Хто має право надавати медичні онлайн-консультації: пояснення юристів
Онлайн-запис до лікаря та дистанційні консультації стали звичними для багатьох пацієнтів: достатньо кількох кліків – і ви вже спілкуєтеся з фахівцем по відеозв'язку. Але разом із поширенням таких послуг зростають і запитання: хто має право проводити онлайн-прийоми, чи прирівнюються вони до медичної консультації, і чи відповідає лікар за свої рекомендації, надані дистанційно.
Відповіді на ці питання дізнавалася "УП. Життя" в матеріалі "Медичні онлайн-консультації – зручність чи ризик? Що варто знати про дистанційні прийоми у лікарів".
Медичні адвокати пояснюють: класична телемедицина – це перш за все професійна взаємодія між лікарями. Вона передбачає обмін даними, консультації у складних випадках та проведення консиліумів через захищені канали зв'язку. Саме така телемедицина активно застосовується в Україні під час війни та пандемії.
Водночас індивідуальні консультації лікаря з пацієнтом через відео, телефон або месенджери юридично перебувають у "сірій зоні". Вони не заборонені, але не завжди прирівнюються до повноцінних медичних послуг.
Хто має право проводити онлайн-прийоми
Щоб дистанційна консультація була легальною, мають виконуватися кілька умов:
- консультацію надає медзаклад або лікар-ФОП із чинною ліцензією на медичну практику. Перевірити ліцензію можна в реєстрі МОЗ або через сервіси на кшталт Opendatabot;
- під час консультації лікар повинен дотримуватися затверджених медичних стандартів і клінічних протоколів – онлайн-формат не звільняє його від професійних вимог;
- перед початком прийому пацієнт має надати інформовану згоду. Виняток можливий лише тоді, коли існує реальна загроза життю людини і діяти треба негайно;
- ще одна важлива умова – лише консультація, зафіксована в медичній інформаційній системі (МІС), інтегрованій з ЕСОЗ (Електронну систему охорони здоров'я), набуває статусу телемедичної. Так фіксується, що прийом відбувся, які були скарги, рекомендації чи призначення;
- крім того, медик зобов'язаний гарантувати захист персональних даних пацієнта і зберігати лікарську таємницю. Це стосується як електронної переписки, так і будь-яких медичних документів, переданих онлайн.
Лікар також повинен повідомити пацієнта, що дистанційний формат має обмеження і що остаточний діагноз встановлюється після очного огляду й необхідних обстежень.
Медичні адвокати наголошують: дистанційний прийом не може замінити очний огляд у серйозних випадках. Багато клінік використовують онлайн-консультації переважно як повторні – після очного огляду.
При цьому МОЗ роз'яснює: лікар може виписати електронний рецепт дистанційно лише в разі офіційної телемедичної консультації, зафіксованої в ЕСОЗ. Рецепт, надісланий у месенджері текстом або фото, не є дійсним.
