Денне світло може знижувати ризик деменції: науковці назвали можливий механізм

Люди, які щодня проводять щонайменше 42 хвилини під яскравим світлом, можуть мати нижчий ризик розвитку деменції. Цей чинник виявився вагомішим, ніж шість інших факторів, зокрема ожиріння, вживання алкоголю, забруднення повітря та порушення слуху.

Про це свідчить дослідження за участю майже 88 тисяч людей старшого віку, результати якого опублікували в журналі General Psychiatry, пише Science Alert.

Науковці з Медичного університету Гуанчжоу в Китаї проаналізували дані британського біобанку (UK Biobank). Учасники дослідження протягом семи днів носили спеціальні датчики, які безперервно вимірювали рівень освітлення.

Дослідники виявили, що люди, які отримували більше денного світла, мали нижчий ризик розвитку деменції приблизно через вісім років після спостереження. Причому що довше учасники перебували під природним або штучним світлом, то сильнішим був цей зв'язок.

Особливо помітною залежність виявилася за умови перебування під яскравим світлом інтенсивністю від 5000 люксів щонайменше 42 хвилини на день.

Автори дослідження зазначають, що цей показник виявився сильнішим провісником ризику деменції, ніж шість інших традиційних факторів, як-от ожиріння, вживання алкоголю, забруднення повітря та втрата слуху.

Як світло може впливати на ризик деменції

Особливо виразний зв'язок між денним освітленням і ризиком деменції помітили серед людей із вечірнім хронотипом – тих, хто звик пізно лягати спати й прокидатися. У цій групі більше перебування на денному світлі асоціювалося зі зниженням ризику захворювання до 41%.

Також залежність простежувалася серед людей, які зазнавали більшого впливу нічного освітлення, та учасників із генетичними факторами ризику деменції. Наприклад, серед носіїв алеля APOE ε4, які отримували більше денного світла, ризик деменції був до 27% нижчим.

Науковці припускають, що один із можливих механізмів такого зв'язку залежить від циркадних ритмів – внутрішнього біологічного годинника організму.

Коли світло потрапляє в очі, воно активує головний біологічний годинник мозку, який регулює добові ритми, зокрема цикли сну й неспання. Порушення цих ритмів раніше пов'язували з ризиком погіршення когнітивних функцій.

Крім того, учасники, які отримували більше денного світла, частіше мали більший об'єм або площу поверхні окремих ділянок медіальної скроневої частки мозку. Ця зона відіграє важливу роль у роботі пам'яті та часто однією з перших уражається при деменції.

Ще одне можливе пояснення – опосередкований вплив світла на психічне здоров'я. Попередні дослідження пов'язували достатнє денне освітлення з нижчим ризиком великого депресивного розладу, який також вважають фактором ризику деменції.

Чому сучасним людям може бракувати світла

За словами дослідників, проблема недостатнього денного освітлення особливо актуальна для сучасного суспільства. Люди проводять майже 90% свого часу в приміщеннях, де переважає штучне світло.

Водночас його інтенсивність зазвичай становить лише 300–500 люксів, що може бути недостатньо для підтримки природних біологічних ритмів.

Автори роботи припускають, що збільшення кількості денного світла, наприклад до рівня 1000 люксів і вище, може стати доступним способом підтримки здоров'я мозку.

Водночас дослідження має спостережний характер, тому воно не доводить, що саме перебування на світлі запобігає деменції. Для встановлення причинно-наслідкового зв'язку та оцінки ефективності світлових втручань потрібні подальші дослідження.