майбутньому.

Тому під час вагітності обов'язково проводять глюкозо-толерантний тест – обстеження, яке показує, як організм вагітної жінки реагує на цукор.

Раннє виявлення гестаційного діабету дозволяє вчасно скоригувати харчування або лікування та зменшити ризики для матері й плода.

• Передчасне відшарування плаценти

Передчасне відшарування плаценти виникає тоді, коли плацента частково або повністю відокремлюється від стінки матки до народження дитини. Через це плід не може отримувати достатню кількість кисню та поживних речовин.

У дитини це може викликати гіпоксію, затримку розвитку, передчасні пологи або навіть загибель. У матері можливі сильна кровотеча, анемія, порушення згортання крові та потреба в екстреному кесаревому розтині.

Найчастіше цей стан трапляється у третьому триместрі вагітності (найчастіше після 24-26 тижня).

Основні симптоми, при яких варто обов'язково звернутися до лікаря:

• вагінальна кровотеча;
• перейми (скорочення матки);
• значний біль у животі.

Точна причина розвитку відшарування плаценти не завжди відома. Вважається, що фізична травма може порушити прикріплення плаценти. Також підвищений артеріальний тиск здатен пошкоджувати зв'язок між плацентою та маткою.

Імовірність відшарування плаценти також вища у жінок, які курять.

• Передчасні пологи

Передчасними вважаються пологи, що відбуваються між 20 і 37 тижнями вагітності.

Передчасні пологи виникають спонтанно та потребують невідкладної медичної допомоги.

Факторами ризику передчасних пологів є:

• куріння;
• недостатнє медичне спостереження під час вагітності;
• багаторазові аборти в анамнезі;
• попередні передчасні пологи;
• інфекції сечових шляхів та інші інфекційні захворювання.

Часто кілька факторів ризику поєднуються одночасно, підвищуючи ймовірність передчасних пологів. Їх розвитку також можуть сприяти багатоплідна вагітність, хронічні захворювання матері, аномалії матки або шийки матки, стрес та травми.

Симптоми передчасних пологів, при яких необхідно одразу звертатися до лікаря:

• перейми;
• тупий біль у попереку;
• відчуття тиску в області таза або нижньої частини живота;
• вагінальна кровотеча;
• відходження навколоплідних вод (водянистої, наповненої слизом рідини).

За даними наукових досліджень, шанси виживання немовлят зростають, залежно від тижня вагітності, коли відбулися передчасні пологи: приблизно 10-30 % при 22-23 тижнях, 50-70 % при 24-25 тижнях.

Вчені також зазначають, що 90 % немовлят, народжених після 28 тижня, мають високі шанси на виживання при застосуванні сучасної неонатальної допомоги.

• HELLP-синдром

HELLP-синдром (від англ. Hemolysis, Elevated Liver enzymes, Low Platelet count – гемоліз, підвищені печінкові ферменти та знижена кількість тромбоцитів) – це стан, що характеризується порушеннями з боку печінки та системи крові у вагітних.

Цей діагноз ставиться лікарем на основі клінічних симптомів та комбінації багатьох аналізів, оскільки окремого тесту саме на HELLP-синдром не існує та його достатньо важко діагностувати.

Точна причина HELLP‑синдрому невідома. Він може розвиватися як самостійно, так і на тлі прееклампсії. Інші фактори ризику включають:

• HELLP‑синдром у попередній вагітності;
• вік старше 35 років;
• попередні пологи;
• хвороби нирок, діабет або підвищений кров'яний тиск у матері.

Основні симптоми, при яких варто звернутися до лікаря:

• нудота;
• біль у животі, зазвичай у правій верхній частині;
• головний біль;
• набряки та швидке збільшення ваги;
• біль при глибокому диханні;
• неконтрольовані носові кровотечі;
• судоми.

Немає відомого способу повністю запобігти HELLP‑синдрому. Проте регулярне спостереження у лікаря – найкращий спосіб зменшити ризик більшості ускладнень вагітності.