Що робити, коли вчергове не вдалося кинути курити? Про проблему тютюнозамісної терапії в Україні

Щороку 31 травня відзначається Всесвітній день без тютюну. Тютюнопаління в наш час – одна з найсерйозніших медико-соціальних проблем.

За оцінкою експертів ВООЗ, від хвороб, пов’язаних із курінням, у світі щорічно помирає понад 8 мільйонів осіб.

Це більше, ніж від СНІДу, малярії та туберкульозу разом узятих.

Якщо ситуація не зміниться, в 2025 році щорічні втрати становитимуть уже 10 мільйонів осіб.

В Україні тютюнопаління – опосередкована причина кожного п’ятого випадку смерті осіб віком понад 35 років.

Щороку в нас фіксують 85 тисяч смертей від хвороб, викликаних курінням тютюну (рак, хвороби дихальних шляхів, серцево-судинної системи, остеопороз, тощо).

40 українців щодня помирають від того, що не можуть розлучитися з цигаркою. І лише 3-7% курців вдається самостійно кинути палити.

Курити без тютюну

Така сумна статистика змусила уряди розвинених держав шукати варіанти порятунку їхніх громадян.

Сьогодні в багатьох країнах заборонена реклама цигарок, куріння в громадських місцях та закладах харчування. На пачках для цигарок компанії зобов'язані розповідати, а часто й ілюструвати наслідки вживання їхнього продукту. Щорічно зростають і податки на тютюнові вироби.

У результаті таких дій у деяких країнах кількість курців зменшується, але не суттєво – приблизно на ті ж 3-7%.

Наприклад, в Україні в 2019 році, після того як уряд на 20% підняв акциз на тютюнові вироби, частка населення, яке курить, з 13,9% знизилась до 13,2%.

У 1976 році з’явилася глобальна ініціатива тютюнозаміщуючої терапії – Tobacco harm reduction.

Тоді професор із Великої Британії Майкл Рассел заявив, що люди курять заради нікотину, але помирають від "вбивчого коктейлю", що потрапляє в організм із горінням тютюну.

Ідея Tobacco harm reduction – у тому, що люди, яким не вдається кинути курити, можуть значно зменшити ризики для свого здоров’я, якщо відмовляться від вживання саме тютюну.

Всесвітня організація охорони здоров’я схвально ставиться до Tobacco harm reduction.

Пластирі, снюс та е-цигарки

США одними з перших взялися впроваджувати Tobacco harm reduction.

Там із 1980-х років почали активно тестувати вживання контрольованих доз чистого нікотину через ясна, пластирі, інгалятори тощо.

Сьогодні це – схвалений із медичної точки зору спосіб вживання нікотину. Він навіть включений до Списку основних лікарських засобів ВООЗ.

Ще одним прикладом Tobacco harm reduction у світі стало бездимне вживання тютюну (снюс).

Однак міжнародне агентство ВООЗ із вивчення раку класифікує бездимний тютюн як канцероген групи 1 (несе в собі найвищий ризик виникнення раку).

Паралельно у світі розвивали ще один напрямок зменшення шкоди від тютюнопаління – створення цигарок, які були б менш шкідливими для курців.

Електронна сигарета — це пристрій, що складається з акумуляторів, нагрівального елементу й контейнера для рідини.

Вони лише імітують процес куріння, що важливо для людей, які мають залежність.

Електронна сигарета насичує організм нікотином, але при цьому не містить продуктів згоряння тютюну, які найшкідливіше впливають на здоров’я.

Минуле покоління таких пристроїв називають вейпами.

Вони, при правильній комбінації компонентів рідини та потужності пристрою, виділяють набагато менше шкідливих речовин, аніж пристрої нагрівання тютюну.

Але якщо комбінація компонентів у рідині неправильна, вейп стає шкідливим і навіть небезпечним для здоров'я курця.

Нове покоління електронних сигарет — POD-системи — містять картриджі, які поєднують у собі випарник і місце для зберігання рідини.

Головна відмінність — у хімічній формі нікотину. Прикладом таких систем є популярний в Америці JUUL.

Найбільш лояльно до електронних цигарок ставиться Велика Британія.

В 2018 році Служба громадської охорони здоров'я Англії (PHE) заявила, що щонайменше 20 тисяч осіб на рік кидають курити за допомогою електронних сигарет.

А Національна служба охорони здоров’я країни навіть розглядає можливість призначення їх безкоштовно тим, хто хоче кинути курити.

Що в Україні?

В Україні ініціатива тютюнозамісної терапії на рівні держави – все ще відсутня. Про це говорять і в ВООЗ.

Зокрема, у новому звіті від 27 квітня, Україні, серед іншого, рекомендується звернути увагу і на цей аспект боротьби з тютюнопалінням.

Українське законодавство взагалі "не бачить електронні цигарки", і не вимагає від їхніх виробників та продавців ліцензувати товар.

Відтак, покупці обирають альтернативу цигаркам на свій страх і ризик, у надії на порядність та чесність їхнього виробника.

На українському ринку е-цигарок у сегменті POD систем представлені одразу три бренди, а саме: JUUL, Joint, NOX. Усі вони працюють за однаковими принципами – використовують лише безтютюнову рідину.

Відрізняються лише місткістю своїх картриджів, смаками, розмірами, потужністю батарей, способом заряджання та ціною.

NOX – це українська компанія, що з’явилася на ринку в 2019 році.

По суті, NOX – український аналог JUUL, який працює за унікальною моделлю Closed & Recyclable.

Менеджери забирають картриджі, і в спеціальній лабораторії їх оновлюють, заправляють та доставляють клієнту повторно.

Всі компоненти безтютюнової рідини для NOX – сертифіковані, виготовляються в іноземних хімічних лабораторіях, а тому дорогі і економити на них компанія не збиралась.

Однак саме повторне використання картриджів дозволяє зробити пристрій доступнішим за ціною у порівнянні з американським аналогом у 2-3 рази.

Ні саму е-цигарку NOX, ні картриджі до неї неможливо придбати ніде, крім як в офіційного представника компанії. Таким чином у NOX борються з палінням неповнолітніх та убезпечують від підробок своїх клієнтів.

Варто пам’ятати, що ми досі не знаємо, який ефект альтернативне куріння може спричинити у довгостроковій перспективі.

Ринок тільки розвивається, людство лише почало знайомитись з альтернативними цигарками.

Тому складно говорити про їхній вплив, адже тютюн людство курить століттями, а ці е-девайси – кілька десятків років.

Корисніше за все – не курити взагалі, не вживати тютюн і його замінники в жодному вигляді. Все інше – так чи інакше впливатиме на здоров’я.

Марія Ярмоленко