Вчені радять літнім людям не збавляти темп: швидша ходьба може покращувати фізичний стан
Швидша ходьба може допомогти людям старшого віку зменшити прояви синдрому старечої астенії – стану, який підвищує ризик ускладнень після хвороб, травм та операцій.
Дослідження, опубліковане в журналі PLOS ONE, показало, що учасники, які ходили у швидкому темпі, частіше покращували показники фізичної форми, ніж ті, хто гуляв у звичайному темпі, пише Time.
Cиндром старечої астенії (або фізичної крихкості) медики вважають важливим фактором ризику раптового погіршення здоров'я. Люди з високими показниками крихкості частіше мають ускладнення після планових операцій і можуть швидко втрачати здоров'я після інфекцій або падінь.
До ознак крихкості належать повільна ходьба та тривалий час виконання так званого тесту "встати й іти" – людина має підвестися зі стільця, пройти кілька кроків, розвернутися та повернутися, щоб знову сісти. Якщо на це потрібно понад 13 секунд, це може бути ознакою крихкості.
Вчені вважають, що фізичні вправи можуть допомогти подолати цей стан.
Чому фізична активність у старшому віці приносить користь
У межах нового дослідження науковці організували групи для занять у 14 будинках для людей похилого віку. Асистенти оцінювали фізичну крихкість учасників до та після втручання, а протягом кількох місяців проводили щотижневі заняття з ходьби в коридорах закладів.
Учасники виконували подібні вправи – ходили вперед і назад, із ходунками та без них. Водночас половина групи ходила у звичайному темпі, а іншу половину заохочували рухатися значно швидше.
"Ми хотіли досягти інтенсивного рівня фізичної активності – понад 70% від максимальної частоти серцевих скорочень", – розповідає Маргарет Данілович, фізіотерапевтка, директорка клінічних програм Agilon Health та одна з авторок дослідження.
Під час ходьби учасники отримували стандартні інструкції. Якщо хтось починав сповільнюватися, асистент словесно заохочував його йти швидше.
Науковці виявили, що в учасників, які підтримували швидший темп ходьби, показники крихкості суттєво покращувалися.
"Майже 70% учасників групи високої інтенсивності покращили показники щонайменше за однією категорією, порівняно з 46% у групі, яка ходила у звичайному темпі", – каже Данілович.
Водночас доктор Кеннет Роквуд, професор медицини в Університеті Далхаузі (Канада), який не брав участі в дослідженні, звертає увагу на інший момент: із групи високої інтенсивності вибуло більше учасників, ніж із групи звичайної ходьби.
За його словами, така різниця у кількості учасників, які завершили дослідження, ускладнює поширення результатів на всіх людей старшого віку.
Дослідники не виявили відмінностей у стані здоров'я учасників двох груп на початку дослідження. Це дозволяє припустити, що з дослідження вибували не лише люди з гіршим фізичним станом, після чого в групі залишалися тільки здоровіші учасники.
Результати особливо цікаві тим, що свідчать: інтенсивні фізичні вправи можуть бути безпечними для людей із фізичною крихкістю, каже докторка Сара Еспіноса, геріатриня медичного центру Cedars-Sinai у Лос-Анджелесі, яка також не брала участі в дослідженні.
Під час дослідження зафіксували лише одне падіння. Це може свідчити про те, що фізичні навантаження для людей старшого віку не такі небезпечні, як часто вважають.
"Порада літнім людям не поспішати може здаватися цілком логічною. Ми схильні думати: "Людина крихка. Не варто змушувати її робити надто багато". Однак це помилкове припущення. Люди старшого віку часто здатні на більше, ніж їм здається", – резюмує Маргарет Данілович.
Дослідники планують продовжити роботу із залученням здорових людей старшого віку, які користуються смарт-годинниками. Це допоможе краще зрозуміти, як за допомогою таких пристроїв мотивувати людей ходити швидше.
