Посмертне донорство в Україні: хто може пожертвувати органи та за яких умов

Більшість трансплантацій в Україні проводять від посмертного донора. Для пересадки органів необхідна не лише згода (прижиттєва – від померлого, посмертна – від його представників).

Головною умовою є діагностована смерть мозку, висновок про яку складає консиліум лікарів.

Про це в інтерв’ю для "УП. Життя" розповів генеральний директор Українського центру трансплант-координації Дмитро Коваль.

Відповідно до постанови Кабміну №1211, згоду або незгоду пожертвувати органи після смерті українці можуть залишити ще за життя.

Крім того, охочі стати донорами можуть обрати органи, згоду на вилучення яких дають. Також вони мають ухвалити рішення щодо мети цієї процедури. Це можуть бути:

• трансплантація;
• виготовлення біоімплантантів;
• наукові дослідження.

"Якщо заяви немає, то рішення про донацію можуть ухвалити представники донора. Тобто це врегульовано законом, тому "розібрати людину на органи" недоцільно і так ніхто не робить", – зауважує Дмитро Коваль.

Донація анатомічного матеріалу безоплатна, тобто родичі, які ухвалили рішення про пожертву органів свого рідного, не отримують за це жодних пільг чи коштів.

Водночас сім’я донора може дізнатися дані реципієнта та підтримувати з ним контакт.

Одна з обов’язкових вимог для трансплантації – смерть мозку донора, адже тоді повернути пацієнта до життя більше неможливо. Натомість його кровопостачання медики можуть продовжувати за допомогою спеціального обладнання та препаратів.

За біологічної смерті кровообіг зупиняється, що робить органи непридатними для пересадки.

"Тому це міф, що у морзі у померлої людини можуть взяти нирку і продати. Орган для трансплантації придатний лише тоді, коли серце ще працює", – стверджує він.

За словами Дмитра Коваля, у світі існують підходи для трансплантації матеріалів навіть після серцевої смерті, але поки в Україні вони не впроваджені.

"Щоб з’ясувати, чи можна допомогти людині, консиліум лікарів проводить діагностику смерті мозку (ДСМ) – вона дає можливість оцінити, чи можна врятувати життя.

Медики проводять дослідження і дивляться, чи людина реагує на подразники. Це можна перевірити через певні зони в мозку", – додає генеральний директор Українського центру трансплант-координації.

Порядок ДСМ, говорить Дмитро Коваль, затверджена окремим наказом про "Порядок констатації та діагностичні критерії смерті мозку людини".

Однак існує "велика проблема", адже в Україні досі є медичні заклади, де вона не впроваджена.

За його словами, вікових обмежень для донорів немає – ними можуть стати як дорослі, так і діти, адже основний критерій відбору – придатність та стан їхніх органів.

"До прикладу, наймолодший донор, від якого виконували трансплантацію, мав 9 місяців, а найстарший – 76 років. Вікові межі абсолютно відносні, це не протипоказання", – пояснює він.

Раніше ми ділилися алгоритмом дій для тих, хто хоче дати згоду на посмертне донорство.