Що відбувається з грудьми у перші дні після пологів та як налагодити ГВ

Ще до народження дитини у багатьох мам виникає страх втрати молока, а після пологів ця тривога підвищується, оскільки звідусіль вони чують поради, які суперечать одна одній.

У цій колонці ми розберемо, коли у мами з'являється молоко та чому кілька крапель молозива на початку годування є достатнім об'ємом їжі.

Коли з'являється молоко

Інфографіка: "Лікую"

Те жовтувате, що виділяється з грудей у перші дні, називається молозивом. Організм починає виробляти його ще під час вагітності, приблизно з середини терміну, тому деякі жінки помічають краплі молозива, навіть коли маля ще всередині. Це означає, що незалежно від того, як минули пологи, природним шляхом чи через кесарів розтин, молозиво в грудях уже є. Тож питання "чи буде в мене молоко" відпадає ще до народження дитини.

Але об'єми цього молозива дуже малі, буквально кілька чайних ложечок. Природа так заклала, оскільки розмір шлуночка немовляти у перші дні можна порівняти з вишнею. Дитині фізично не потрібні великі об'єми, їй вистачає маленьких порцій дуже концентрованої рідини.

Молозиво насичене секреторним імуноглобуліном А, макрофагами й антитілами, які першими вкривають незрілу поверхню кишківника малюка й оберігають її від бактерій та вірусів. Його цілком можна назвати першим щепленням, яке дитина отримує від матері. Окрім того, молозиво містить фактори росту, що допомагають дозрівати власним системам дитини, і сприяє швидшому відходженню меконію, тобто першого стільця.

Вже на третю-п'яту добу відбувається прихід молока, груди наповнюються, важчають, а молозиво замінюється перехідним, а потім зрілим молоком. Це відчуття, які ви ні з чим не переплутаєте.

У жінок після кесаревого розтину або важких пологів це може відбутися трохи пізніше. Тобто між пологами і приходом молока є кілька днів, коли немає повних грудей – і це нормально.

Якщо вам за ці 3-5 днів вдалося налагодити ефективне грудне вигодовування, то після годування ви будете відчувати полегшення, груди будуть ставати більш м'якими, а дитинка отримуватиме своє молочко.

Чому "розціджувати" груди не треба

А тепер про те, що досі залишається однією з найбільших проблем перших днів. Коли груди наповнюються і стають твердими, жінці дуже часто пропонують їх "розцідити". Нерідко це роблять чужими руками, з силою, крізь сльози, а на заперечення відповідають, що "так треба потерпіти".

Я хочу сказати про це прямо: агресивне розціджування є застарілою практикою, від якої сучасна медицина відмовилася, і воно не лікує нагрубання, а погіршує його.

Пояснення дуже просте й фізіологічне. У момент приходу молока груди набрякають не тільки через саме молоко, а й через приплив крові та лімфи, тому тканина стає щільною й чутливою. Коли її починають із силою розминати й видавлювати, набряк лише посилюється, а тканина травмується.

До того ж біль блокує окситоцин, тобто той самий гормон, який виштовхує молоко з грудей, і молоко починає виходити ще гірше. Виходить замкнене коло: що болючіше "розціджують", то гірше відтікає молоко. А якщо зціджувати "досуха", організм зчитує це як запит на ще більші об'єми й виробляє молока більше, ніж потрібно дитині, і нагрубання повторюється знову.

Тому запам'ятайте головне: біль не є обов'язковою частиною становлення лактації, а ви маєте повне право сказати "ні" болючим маніпуляціям зі своїми грудьми, ким би вони не пропонувалися.

Замість цього є лагідні методики, які справді працюють і які ви можете застосувати самостійно:

• часті прикладання на вимогу залишаються найкращим і найефективнішим способом полегшити груди, адже дитина спорожнює їх краще за будь-який молоковідсмоктувач;

• пом'якшення ареоли перед прикладанням: якщо ареола тверда і дитина не може її захопити, покладіть подушечки пальців навколо соска й м'яко потримайте їх притиснутими близько хвилини, щоб рідина трохи відійшла вглиб і ареола стала більш податливою;

• трохи зціджувати руками саме до відчуття полегшення, а не "досуха", щоб зняти надлишковий тиск і дати дитині захопити груди;

• прохолодний компрес після годування приблизно на 10-15 хвилин – зменшує набряк і біль;

• легкі погладжування у напрямку пахви, майже без тиску, допомагають відтоку лімфи, на відміну від глибокого розминання;

• зручна білизна без кісточок і тиску, адже стискання окремих ділянок грудей сприяє застою;

• знеболення за потреби, оскільки є препарати, сумісні з грудним вигодовуванням, і це варто обговорити з лікарем.

І так само важливо знати, чого робити не варто. Це глибокий силовий масаж і розминання ущільнень, вібромасажери й будь-які "апаратні" розціджування, зціджування до останньої краплі, а також тривале інтенсивне прогрівання грудей, яке може посилити набряк. Якщо ж нагрубання не минає, з'являється температура, а ділянка грудей червоніє й болить, це вже привід звернутися до лікаря, а не терпіти й "розціджувати через біль".

Чи потрібне догодовування

Інфографіка: "Лікую"

Інфографіка: "Лікую"

Інфографіка: "Лікую"

Ще одна річ, яка лякає майже всіх батьків, це втрата ваги. У перші дні новонароджені дійсно трохи худнуть, оскільки дитина народжується із запасом рідини.

Втрата приблизно 7-10% ваги при народженні вважається межею норми, за якою лікарі просто спостерігають. Далі вага починає відновлюватися, зазвичай до кінця другого тижня дитина повертається до стартової цифри.

У цей момент жінці здається, що дитина худне, адже їй замало молока. Тому в рух йдуть ідеї догодовувати дитину сумішшю та годувати за графіком, щоб молоко встигло накопичуватися.

Але принцип лактації будується за логікою, де попит породжує пропозицію. Тобто кожне прикладання дитини до грудей стає сигналом, що потрібно виробляти молоко. Чим частіше дитина смокче, тим більше таких сигналів (і навпаки). Молоко не накопичується від пауз, як вода в бочці під час дощу. Тому кожна пляшка суміші "про запас" – це прикладання, якого не було.

Догодовування без медичних показань у перші дні є найкоротшим шляхом до того, що молока справді стане менше. І тоді пророцтво "у мене не буде молока" збувається, але не тому, що організм не здатний годувати, а тому, що йому системно не давали відповідних сигналів.

Чому не треба годувати "по годинах"

Багатьох із нас годували строго кожні три години, з нічною перервою, бо такими були тодішні рекомендації. Але медицина оновлюється разом із дослідженнями, які доводять, що жорсткий графік погано поєднується з фізіологією лактації.

Сьогодні і Всесвітня організація охорони здоров'я, і національні протоколи рекомендують годувати дитину на вимогу, тобто тоді, коли вона показує ознаки готовності: крутить головою, шукає груди, тягне кулачки до рота. До речі, плач є вже пізньою ознакою голоду, і до нього краще не доводити.

Запам'ятайте: дитина прикладається до грудей не лише щоб поїсти. Смоктання – це її спосіб заспокоїтися, зігрітися, заснути, пережити стрес народження. Груди для новонародженого – це їжа, знеболення і безпека одночасно. Тому "вона знову проситься, хоча щойно їла" не є ознакою, що їй замало молока.

Така поведінка немовляти є природною, а для мами часті прикладання – це процес становлення лактації, профілактика застоїв та викид окситоцину, який допомагає матці скорочуватися після пологів.

Інфографіка: "Лікую"

Міфи про ГВ, у які досі вірять

Довкола перших днів годування живе цілий фольклор, який у більшості випадків є простим перебільшенням тривоги. Тож розберемо кожну з цих пересторог.

• "Молоко перегоріло від стресу". Стрес може тимчасово ускладнити його виділення, бо гормон окситоцин, який "виштовхує" молоко з грудей, чутливий до тривоги й болю. Саме тому спокій мами є важливою частиною механізму лактації.

• "У мене нежирне молоко, воно ж синювате". Зріле молоко і має такий вигляд, особливо на початку годування. Його склад змінюється навіть протягом одного прикладання і підлаштовується під потреби дитини. Оцінювати молоко "на око" – все одно що оцінювати аналіз крові за кольором.

• "Немолочних грудей" як масового явища просто не існує. Справжня нездатність виробляти достатньо молока трапляється, проте це рідкість, а не пояснення для кожної другої історії. Розмір грудей залежить насамперед від кількості жирової тканини і на кількість молока не впливає взагалі.

Є й суто побутові міфи. Мити груди з милом перед кожним годуванням не потрібно, цілком достатньо звичайного щоденного душу, адже надто часте миття лише пересушує шкіру і сприяє появі тріщин. Спеціальна дієта без полуниць, червоних яблук і "всього, від чого раптом може бути алергія", теж лишилася в минулому, бо мамі, яка годує, потрібне звичайне повноцінне й різноманітне харчування, а не довгий список заборон на дверцятах холодильника.

Навіть фраза "через ліки доведеться припинити годування" здебільшого не витримує перевірки. Значна частина сучасних препаратів сумісна з грудним вигодовуванням, а для багатьох несумісних існують альтернативи. Це радше привід порадитися з лікарем і зазирнути в довідники сумісності, як-от бази LactMed чи e-lactancia, аніж підстава згортати лактацію.

Не варто перетворювати на догму й правило "спершу одна грудь, потім друга, і головне не переплутати". Орієнтир насправді дуже простий: важливо дати дитині ефективно поїсти з однієї груді, а далі вже спиратися на її апетит.

Коли справді потрібна допомога

Грудне вигодовування, особливо, якщо воно перше, має відбуватись з великою увагою до себе та дитини. Якщо ви помічаєте нетипові ознаки чи відчуваєте біль, краще звернутися до педіатра або консультанта з лактації. Звертати увагу варто на такі моменти:

• дитина млява і сонлива, її важко розбудити на годування, вона смокче кволо або зовсім не може захопити груди;

• підгузки лишаються майже сухими, і після перших днів життя ви нараховуєте менше ніж 6 сечовипускань на добу;

• втрата ваги перевищує норму або вага ніяк не починає відновлюватися;

• кожне годування супроводжується сильним болем, а на сосках з'являються глибокі тріщини;

• у вас піднялася температура, а ділянка грудей почервоніла, ущільнилася й болить – так можуть проявлятися лактостаз, тобто застій молока в частині залози, або мастит, тобто її запалення, і обидва ці стани потребують допомоги, а не "розціджування через біль";

• усе відбувається зовсім не так, як ви очікували, і тривога ніяк не минає.

Останній пункт я згадала зовсім не жартома. Саме запитання "чи це нормально" вже є достатньою причиною для консультації. Ніхто не зобов'язаний розбиратися в тонкощах лактації самотужки, ще й на третю безсонну добу.

Замість висновку

За роки лікарської практики я бачила вкрай мало жінок, які справді не могли годувати. Натомість проблема більшості була у тому, що ніхто вчасно не пояснив їм, що відбуватиметься з тілом та грудьми у перші дні після пологів, і вони просто не знають, що:

• кілька крапель молозива – це норма;

• дитина на грудях щогодини – це норма;

• молоко, яке прийшло не на другий день, а на четвертий, – це норма;

• тверді груди на третю добу – це не привід терпіти болючі маніпуляції.

У перші дні після пологів жінці найбільше потрібні спокій, підтримка близьких і доступ до сучасної, доказової інформації. А на випадок тривоги варто завчасно знайти собі консультанта з грудного вигодовування.

Більшість труднощів із грудним вигодовуванням починається зовсім не з того, що організм не здатний годувати, а з того, що цілком нормальний фізіологічний процес хтось поспіхом назвав проблемою й одразу кинувся її виправляти.

Олександра Андрієвська, сімейна лікарка "Лікую", консультантка з грудного вигодовування, спеціально для "УП. Життя"