Не впливає на результати? Вчені перевірили, чи справді кров для аналізу потрібно здавати натщесерце
Перед забором крові для аналізу пацієнтам часто радять не їсти впродовж 8-12 годин. Однак для більшості лабораторних досліджень тривалість голодування майже не впливає на результати.
Помітні зміни виявили лише для кількох показників, йдеться в дослідженні вчених з Південної Кореї, яке опублікували у науковому журналі JAMA Internal Medicine, пише Medical Xpress.
Лабораторні аналізи допомагають лікарям виявляти або контролювати перебіг уже наявних захворювань, а також виокремити ознаки підвищеного ризику розвитку певних хвороб у майбутньому.
Науковці хотіли з'ясувати, чи справді потрібно утримуватися від їжі перед рутинними аналізами крові та чи має значення, скільки часу минуло від останнього прийому їжі.
Для цього вони проаналізували результати обстежень понад 101 тисячі дорослих із 670 лікарень Південної Кореї. Учасників розподілили на три групи залежно від тривалості голодування:
- менш ніж 8 годин;
- 8-12 годин;
- понад 12 годин.
Дослідники також порівнювали результати тих самих людей, які здавали аналізи за різної тривалості утримання від їжі. Це допомогло зменшити вплив відмінностей у стані здоров'я учасників.
На які показники впливає голодування?
Результати загального аналізу крові, показники функції нирок, рівні електролітів і більшість печінкових ферментів не залежали від того, як довго пацієнти утримувалися від їжі. Серед 121 рутинного лабораторного дослідження лише для кількох виявилася важливою тривалість голодування.
Під час порівняння результатів дослідники виявили, що лише 10 показників мали відмінності, які перевищували допустимі межі клінічної похибки.
Якщо пацієнти не їли менш ніж 8 годин перед аналізом, рівень глюкози в крові був вищим на 10,8%, тригліцеридів – на 20,1%, а ліпази (травного ферменту підшлункової залози) – на 36,4%.
Водночас рівень глюкози поступово знижувався зі збільшенням тривалості голодування – приблизно на 4,3 міліграми на децилітр за кожну додаткову годину без їжі.
Також дослідники встановили, що утримання від їжі протягом 8-12 годин і більше не мало клінічно значущих відмінностей для жодного з досліджених показників. Подовження голодування не підвищувало точність результатів, натомість могло спричиняти пацієнтам зайвий дискомфорт.
На підставі цих результатів дослідники запропонували відмовитися від універсальної вимоги голодувати перед усіма аналізами та натомість запровадити окремі рекомендації для кожного виду дослідження.
Важливо! Результати дослідження не означають, що перед будь-яким аналізом крові можна їсти. Підготовка залежить від конкретного аналізу та рекомендацій лікаря. Не варто самостійно змінювати правила підготовки до забору зразків, особливо якщо лікар окремо наголосив на необхідності здавати кров натщесерце.
