7 міфів, які заважають вам звернутися до психолога
У фільмах та серіалах часто показують, як звично за кордоном ходити до свого психолога або психотерапевта.
Якоюсь мірою це навіть престижно.
В Україні ж така практика не поширена і часто можна почути, що це надто дорого, хоча психологічна допомога буває як платна, так і безкоштовна.
Але "дорого" – це тільки одна з причин.
Що ж насправді стримує нас від візиту до такого спеціаліста?
Озвучуємо та розбираємо сім найпопулярніших міфів про психотерапію.
"Психотерапія – це завжди дуже довго"
Необов'язково.
На першій зустрічі психотерапевт запитає про різні аспекти життя та суть вашого звернення, тобто проведе діагностику.
Іноді діагностика займає дві зустрічі. Чим ретельніше вона проведена, тим зрозуміліше: з якими проблемами варто працювати найперше, що підтримує існування проблеми зараз, які методи обрати.
Добра діагностика – ніби мапа для клієнтів та їхніх психотерапевтів. Після неї, якщо забажаєте, вам повідомлять бажану кількість зустрічей, які потрібні для розбору труднощів, навчанню нових навиків. Хоча ця цифра приблизна, проте дасть уявлення про період роботи з фахівцем.
Варто розуміти, що з психотерапевтом ви проводите, в середньому, годину на тиждень.
Почувши фразу: "Схоже, нам знадобиться принаймні шість місяців для терапії", порахуйте: шість місяців – це 24 години роботи з фахівцем.
Чи 24 години – це так багато проти ваших 20, 30 та 40 років попереднього досвіду?
Візити до психотерапевта в певних випадках тривають декілька років або й усе життя. Причиною може бути цікавість людини до себе та власного внутрішнього світу.
Крім цього, тривала підтримуюча терапія рекомендована людям, які мають психічні розлади. Часто її поєднують з прийомом ліків.
"У нас нема хороших фахівців, тому навіть не буду пробувати"
В Україні багато шкіл психотерапії. Щоб називатися психотерапевтом, слід пройти додаткове навчання від 3 до 5 років. Навчання включає: регулярну практику, роботу в групах, самостійне навчання, супервізію (наставництво).
Щоб отримати сертифікат психотерапевта слід виконати ряд умов та довести свою професійність.
[BANNER2]
Звичайно, це не виключає, що є фахівці, які недостатньо добре підготовлені або не мають певних якостей, які потрібні для роботи з людьми.
Втім, ви завжди можете збільшити шанси знайти хорошого фахівця, якщо:
- перевірите його освіту, наявність дипломів та сертифікатів. Це вбереже від тих, хто практикує без жодного права та підґрунтя.
- пошукаєте інформацію про психотерапевта. Хтось знаходить сторінку в соціальних мережах, особистий сайт або статті, написані фахівцем. Так ви інтуїтивно дізнаєтеся: наскільки мені буде комфортно прийти на першу зустріч? Чи є щось таке в поглядах людини, що мені суттєво заважає чи не подобається?
- прислухаєтесь до себе на першій зустрічі. Якщо вам дадуть відповідь на організаційні питання, будуть коректними та емпатійними, у вас виникне відчуття, що вас чують, то є сенс продовжувати роботу з цією людиною.
"У мене немає на це часу"
Зазвичай, так говорять зайняті люди або ті, хто живе у великих містах і розуміє: дорога до фахівця може бути викликом через корки та пересадки.
Якщо ви цінуєте свій час або у вас немає можливості їздити в кабінет до психотерапевта, достатньо домовитися про онлайн-зустрічі. Тоді в потрібний момент ви підключитесь до інтернету та будете працювати з людиною, де би вона не мешкала. Це особливо цінно, якщо ваш психотерапевт живе в іншому місті або навіть країні.
Робота онлайн має ще одну часову перевагу. Можете домовлятися про зустріч з фахівцем вранці, перед вашою роботою, або пізно ввечері.
А є такі, хто виділяє обідню перерву, щоб попрацювати з психотерапевтом.
Обирайте для себе найбільш зручний варіант.
"Все не настільки погано, щоб звертатися за допомогою"
Піклування про свій емоційний стан можна порівняти з регулярним відвідуванням стоматолога: ви не чекаєте, поки карієс зіпсує всі зуби, а регулярно приходите на огляд чи лікування. Тут працює те ж правило.
[BANNER3]
Чим скоріше ви прийдете до психотерапевта, тим швидше вдасться знайти рішення та не довести ситуацію до загрозливих масштабів.
Отож, чекати, поки стане зовсім кепсько, нераціонально. Потім ви витратите більше часу та коштів, адже доведеться довше працювати з фахівцем.
"З мене будуть насміхатися"
Частина клієнтів гордо каже друзям чи колегам: "Сьогодні я йду своєї до психологині". Для них це вже в порядку речей, тому не складно розповідати про психотерапію іншим.
Є й ті, хто багато місяців поспіль приховує цей факт не лише від друзів, але й від близьких. І це – їх право: замовчати чи розповісти іншим.
Не завжди вдасться переконати інших, що вирішувати свої труднощі з психотерапевтом краще, ніж нічого не робити.
Та й чи потрібно когось переконувати? Зрештою, терапія – це те, що ви робите для себе та покращення вашого життя. Якщо вам не до душі, аби хтось довідався, можете не говорити про візити до психотерапевта.
"Мої проблеми вирішаться самі по собі"
Дійсно, іноді проблеми вирішуються, бо ви щось для цього робите або з'являються сприятливі обставини.
Проте буває так, що ви вже кілька місяців чи років живете в стані напруження, стресу або хронічної втоми, пригніченості. І – ситуація не змінюється, а навпаки погіршується.
[BANNER4]
Аби не довести проблеми до критичного рівня, поспілкуйтеся з фахівцем. Можливо, рішення прийде до вас вже через кілька зустрічей або ви знайдете внутрішню опору, щоб давати раду з новими викликами в житті.
"Одними розмовами не допоможеш"
Психотерапевти працюють не лише через діалог. Часто клієнтки та клієнти отримують домашні завдання: вони ведуть різного роду щоденники, читають статті або оповідання, малюють життя в формі карти, пишуть свої досягнення та листи, відвідують нові місця.
Інколи проводяться поведінкові експерименти, щоб перевірити, як ситуація буде виглядати насправді, як людина буде почуватися.
Розбиваються цілі та тестуються маленькі кроки.
Створюються гугл-анкети, щоб зібрати дані для покращення психотерапії окремої людини.
Іноді проводяться тести, зокрема, щоб визначити рівень депресії та життєві цінності.
Велика увага приділяється грунтовному навчанню новим навичкам та поведінці, яких бракує людині.
Все це вона забирає з собою – і ефективно використовує в щоденному житті.
Марта Приріз, психологиня, в процесі отримання психотерапевтичної освіти, спеціально для УП.Життя
Всі світлини від Depositphotos
Вас також може зацікавити:
10 міфів про депресію. Спростовує психолог
Як підтримати людину з депресією. Інструкція від психолога
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.