Краще розуміти лікаря: нейрохірург Ярослав Зінькевич
Ярослав Зінькевич – лікар-нейрохірург у Центрі нейрохірургії лікарні "Феофанія".
Він практикує уже 16 років і спеціалізується на нейроонкології, хірургії основи черепа, функціональній нейрохірургії та інсультах.
Своє становлення починав в Інституті нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова НАМН України. Зараз "під крилом" Олександра Возняка – одного з провідних фахівців і найсильніших нейрохірургів в Україні.
| Ярослав Зінькевич – лікар-нейрохірург |
Незважаючи на традиційну для медицини династійність, Ярослав прийшов у сферу з фізико-математичної школи, яку під впливом родини замінив на медичний ліцей.
У 1997 році Ярослав вступив до Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, який закінчив у 2003 році.
Сьогодні Ярослав Зінькевич – один із провідних нейрохірургів в Україні.
На його рахунку сотні успішних операцій та членство у робочій групі Міністерства охорони здоров’я України за напрямом закупівель для лікування торсійної дистонії.
Ярослав розповів "Українській правді. Життя" про свою роботу, специфіку професії та перспективи нейрохірургії в Україні.
Бути нейрохірургом
Я люблю, коли складно. Тому мені було легко визначитися із нейрохірургією. У цій роботі ти просто ніколи не зупиняєшся.
Спочатку твоє життя складається із суцільного навчання і асистування, а потім ти не виходиш з операційної, вдосконалюючи свої навички та здобуваючи нові вміння.
Тут надважливо, щоб поруч були гарні вчителі, які не тільки передадуть свої знання, але й підтримають, вмотивують у найважчі моменти. Я таких мав і щиро їм вдячний за це.
Зараз звичайний робочий день розпочинається о 6.00-6.30 в операційній. А закінчується – як поталанить. Адже крім операцій ще є чергування, прийом хворих, робота з документацією.
Неопераційними днями в нас є вихідні, але й це не завжди – допомога може знадобитися у будь-який час.
Тільки минулого року у відділенні нейрохірургії "Феофанії", що розраховане на 20 ліжок, було прооперовано близько 500 осіб.
Для нейрохірурга головне – досвід, якого він набуває з кожним новим пацієнтом. Ми асистуємо старшим, більш досвідченим колегам, а потім і самі стаємо для когось наставниками. Без цього професійне зростання неможливе.
Профіль роботи
Один із напрямів моєї спеціалізації – лікування торсійної дистонії.
В Україні дуже погана обізнаність про це захворювання у медичних колах, зокрема у регіонах.
Так склалося, що рухові розлади – загалом не дуже вивчена тема, через це нерідко пацієнту довго не можуть встановити вірний діагноз та призначити дієве лікування.
| Один із напрямів спеціалізації Ярослава Зінькевича – лікування торсійної дистонії |
Наприклад, у лютому ми оперували пацієнтку Ксенію.
Перші ознаки хвороби у неї з'явилися, коли їй було 7-8 років. Почала тремтіти ліва рука, потім права, стало важко писати. Через деякий час з'явилася кульгавість.
З шостого класу Ксенія більше не могла відвідувати школу і перейшла на домашнє навчання. Хвороба стрімко прогресувала, але ніхто не міг точно визначити, що відбувається.
Дівчинку намагалися лікувати препаратами, які не були ефективними. Поліпшень ніяких не спостерігалося.
Так тривало три роки, поки дівчині не був встановлений вірний діагноз – торсійна дистонія.
Від чого залежить успіх операції
Професійні здібності лікаря – перед усім.
Друге – це обладнання. Нейрохірургія надзвичайно технологічна, і забезпечення сучасним оснащенням збільшує ймовірність досягнення позитивного результату.
Третє – злагодженість роботи команди в операційній, професійність кожного однаково важлива. Усі – нейрохірург, асистент, анестезіолог, медсестра, мають виконувати свою частину роботи чітко, вчасно і на найвищому рівні.
А ще неможливо оперувати без плану "Б" – така вже специфіка нашої роботи. В будь-який момент щось може піти не так, і треба бути готовим до цього – вміти реагувати швидко та холоднокровно.
Це не означає, що ми безстрашні, ми просто вчимося не панікувати, а страх разом зі знанням усіх можливих наслідків тієї чи іншої дії допомагає не йти на зайвий ризик.
| Ярослав Зінькевич: "Професійні здібності лікаря – перед усім" |
Для нас важливо навчитися зважено оцінювати всі можливі ризики та обирати оптимальне рішення за поточних умов для збереження життя і здоров’я пацієнта.
Ми використовуємо метод нейростимуляції – вживлення в підкіркові ділянки головного мозку електроду для глибокої стимуляції мозку.
В Україні перша така операція була проведена у 2012 році в Інституті Ромоданова. Така хірургія можлива тільки за виконання двох умов – наявності підготовлених фахівців та спеціалізованого обладнання.
Це є найбільш ефективним у лікуванні генералізованої форми торсійної дистонії та практично не має аналогів у світі.
Сьогодні в Україні працює два центри, де пацієнти можуть отримати таке лікування – Центр нейрохірургії у "Феофанії" та Інститут Ромоданова.
Єдиний мінус – висока вартість нейростимулюючої системи. Та з 2017 року завдяки зусиллям пацієнтської організації "Об’єднання хворих на торсійну дистонію" нейростимуляторами хворих забезпечує держава.
Зараз система працює так: хворий звертається за консультацією до невролога, який має встановити або підтвердити діагноз – це дистонія чи ні, потім нейрохірург визначає, потрібна операція чи ні.
Якщо так за обома критеріями, далі хворому надається довідка до його місцевого невролога, з якою останній має звернутися до місцевого Департаменту охорони здоров’я.
Після цього складається бюджетна карта, і Міністерство охорони здоров’я формує запит щодо потреби. Заявки поточного року йдуть у бюджет наступного.
В той же час ті, кому потрібна невідкладна допомога, можуть її отримати у найкоротші строки. Наприклад, у 2018 році були випадки екстреного забезпечення пацієнтів необхідним обладнанням. Все залежить від клінічного стану пацієнта. Завдяки максимально оперативній, злагодженій та професійній роботі лікарів, Міністерства, закупівельника нейростимуляторів – компанії Crown Agents та виробника ми швидко отримали необхідні стимулятори та успішно прооперували пацієнтів.
Хотілося б, аби не тільки пацієнти з торсійною дистонією мали державну підтримку, а й хворі з хворобою Паркінсона, ессенціальним тремором та іншими руховими розладами набули державного фінансування.
Проблеми та перспективи нейрохірургії
Як член Робочої групи МОЗ України за напрямом закупівель для лікування торсійної дистонії можу сказати, що у 2017 році механізму надання допомоги таким хворим довелося створювати фактично з нуля.
Відтоді як лікування цієї хвороби стало безкоштовним в Україні, зроблено вже немало. На 2019 рік у нас заплановано 16 оперативних втручань.
У лютому на базі "Феофанії" ми провели навчальні тренінги для українських хірургів та неврологів за участі досвідчених зарубіжних колег.
Та залишається ще багато над чим працювати. Наприклад, нам конче потрібно створити реєстр хворих. Це набагато спростило б планування потреби.
За неофіційними даними, зібраними пацієнтською організацією "Об’єднання хворих на торсійну дистонію", в Україні сьогодні близько 30 осіб страждають на це захворювання.
Як на мене, цифра далека від реальності. Якби ми мали реєстр, кожен невролог, який має такого пацієнта, заносив би туди дані, і ми б мали реальну картинку.
А так інформація збирається скоріше по крупинці – десь спрацювало "сарафанне радіо", десь хтось побачив сюжет на телебаченні і сам зв’язався з пацієнтською організацією або Наталією Тітовою – її засновницею.
Вирівнювання цього інформаційного дисбалансу є задачею неврологів нашої робочої групи. Ми плануємо провести ряд освітніх заходів для регіонів, в рамках яких будемо щільно працювати з неврологами на місцях для передачі їм досвіду і навичок виявлення торсійної дистонії. У цьому ми розраховуємо на підтримку спеціалізованих центрів, які займаються руховими розладами – маємо такі у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Черкасах.
Навчання за свій кошт
На мою думку, все йде так, як і має йти. Рівень нейрохірургії в Україні зростає – хай не такими темпами, як комусь, можливо, хотілося б, але процес іде.
У лікарні "Феофанія" двері завжди відкриті для всіх бажаючих набратися досвіду у функціональній нейрохірургії. Активно працюємо з лікарями інших медичних установ.
Регіони теж підтягуються – вони демонструють результати своєї роботи на рівні з центральними та світовими.
Тим більше, зараз багато можливостей їздити, вчитися.
| Рівень нейрохірургії в Україні зростає, переконаний Ярослав Зінькевич |
Мене дуже вразили клініки Японії, ми протягом місяця навчалися майстерності та професіоналізму японських лікарів, їх організації роботи в лікарнях.
Я проходив курси, майстер-класи та воркшопи з техніки хірургії основи черепа в Італії та Америці, з функціональної хірургії – в Амстердамі та Польщі.
Світ відкритий – провідна професура готова ділитися досвідом, приймати наших лікарів у себе, а також приїжджати сюди.
Навчаємося ми переважно за власний кошт, далеко не всі медичні заклади мають можливості оплачувати стажування, участь у конференціях своїм співробітникам. Та це не є якимось вирішальним фактором. Можливості можна знайти за бажання.
На першому місці – тільки невтомна та невпинна робота над собою. Головне – бажання розвиватися і готовність дуже багато працювати. Треба розраховувати на те, що є, і працювати з цим, не чекаючи на ідеальні умови.
Марія Володіна, Олена Красова, спеціально для УП.Життя
Всі світлини надані героєм публікації
Ще історій про прогресивних лікарів:
Амбулаторія як цукерочка: як лікарка перевернула медицину в селі з ніг на голову
Тут лікарі звільняються, щоб стати приватними: як і навіщо змінюється медицина Світловодська
Не виїхали за кордон, бо з’явились можливості тут: історія родини сімейних лікарів на Львівщині
Також корисно знати:
Медреформа 2019: права пацієнта, куди скаржитись на порушення, і що впливає на зарплату медиків
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді спілкуватися з вами у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.