ПОДКАСТ: Чому ми так любимо секс? Пояснює нейрофізіолог

14 лютого – День всіх закоханих.

Нам може подобатись цей день, може ні, але будь-яка людина не залишається байдужою до питання сексу та кохання.

Чому?

Бо це основа виживання нашого виду.

На випуск подкасту "Температура – нормальна", який присвячено Дню Святого Валентина, ми запросили нейрофізіолога, кандидата біологічних наук та співзасновника освітньої та нейротехнологічної компанії Beehiveor Віктора Комаренка.

Ми розпитали його про те, що цікавого наука може розповісти нам про секс.

Подкаст "Температура – нормальна" виходить кожної п’ятниці.

Підписуйтесь на наш подкаст у додатках Apple Podcasts, Google Podcasts, Spotify, Overcast, RSS

З цього подкасту ви дізнаєтесь:

• Як мозок реагує на секс.
• Як оргазм змінює наш мозок.
• Чим ми керуємось при виборі партнера?
• Чи можемо ми вплинути на вибір людини, яка нам подобається.
• Чому еволюція вирішила, що секс – це найкраще, що можна вигадати заради життя на планеті?

Секс допомагає мозку стати розумнішим

Любов, секс, кохання – це все питання виживання виду.

На будь-який фізіологічний процес, який відбувається з людиною, так чи інакше впливає нервова система. І навпаки – мозок здатний змінюватися та реагувати на те, що впливає на організм ззовні.

Мозок надзвичайно позитивно реагує на секс.

Що саме відбувається?

Секс – поведінка, яка забезпечує запліднення яйцеклітини та передачу генетичної інформації, й природа так задумала, що ми маємо отримувати від цього задоволення.

Любов, секс, кохання – це все питання виживання виду. Фото sbego/Depositphotos

Заняття коханням провокує в мозку синтез і виділення речовин, які активують формування нових нервових зв'язків та навіть нових нейронів у окремих мозкових ділянках.

Наприклад, є така ділянка мозку як гіпокамп або "морський коник", який відіграє одну з ключових ролей у когнітивних процесах. Саме гіпокамп внаслідок заняття сексом здатен формувати більше нервових зв'язків та нервових клітин.

Отож завдяки сексу наш мозок краще проявляє свою пластичність, що може впливати на ефективність його функціонування

Не весь секс однаковий

Секс також впливає і на рівень кортизолу в організмі, який також відомий як "гормон стресу".

Сексуальний досвід можна розділити на два типи: "гострий секс" та "хронічний секс".

Власне, така термінологія використовуєтсья в англомовній науковій літературі.

"Гострий секс" – це новий сексуальний досвід з новим партнером.

"Хронічний секс" – це вже стабільні сексуальні стосунки. До речі, для щурів, в умовах експерименту, тривалі сексуальні стосунки – це близько 2 тижнів.

Ці види сексу по-різному моделюють нашу адаптацію до стресових факторів.

Звичайно, "гострий секс" – це більший стрес. Будь-який новий фізично-близькій контакт з одного боку підвищує пластичність мозку, з іншого – підвищує й виділення кортизолу.

[BANNER1]

А от хронічний секс – на фоні активації процесів формування нервових контактів, зменшує рівень кортизолу у тварин.

Можна зробити висновок, що наявність постійного статевого партнеру - один з факторів адаптації до стресу.

Отож мати регулярний секс із стабільним партнером дійсно корисно для вашого здоров'я.

Цей прекрасний оргазм

Значення оргазму не так вже й перебільшено, він дійсно має масштабний та генералізований вплив на наш організм, впливає і на фізіологічні, і на психічні процеси.

Досліджень щодо оргазму дуже багато. Є навіть науковці, яких цілком можна назвати "оргазмознавцями". Це дослідники, які вивчають оргазм в тому числі й з точки зору нейрофізіології.

Як проходять такі дослідження?

Обстежуваного чи обстежувану поміщають в томограф й там його чи її партнерка/партнер ласками доводять до оргазму.

В цей момент фіксується активність в різних ділянка мозку.

Це класичні експерименти і добровольців на роль обстежуваних вистачає.

І от якщо порівнювати оргазм чоловіків та жінок, то виявляється, що у них активуються неоднакові зони мозку.

У жінок під час оргазму активується більша кількість структур мозку.

Якщо подивитись на МРТ-зображення мозку жінки під час оргазму, то він дуже яскравий. Це справжній вибух мозкової активності.

Під час оргазму мозок перенаповнюється кров'ю. Але мозок – це такий орган, який не вміє зберігати ресурси, тож чим більше крові туди надходить, тим ефективніше мозок виконує якісь свої функції й забезпечує всі складні процеси, які в ньому відбуваються.

Є відомий канадський дослідник оргазму українського походження. Його звати Барі Комісарук. Він має величезну кількість публікацій на цю тему.

Так от, за його словами, кровопостачання мозку під час сексу можна порівняти з тим, яку насиченість кров'ю має мозок гросмейстерів під час партії в шахи.

Якщо казати про задоволення, то задоволення під час сексу можна порівняти з відчуттями від прийому наркотичних речовин.

Багато людей, які приймали кокаїн, порівнювали свій стан з подовженим генітальним оргазмом.

Саме тому, це те задоволення, яке нам хочеться повторити.

Гормони, нейромедіатори та кохання

Біохімія мозку змінюється під час оргазму, і ці зміни впливають на поведінку людей.

Це відображається, наприклад, у формуванні прив'язаності.

Оргазм активує ті нейромережі, які виділяють важливі для близьких стосунків речовини.

Перш за все це нейромедіатори дофамін, серотонін та гормон окситоцин.

Дослідники помітили, що під час оргазму активується одне із ядер гіпоталамусу – паравентрикулярне ядро. Саме цей процес і провокує виділення окситоцину.

Останній має цілу низку функцій, зокрема формує відчуття прив'язаності та бажання піклуватися один про одного.

[BANNER2]

Окситоцин пришвидшує забування наших попередніх партнерів.

Чим більше ми маємо сексуальних стосунків з людиною, тим більше прив'язуємось до неї.

Біохімія мозку змінюється під час оргазму і ці зміни впливають на поведінку людей. Фото: bezikus/Depositphotos

Окситоцин впливає також на репродуктивну функцію.

Він стимулює жіночі статеві органи: під його дією змінюється тонус м'язів та рухова активність стінок статевих органів. І це дуже важливо для підвищення шансів запліднення.

Скорочення стінок матки забезпечує всмоктування еякуляту (сперми) з вагіни в матку.

До того ж, відбувається перерозподіл еякуляту, який потрапляє в яйцевід: під дією окситоцину більше потрапляє в той яйцевід, який веде до домінантної фолікули, де власне і дозріла яйцеклітина.

Таким чином одна з функцій жіночого оргазму – підвищити ймовірність запліднення.

Всі ці процеси більш характерні для тієї частини місячного циклу, коли жінка найбільш фертильна.

Як ми обираємо партнера

На цей процес впливає дуже багато факторів. Наприклад, вплив культури, виховання тощо.

Але біологічні механізми вибору партнера іноді такі потужні, що перебивають наші уявлення про жіночу чи чоловічу красу, яку ми виховуємо в собі впродовж усього життя під впливом соціуму.

На підсвідомому рівні ми, так чи інакше, оцінюємо зовнішність людини на здатність бути репродуктивним, як носія бажаних ознак, а у випадку жінки – щодо можливості виносити та виховати дитину.

Які ознаки ми мимоволі, абсолютно несвідомо, аналізуємо?

Перш за все, пропорції.

Симетричність обличчя. Сильна асиметрія обличчя часто є наслідком спадкових захворювань чи схильності до них.

Оцінка статури в цілому та пропорції між різними ділянками тіла. Принцип золотого перетину і тут працює на 100%.

Люди навіть із надмірною масою, але із збереженими пропорціями, видаються нам красивими

Чи можемо ми вплинути на вибір партнера?

[BANNER3]

В якійсь мірі так. Особливо, якщо знаємо його/її ідеали та цінності, адже велике значення має соціальний фактор і він також формує наш вибір.

Наприклад, ви можете рухатись до тих стандартів, які має ваш об'єкт уваги, і підвищити свою успішність у потенційного партнера.

У статевих стосунках у всіх тварин саме самка обирає з ким їй спарюватись. Вони дуже виважені у своєму виборі.

Все починається з яйцеклітини. Це великі за розміром клітини, які для свого формування і зберігання потребують великої кількості ресурсів жіночого організму.

Тому і кількість цих клітин обмежена.

А ще ж ресурсів вимагає і процес виношування плоду, народження та вигодовування дитини.

Тому позиція жінок щодо чоловіків егоцентрична, і саме самці зі шкіри лізуть аби сподобатись самці.

На підсвідомому рівні ми, так чи інакше, оцінюємо зовнішність людини на здатність бути репродуктивним. Фото Alla Serebrina/Depositphotos

Жінки ж, у свою чергу, знайшли спосіб бути більш привабливими, звертати на себе увагу більшої кількості чоловіків та завдяки цьому мати більший вибір. Адже це важливо, щоб передати дитині найкращі гени.

Як альфа-самці програли сім'янинам

Як і було сказано раніше, статева поведінка – це стратегія виживання виду.

В тому числі І від цієї стратегії залежить кількість партнерів, що мають представники того чи іншого виду тварин.

З одного боку, біологічна "задача" будь-якого самця передати якомога більше своїх генів. Отож спаритись з більшою кількістю самиць.

Задача самиці – обрати "правильного самця", як носія найкращих генів.

Але на тривалість стосунків впливає і стратегія догляду за дитинчам.

Як це пояснюють антропологи: будь-який альфа-самець має максимальний доступ до самиць і можливість їх запліднити, але не брати участь у догляді за дітьми.

Але у випадку з людьми догляд та виховання дітей вимагає дуже багато різноманітних ресурсів.

Зверніть увагу, що наші діти народжуються безпорадними.

А все через те, що у нас занадто великі розміри мозку. Якби у плода мозок був вже повністю сформованим, то розміри його голови були би більшими за розміри родових шляхів матері.

Тому самій матері забезпечити тривалий догляд за дітьми дуже важко. І варіант "поматросил и бросил" – нам не підходить.

На тривалість стосунків впливає і стратегія догляду за дитинчам. Фото halfpoint/Depositphotos

Самиці далеких наших предків "зрозуміли", що є не лише альфа-самці, а й самці нижчого рангу.

І, по-перше, вони як самці не такі вже й погані.

По-друге, самці взамін на "доступ "до самиці забезпечували її додатковими ресурсами, що вкладались у догляд за дітьми.

А самі самиці зі свого боку обмежили доступ до себе інших самців на користь свого партнера.

Чому все ж таки секс?

Колись сексу не було. Все живе розмножувалося клонуванням і це було дуже вигідно, адже чисельність популяції зростає в геометричній прогресії.

У цьому випадку кожен дочірній організм був 100% копією батьківського.

Але еволюція примусила нас змінити цю стратегію. І вся причина в мікробах.

[BANNER4]

Патогенні організми – це дуже потужний двигун еволюційного процесу.

Внаслідок запліднення зигота (запліднена яйцеклітина) має половину генів від одного з батьків, а іншу половину – від іншого. Формується унікальний новий набір генів, унікальний набір властивостей нового організму.

Таким чином статеве розмноження є гарантією різноманіття ознак в популяції виду.

І саме це різноманіття дозволяє вберегтися від шкідливої дії патогенів , за рахунок формування тих особливостей організму, що унеможливлюють шкідливий прояв збудників хвороб.

Отож кохаймося!

Воно того варте.

Наталія Бушковська, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

13 неймовірних фото розповідають, що таке справжнє кохання

Дивна наука любові: 4 виступи TED про математику, кохання та причини зрад