Американці оновили рекомендації з харчування і всіх заплутали. Розбираємося
Суперечки про те, а що ж таке "правильне харчування" – старі як світ. Важко знайти продукт, який не підпадав під клеймо "шкідливий". Шкідливими були яйця, каші, хліб, молоко і ще ціла низка цілком собі корисних для більшості людей продуктів..
Міністр охорони здоров'я США Роберт Ф. Кеннеді-молодший активно рекламував дієтичні рекомендації, які на початку 2026 року затвердили на офіційному рівні. Вони закликають американців споживати більше білка та обмежувати вживання ультраоброблених продуктів і доданого цукру.
"Моє послання чітке: їжте справжню їжу", – заявив Кеннеді на пресконференції в Білому домі.
По34гляди Кеннеді в питаннях громадського здоров'я – суперечливі.
Наприклад, він відомий своєю антивакцинаторською позицією. А також закликав пити непастеризоване молоко.
Не дивно, що оновлені гайдлайни саме від команди під його керівництвом викликають сумніви. То чи варто цих рекомендацій дослухатися?
Про це ми поговорили з:
- нутриціологинею Поліною Кошевою,
- дієтологинею Тетяною Лакустою.
Позитивні зміни
Один із ключових акцентів гайдлайну – збільшення білку в раціоні. Утім, це не новинка, каже Поліна Кошева. Іншими словами, кардинально рекомендації повживанню білка не змінились, але його важливість – окремо підкреслюється.
"Рекомендації радять споживати більше білка, але це не універсальна порада для всіх – норма залишається індивідуальною. Скоріше, це заклик звернути увагу на кількість білка в раціоні та на верхню межу його споживання", – уточнює вона.
"Надавайте пріоритет високоякісним, поживно щільним білковим продуктам як складовій здорового харчування", – йдеться в документі.
А саме:
- споживайте різноманітні білкові продукти тваринного походження – зокрема яйця, птицю, морепродукти та червоне м'ясо, а також різні рослинні джерела білка: квасолю, горох, сочевицю, бобові, горіхи, насіння та сою;
- цільова норма споживання білка: 1,2-1,6 г білка на кілограм маси тіла на добу, з коригуванням залежно від ваших індивідуальних енергетичних потреб.
У гайдлайні радять споживати м'ясо без доданих або з мінімальною кількістю доданого цукру, рафінованих вуглеводів чи крохмалю, а також без хімічних добавок. За бажанням додавайте смак за допомогою солі, спецій і трав. І замінюйте способи приготування у фритюрі на запікання, тушкування, смаження на сухій сковороді (stir-fry) або приготування на грилі.
"Також нарешті почали говорити про білок з кожним прийомом їжі. В Україні фахові дієтологи й нутриціологи говорять про це давно. Але тепер це звучить офіційно, і це дуже важливо", – каже вона.
Акцент на важливості продуктів для здоров'я мікробіому
Тут також основна зміна в тому, що це звучить офіційно, а не лише на рівні "експерти радять".
Кошева наголошує, що це довгоочікувані зміни.
В оригінальному документі рекомендація звучить так:
"У вашому кишківнику містяться трильйони бактерій та інших мікроорганізмів, які називають мікробіомом.
Здорове харчування підтримує його збалансованим і сприяє нормальному травленню. Ультраоброблені продукти можуть порушувати цей баланс, тоді як овочі, фрукти, ферментовані продукти (наприклад, квашена капуста, кімчі, кефір, місо) та багата на клітковину їжа підтримує різноманітність мікробіому, що може бути корисним для здоров'я".
Тетяна Лакуста додає, що українці давно дотримуються рекомендацій вживати менше ультраоброблених продуктів на рівні традицій харчування, то ж для нас тут не повинно бути жодних відкриттів. Іншими словами, у нас не настільки розповсюджений фаст-фуд в культурі харчування. Та й приготувати на родину борщ фінансово доступніше, ніж замовити Макдональдс. Тож просте і домашнє харчування, багате на ферментовані продукти, як, наприклад, квашена капуста, є розповсюдженим в Україні.
"В нашій країні не лобіювалися інтереси харчової промисловості їжі швидкого приготування (як це було зроблено з 50-х років в США, що призвело до гіршої харчової культури в побуті), тому і немає такого перекосу, як в штатах", – пояснює Лакуста.
Недоліки нових рекомендацій
Перше, що впадає в око – це перевернута піраміда харчування. Так, її просто взяли і перевернули. Якщо ви поглянете на піраміду до виходу цих гайдлайнів, то побачите, що основою харчування завжди були "складні" вуглеводи. Всесвітня організація охорони здоров'я стверджує, що понад 50% нашої енергії ми повинні отримувати саме з вуглеводів. А тепер в основі харчування – м'ясні продукти.
Через це почалися спекуляції, особливо адептів кето та інших низьковуглеводних дієт, що от нарешті ця піраміда саме так, якою її вони і хотіли б бачити.
Проте Тетяна Лакуста наголошує: споживання вуглеводів залишилось незмінним, якщо казати про пропорції продуктів на день.
"Вуглеводи внизу піраміди, бо описано, що пріоритетом НЕ мають бути ненутриїтивні (тобто високоперероблені вуглеводи, які й намальовані внизу піраміди) – це пластівці, манка, білий хліб, макарони з вищого сорту борошна, біле борошно тощо", – пояснює вона.
Доля вуглеводів за нормою на день лишилась від 45-65%, як і була. Так що кето дієта і далі не рекомендована як нормальне повсякденне харчування.
Поліна Кошева додає, що в нових рекомендаціях є багато політики. Тобто вони відображають погляди конкретних політичних фігур.
"Саме це пояснює, що піраміда представлена в контексті великої кількості насичених жирів, таких як червоне мʼясо та вершкове масло в верхній частині, і замалій частині цільнозернових продуктів в нижній частині перевернутої піраміди, що на мою думку важко сприйматиметься пересічними громадянами, що не мають фаху з дієтології та нутриціології", – каже вона.
Вона додає, що перевернуту піраміду треба розглядати виключно як ілюстративне доповнення до інших рекомендацій, тоді стає трохи зрозуміліше.
"Наприклад, на піраміді відсутні ферментовані продукти, проте в додатку прописаний пункт про мікробіом кишківника та важливу для нього їжу", – каже нутриціологиня.
В інших країнах використовують зручніші методи подачі інформації. Наприклад, у 2019 році Канада відмовилася від старих харчових груп і випустила новий посібник, побудований навколо тарілки, а не піраміди. Половина – овочі та фрукти, чверть – цільнозернові продукти, чверть – білки, з чітким заохоченням частіше обирати рослинні білки.
Конфлікт щодо насичених жирів
Рекомендації щодо споживання жирів не змінились.
За новими гайдлайнами, насичені жири (наприклад, вершкове масло) мають становити не більше 10% добових калорій. Такі рекомендації є і в інших країнах, наприклад, в Британії.
Основна проблема з жирами в тому, що рекомендації суперечать самі собі.
"Вони одночасно закликають вживати більше м'яса та жирних молочних продуктів, але формально зберігають ліміт насичених жирів ≤10 % енергії. Це виглядає суперечливо, тому що фізично зробити це нереально", – каже Лакуста.
Наприклад, якщо дотримуватися рекомендацій і споживати три порції молочних продуктів на день, а також використати одну столову ложку вершкового масла як рекомендоване джерело жирів для смаження (приготуємо на ньому яйця на сніданок) і додати до раціону одне куряче стегно протягом дня, то отримаємо таку картину: споживання насичених жирів перевищує 30 г на добу.
"Водночас рекомендована норма для раціону 2000 ккал (цей калораж часто використовується як універсальний в різних офіційних рекомендаціях) становить близько 22 г насичених жирів на день", – підраховує дієтологиня.
Який з цього можна зробити висновок? Рекомендації не є шкідливими, але точно не послідовні й мають певну заполітизованість, що вже стало "візиткою" адміністрації Трампа.
Тож експертки радять звертати увагу на гайдлайни від Британії, Австралії, Канади тощо. Ці країни мають більш виважену, послідовну та незаполітизовану позицію.